Ухвала суду № 42991690, 12.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 лютого 2015 рокусправа № 804/3241/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року по справі № 804/3241/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інбел» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інбел» звернулося до суду з адміністративним позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача форми "В1" від 28.01.2014р. №0000322202, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 264 279,00 грн., а також застосовано штрафну санкцію у розмірі 132140,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на підставі проведеної камеральної перевірки, основаної на даних неузгоджених податкових повідомлень-рішень та рішення «Про невизнання як податкової звітності» звітності за травень 2013 року ТОВ «Інбел», яка була скасована в судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вважає, що вона винесена при невірно наданій правовій оцінці обставинам справи, що спричинило прийняття хибних висновків по справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, правильність застосування судом норм матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідачем було проведено камеральну перевірку ТОВ «Інбел» з питання визначення правомірності формування залишку від'ємного значення та повноти декларування податкових зобов'язань по декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року.

За результатами проведеної камеральної перевірки було складено акт від 17.01.2014р. №2/222/31970823, яким встановлено порушення ТОВ «Інбел» приписів п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6, п.201.10 ст.201, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем неправомірно завищено значення рядка 24 податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року на загальну суму 2 389 380,00грн., а тому бюджетне відшкодування підлягає зменшенню на суму 264 279,00грн.

На підставі вказаного акту камеральної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 28.01.2014 року № 0000322202, яким ТОВ «Інбел» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 264 279,00грн., а також застосовано штрафну санкцію у розмірі 132140,00грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для прийняття означеного вище податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.179 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Згідно п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

За змістом п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З викладеного вбачається, що у випадках, коли платник податків звертається до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, яким йому визначено суму грошового зобов'язання, таке грошове зобов'язання є неузгодженим до прийняття судом відповідного рішення, яке набрало законної сили. Норми чинного податкового законодавства не встановлюють обов'язок платника податку враховувати суму неузгодженого грошового зобов'язання у податковій звітності.

Таким чином, до податкової звітності необхідно вносити дані узгоджених грошових зобов'язань, що підтверджені документально.

З поданої ТОВ «Інбел» довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Додаток №2 до податкової декларації з ПДВ за листопад 2013 року) вбачається, що періодом виникнення суми залишку від'ємного значення є травень 2013 року.

Але податкова декларація ТОВ «Інбел» з податку на додану вартість за травень 2013 року №9061109343 листом Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 02.10.2013р. №4179/10/04-08-15-01-06 не була визнана як податкова звітність.

Наведена обставина була покладена відповідачем в обґрунтування висновків, зроблених у акті камеральної перевірки від 17.01.2014р. №2/222/31970823.

ТОВ «Інбел», не погодившись з рішенням Новомосковської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо не визнання податкової декларації позивача з податку на додану вартість за травень 2013 року податковою звітністю, оскаржило його в судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року у справі №804/13530/13-а позовні вимоги ТОВ «Інбел» в частині щодо визнання протиправними дій Новомосковської ОДПІ Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області відносно невизнання як податковою звітністю податкової звітності ТОВ «Інбел», в тому числі податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року, в частині щодо скасування рішення Новомосковської ОДПІ Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області про присвоєння податковій звітності ТОВ «Інбел» статусу «Не визнано як податкова звітність», викладеного у листі від 02.10.2013р. №4179/10/04-08-15-01-06, та в частині щодо визнання податкової звітності ТОВ «Інбел» такою, що подана у день її фактичного отримання, в тому числі податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року - були задоволені.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2014р. у справі №804/13530/13-а апеляційна скарга на означене вище судове рішення була залишена без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін. Отже, рішення у цій справі є таким, що набрало законної сили з 04.09.2014р.

Під час проведення камеральної перевірки податковим органом було враховано:

- акт позапланової перевірки № 344/221/31970823 від 30.08.2013р. на підставі якої прийнято податкове повідомлення - рішення форми «В4» від 20.09.2013р. №0001622201 на суму 8 318 282,00грн. та донараховано податок на додану вартість за квітень 2013 року на суму 787 216,25 грн. і складено податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 20.09.2013р. № 0002162201.

Податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 20.09.2013р. №0001622201, прийняте на підставі акту №344/221/31970823 від 30.08.2013р., а також податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 20.09.2013р. №0002162201 року були оскаржені ТОВ «Інбел» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, постановою якого від 17.12.2013р. у справі №804/14773/13-а означені податкові повідомлення-рішення були скасовані;

- акт позапланової перевірки №458/222/31970823 від 23.10.2013р., на підставі якого ТОВ «Інбел» донараховано податок на додану вартість на суму 627886,00грн. та складено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 07.11.2013р.

ТОВ «Інбел» оскаржило до Дніпропетровського окружного адміністративного суду податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 07.11.2013р. №0002462203, яке було прийнято за результатами висновків, викладених в акті перевірки №458/222/31970823 від 23.10.2013р. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2014 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 7 листопада 2013 року №0002462203, винесене Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області;

- акт камеральної перевірки №26/222/31970823 від 08.11.2013р. на підставі якого складено податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 28.11.2013р. №0002792202.

Позивачем було оскаржено в адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 28.11.2013р. №1002792202, прийняте на підставі акту перевірки №26/222/31970823 від 08.11.2013р., шляхом подання на нього скарги до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області. Рішенням ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області за вих. № 834/10/04-36-10-08-09 від 11.02.2014р. податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 18.11.2013р. №0002792202 було скасовано, а скарга ТОВ «Інбел» була задоволена;

- акт камеральної перевірки №31/222/31970823 від 19.11.2013р., внаслідок чого складено податкові повідомлення-рішення форми «В1» від 28.11.2013р. №0003272202 щодо зменшення бюджетного відшкодування в сумі 707582,00грн. та форми «Р» від 28.11.2013р. № 0003272202 на суму 137 102,00грн.

Податкові повідомлення-рішення форми «В1» від 28.11.2013р. №0003272202 та форми «Р» від 28.11.2013р. №0003272202, прийняті на підставі акту камеральної перевірки №31/22/31970823 від 19.11.2013р. до теперішнього часу позивачем не отримано, вказана інформація відповідачем не спростована;

- акт камеральної перевірки №40/222/31970823 від 19.12.2013р., на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 10.01.2014р. № 0000102202.

Податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 10.01.2014р. №0000102202 також було оскаржене позивачем в адміністративному порядку шляхом подання скарги до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

05.02.2014р. ТОВ «Інбел» було отримано поштою рішення про продовження розгляду скарги від 27.01.2014р. за вих. № 494/10104-36-10-08-09, згідно якого ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області продовжує термін розгляду скарги ТОВ «Інбел» по 18.03.2014р. включно. Станом на час розгляду справи остаточного рішення, прийнятого за результатами оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення сторонами не надано.

Таким чином, податковим органом покладено в основу прийнятого повідомлення-рішення «В1» від 28.01.2014р. №0000322202 дані неузгоджених грошових зобов'язань, що є порушенням норм чинного податкового законодавства.

Жодних доводів щодо протиправності своїх дій відповідачем не наведено, викладені вище факти підтверджено матеріалами справи та відповідачем не спростовано.

Щодо посилання відповідача на безпідставність формування позивачем податкового кредиту за податковою накладною, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме за податковою накладною ТОВ «Оптікорм» №223 від 30.11.2013р.

Позивач скористався наданим йому правом на подачу заяви про порушення продавцем - ТОВ «Оптікорм» порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної і подав одночасно із податковою декларацією з ПДВ за листопад 2013 року заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (Додаток 8). Вказана заява була подана ТОВ «Інбел» як і податкова звітність з ПДВ за листопад 2013 року в електронному вигляді і відповідно до квитанції №2 від 20.12.2013р. є прийнятою.

Також ТОВ «Інбел» було подано до канцелярії Новомосковської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області заяву-скаргу за вих. №262 від 20.12.2013р. з копіями первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання товарів від ТОВ «Оптікорм», а саме: договору, податкової та видаткової накладних.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позивач діяв у відповідності до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого, у ТОВ «Інбел» були наявні підстави для включення сум податку на додану вартість за податковою накладною №223 від 30.11.2013р., виписаною ТОВ «Оптікорм», до складу податкового кредиту листопада 2013 року.

Суд першої інстанції під час розгляду справи в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 4 березня 2015 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов