Ухвала суду № 42991736, 03.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 березня 2015 року

справа № П/811/3191/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Пасічник А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Спецзовнішкомплект" до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року адміністративний позов Приватного підприємства "Спецзовнішкомплект" до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено повністю: скасовано податкове повідомлення - рішення від 04 вересня 2014 року №0004601500, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3909,00 грн.; скасовано податкове повідомлення - рішення від 04 вересня 2014 року №0004531500, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1484,00 грн.; скасовано податкове повідомлення - рішення від 04 вересня 2014 року №0004541500, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2093,00 грн.; скасовано податкове повідомлення - рішення від 04 вересня 2014 року №0004551500, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3822,00 грн.; скасовано податкове повідомлення - рішення від 04 вересня 2014 року №0004561500, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1456,00 грн.; скасовано податкове повідомлення - рішення від 04 вересня 2014 року №0004591500, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4577,00 грн.; скасовано податкове повідомлення - рішення від 04 вересня 2014 року №0004581500, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 40840,00 грн.; скасовано податкове повідомлення - рішення від 04 вересня 2014 року №0004511500, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на прибуток у розмірі 259160,00 грн.; скасовано податкове повідомлення - рішення від 04 вересня 2014 року №0004501500, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток: за основним платежем - 25696,00 грн. та за штрафними санкціями - 12848,00 грн..

Не погодившись з постановою суду, Світловодська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з’явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Світловодської ОДПІ на підставі наказу №530 від 12 серпня 2014 року проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Спецзовнішкомплект" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за квітень, червень, липень, серпень, жовтень та листопад 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз" (вересень 2013 року) та по взаємовідносинах з ПП "ТМП", подальшої реалізації (використання) придбаних ТМЦ (робіт,послуг) та податку на прибуток за 2012 р., за 2013 р., результати якої оформлено актом №364/2200/23222306 від 21 серпня 2014 року (а.с.12-49,т.1).

В акті перевірки податковим органом зафіксовано допущені позивачем порушення: ст. 138, ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся за 2012 р. в сумі 25696,44 грн. (122364 х 21%) та зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2013 р. в сумі 259160,00 грн.; п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит на суму 73284,18 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Транспортні міжнародні перевезення" та ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз" по операціям (придбання ТМЦ та отриманих послуг) всього в сумі 23284,18 грн.; п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено суму податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, визначена як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду по операціям по взаємовідносинам з ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз" та ТОВ "Транспортні міжнародні перевезення" всього у сумі 73284,18 грн..

На підставі вказаного акту перевірки, податковим органом прийнято:

- податкове повідомлення - рішення від 04 вересня 2014 року №0004601500, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3909,00 грн.(а.с.60, т.1);

- податкове повідомлення - рішення від 04 вересня 2014 року №0004531500, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1484,00 грн.(а.с.59,т.1);

- податкове повідомлення - рішення від 04 вересня 2014 року №0004541500, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2093,00 грн. (а.с.58, т.1);

- податкове повідомлення - рішення від 04 вересня 2014 року №0004551500, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3822,00 грн. (а.с.57, т.1);

- податкове повідомлення - рішення від 04 вересня 2014 року №0004561500, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1456,00 грн. (а.с.56, т.1);

- податкове повідомлення - рішення від 04 вересня 2014 року №0004591500, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4577,00 грн. (а.с.55, т.1);

- податкове повідомлення - рішення від 04 вересня 2014 року №0004581500, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 40840,00 грн. (а.с.54, т.1);

- податкове повідомлення - рішення від 04 вересня 2014 року №0004511500, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на прибуток у розмірі 259160,00 грн. (а.с.52, т.1);

- податкове повідомлення - рішення від 04 вересня 2014 року №0004501500, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток: за основним платежем - 25696,00 грн. та за штрафними санкціями - 12848,00 грн.(а.с.51, т.1).

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акту перевірки, є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги позивача у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено обґрунтованості своїх висновків, викладених в акті перевірки та правомірність прийняття ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень на підставі такого акту перевірки.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон України №996-XIV) передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи викладене, для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України №996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Також, слід зазначити, що відповідно до ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Згідно з пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

За приписами пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п.п. 198.1, 198.2 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв’язку з придбавання товарів (робіт, послуг), до складу витрат операційної діяльності та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), понесення витрат, у зв’язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач у перевіряємому періоді мав взаємовідносини з ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз" та ТОВ "Транспортні міжнародні перевезення".

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз" судом встановлено наступне.

Між позивачем (покупець) та ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №06/04-1 від 06 квітня 2012 року, предметом якого є постачання товару: бетон, пісок, щебінь та інші будматеріали (а.с.67, т.1).

На підтвердження реального виконання вказаного правочину позивачем надано видаткові накладну №30 від 06 квітня 2012 року - на поставку бетону М-200 на загальну суму 17675,00 грн., в т.ч. ПДВ 2945,83 грн. (а.с.84, т.1), видаткову накладну №31 від 06 квітня 2012 року - на поставку піску, щебню 20-40, дорожньої суміші, грансдвідсіву та щебню 40-70, на загальну суму 6700,00 грн., ПДВ 1116,67 грн. (а.с.86,т.1), видаткову накладну №74/3 від 30 квітня 2012 року на поставку бетону М-200 на загальну суму 10000,00 грн., в тому числі ПДВ - 1666,67 грн. (а.с.88, т.1), видаткову накладну №196 від 18 червня 2012 року на поставку бетону М-200 на загальну суму 13050,00 грн., в тому числі ПДВ - 2175,00 грн. (а.с.90, т.1), видаткову накладну №242 від 18 липня 2012 року на поставку бетону М-200 на загальну суму 9945,00 грн.,в тому числі ПДВ - 1657,50 грн. (а.с.93, т.1), видаткову накладну №243 від 18 липня 2012 року на поставку піску, грандвідсіву та дорожньої суміші на загальну суму 6900,00 грн., в тому числі ПДВ - 1150,00 грн. (а.с.95, т.1), видаткову накладну №263 від 30 липня 2012 року на поставку КЦ 10-9 на загальну суму 1560,00 грн. в тому числі ПДВ - 260,00 грн. (а.с.97,т.1), видаткову накладну №317 від 17 серпня 2012 року на поставку щебеню 20х40 на загальну суму 3000,00 грн., в тому числі ПДВ - 500,00 грн. (а.с.99, т.1), видаткову накладну №318 від 17 серпня 2012 року на поставку бетону М-200 на загальну суму 11005,50 грн., в тому числі ПДВ - 1834,25 грн. (а.с.101, т.1), видаткову накладну №319 від 17 серпня 2012 року на поставку бетону М-400 на загальну суму 8800,00 грн., в тому числі ПДВ 1433,33 грн. (а.с.103, т.1), видаткову накладну №320 від 17 серпня 2012 року на поставку бетону М-400 В30 на загальну суму 11005,50 грн., в тому числі ПДВ 1834,25 грн. (а.с.105, т.1), видаткову накладну №445 від 08 жовтня 2012 року на поставку щебню 40х70, щебню 5х20 та грандвідсіву на загальну суму 7600,00 грн., в тому числі ПДВ - 1266,67 грн. (а.с.107, т.1), видаткову накладну №494 від 25 жовтня 2012 року на поставку щебню 40х70, дорожньої суміші та піску на загальну суму 5200,00 грн., в тому числі ПДВ - 866,67 грн. (а.с.109, т.1), видаткову накладну №536 від 08 листопада 2012 року на поставку труби стальної д.426х8 на загальну суму 19885,00 грн., в тому числі ПДВ - 3314,17 грн. (а.с.111, т.1), видаткову накладну №582 від 29 листопада 2012 року на поставку бетону М-200 на загальну суму 7579,00 грн., в тому числі ПДВ - 1263,17 грн. (а.с.113, т.1), видаткову накладну №581 від 29 листопада 2012 року на поставку бетону М-200 на загальну суму 7579,00 грн., в тому числі ПДВ - 1263,17 грн. (а.с.115, т.1).

Продавцем за договором (ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз") позивачу видано податкові накладні на поставлені товари (а.с.85,87,89,91-92,94,96,98,100,102,104,106,110,112,114,116-117 т.1).

Факт оплати вказаного товару позивачем підтверджено платіжними дорученнями (а.с. 68-83, т.1).

Оприбуткування вказаного товару позивачем здійснено відповідно до складених актів списання товарів (а.с.31-45, т.2).

Судом встановлено, що вищевказана продукція використана у межах власної господарської діяльності позивача, а саме були використані для проведення поточного ремонту приміщень та дорожнього покриття територій (тік, майданчик біля складів), що належать позивачу.

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ "Транспортні міжнародні перевезення" судом встановлено наступне.

Між позивачем (замовник) та ТОВ "Транспортні міжнародні перевезення" (виконавць) укладено договір на перевезення вантажу №123 від 15 серпня 2013 року, предметом якого є надання послуг з перевезення насіння соняшнику (а.с.155, т.1).

На підтвердження реального виконання вказаного правочину позивачем надано копію податкової накладної, акту надання послуг та товарно-транспортні накладні.(а.с. 117-154, т.1). Факт оплати отриманих послуг позивачем підтверджено платіжним дорученням (а.с. 156, т.1).

На підтвердження реальності транспортування соняшнику позивачем надано до суду копії договорів №56-П від 23 липня 2013 року та №71-П від 17 вересня 2013 року з СФГ "Скорпіон" та ТОВ ім. газети "Ізвєстія", відповідно до яких встановлено придбання позивачем насіння соняшника (а.с.68-73, т.2) та копії видаткових накладних (а.с.46-67,т.2).

Крім того, судом враховано, що відповідно до договору оренди №02/07/07 від 02 липня 2007 року, укладеного між ТОВ "СУПП "Ай-Ті-Джі-Інвест" та позивачем, останнім орендовано складський комплекс "Елеватор" (а.с.21-30, т.2). З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про можливість зберігати придбаний соняшник на території орендованого елеватору.

На підтвердження реального здійснення господарських операцій, наявність трудових ресурсів позивачем надано довідку про 80 осіб працюючих на підприємстві (а.с.20 т.2).

Виходячи з аналізу вищенаведених норм законодавства та зі змісту наявних у матеріалах справи первинних документів, колегія суддів робить висновок про те, що всі первинні документи, надані позивачем (як суду, так і перевіряючим в ході перевірки) відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не викликають сумнівів щодо їх достовірності та повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій і, відповідно, право позивача на включення до податкового кредиту та до складу своїх валових витрат вартості придбаних товарів, що у подальшому були використані позивачем при здійсненні своєї господарської діяльності.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не погоджується з висновками податкового органу щодо нереальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, оскільки позивачем в повній мірі документально підтверджено реальність виконання вказаних вище правочинів.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши вищевикладені обставини справи, колегія суддів вважає, що у діях платника податків (позивача) немає порушень тих норм законів, на які посилається відповідач і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача не ґрунтуються на законі та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно до п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, проаналізувавши вищевикладені обставини справи та правовідносини, що їм відповідають та оцінивши докази надані сторонами по справі у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті Світловодською ОДПІ не відповідають п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки винесені відповідачем на підставі, у межах повноважень, але не у спосіб, передбачений законодавством та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, отже тому є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги позивача є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко