Ухвала суду № 42991686, 03.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 березня 2015 рокусправа № 804/13904/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Прокопчук Т.С. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Фірсака Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплект" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2014 р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплект" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2014 року ТОВ "Техкомплект" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області , в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.05.2014 року № 0001911500 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2013 р. у розмірі 6 857 080 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми від 14.05.2014 року № 0001901500 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 9 717 223 грн., в тому числі за грудень 2012 р. у розмірі 827 824 грн., за липень 2012 р. у розмірі 3 378 273 грн., за квітень 2012 р. у розмірі 3 269 149 грн., за листопад 2011 р. у розмірі 1 021 209 грн., за січень 2012 р. у розмірі 1 220 768 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2014 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не повне з'ясування судом обставин справи, просив постанову суду скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги .

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

ТОВ "Техкомплект" зареєстроване 31.12.2003 р. Виконавчим комітетом Дніпропетровської міськоїрадим. Дніпропетровська (№ 12241050001028429), податкова адреса: 49055,Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників, буд. 34.

Згідно із п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1, п. 75.2 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України на підставі направлення від 21.08.2013 р. № 000128, № 000121, № 000129 відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Техкомплект" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2012 р., податку на додану вартість за період з 01.04.2011 р. по 31.05.2013 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2012 р.

25 вересня 2013 року за результатами цієї перевірки було складено акт № 516/04-66-22-01-11/32804524 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Техкомплект" (код ЄДРПОУ 32804524), з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2012 р., податку на додану вартість за період з 01.04.2011 р. по 31.05.2013 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2012 р." (далі-акт перевірки від 25.09.2013 р.).

Висновками перевірки відповідачем встановлено наступні порушення:

1.п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 та ст. 201 ПК України, внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість в загальній сумі 16 574 303 грн., у тому числі: зв жовтень 2011 р. - 1 021 209 грн., листопад 2011 р. - на суму 837 108 грн., грудень 2011 р. - 1 825 348 грн., січень 2012 р. - 829 368 грн., лютий 2012 р. - 846 121 грн., березень 2012 р. - на суму 3 269 149 грн., квітень 2012 р. - 604 836 грн., травень 2012 р. - на суму 952 722 грн., червень 2012 р. - на суму 3 703 231 грн., липень 2012 р. - на суму 1 795 719 грн., жовтень 2012 р. - на суму 341 299 грн. та грудень 2012 р. - на суму 548 193 грн.

Зазначене призвело до завищення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню у розмірі 9 717 223 грн., в тому числі: за листопад 2011 р. - на суму 1 021 209 грн., грудень 2011 р. - на суму 827 824 грн, січень 2012 р. - на суму 1 220 768 грн., квітень 2012 р. - на суму 3 269 149 грн., липень 2012 р. - на суму 3 378 273 грн. та завищення розміру від'ємного значення сум податку на додану вартість за квітень 2013 р. у розмірі 6 857 080 грн.

Не погодившись з висновками акта від 25.09.2013 р. ТОВ "Техкомплект" подало відповідачу заперечення на нього від 29.04.2014. № 022, які залишені податковим органом без задоволення.

На підставі акту перевірки від 25.09.2013 р. № № 516/04-66-22-01-11/32804524податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 14.05.2014 року № 0001911500, яким ТОВ "Техкомплект" зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 6 857 080 грн., та податкове повідомлення-рішення форми "В1" від 14.05.2014 року № 0001901500, яким ТОВ "Техкомплект" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 9 717 223 грн. грн., штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 4 858 611,5 грн., а всього на суму 14 575 834,5 грн.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій зпридбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Приписами п. 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податкового кредиту і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), сплата (нарахування) податку на додану вартість, у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).Факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Техкомплект" у період, що перевірявся, мав господарські відносини з придбання акумуляторних батарей з :

1. Українсько-угорське ЗАТ з іноземними інвестиціями "Веста-Дніпро" № 118 ВД-06 від 01.06.2006 р., додаткова угода № 11 від 26.12.2011 р.;

2. ТОВ "Трансмаг" - договір № ТК-003/07 від 12.02.2007 р., додаткова угода від 01.10.2007 р., додаткова угода № 1 від 08.11.2007 р.;

3. ТОВ "Промислові енергетичні системи" - договір № ТК-19/08 від 14.05.2008 р., додаткова угода № 1/1 від 03.10.2008 р., додаткова угода № 3 від 21.11.2011 р.;

4. ТОВ "Ін-Веста" - договір № ТК-28/08 від 28.08.2008 р., додаткова угода № 2 від 21.11.2011 р.;

5. ТОВ "Рекуперація свинцю" - договір № 22Р-08/АКБ від 03.11.2008 р., додаткова угода № 5 від 26.12.2012 р.;

6. ТОВ "ВестаІндастріал" - договір № 17 ВІ-08/АКБ від 03.11.2008 р., додаткова угода № 4 від 28.12.2010 р., додаткова угода № 5 від 28.12.2011 р.;

7. ПП ОСОБА_1 - договір № ТК-12/09 від 27.02.2009 р., додаткова угода № 4 від 21.11.2011 р.;

8. ВАТ "Дніпровський машинобудівний завод" - договір № ТК-16/11 від 29.04.2011 р., додаткова угода № 1 від 05.12.2011 р.;

відповідно до акту від 25.09.2013 р. постачальниками акумуляторних батарей за перевіряємий період також були ТОВ "ВестаРитейл" та ПП ОСОБА_2, проте позивач на вимогу суду договора купівлі-продажу з вказаними контрагентами не надав.

Відповідно до вище вказаних договорів продавець продає, а покупець (ТОВ "Техкомплект") купує акумуляторні батареї. Поставка продукції здійснюється на склад покупця за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників, 34 на умовах самовивозу зі складу продавця за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників, 34.

Товар поставляється в упаковці, придатній до транспортування. Вартість тари, упаковки, погрузка та транспорт входять до вартості товару.

Придбані за вказаними договорами акумуляторні батареї були реалізовані ТОВ "Техкомплект" на експорт відповідно до наданих контрактів:

1. ТОВ "ТД-Веста" (м. Ростов-на Дону, Росія) № АКБ-108 від 19.03.2008 р.;

2. з ТОВ "Сahandar 2008" (м. Габала, Республіка Азербайджан) № АКВ-709 від 24.03.2009 р.;

3. з ТОВ " MMS-Group" (м. Кутаісі, Грузія) № АКБ-1009 від 27.03.2009 р.;

4. з ТОВ "Mega-Mebiko" (м. Ташкент, Узбекистан) № АКВ-1609 від 08.07.2009 р.;

5. з ТОВ "ТД-Веста" (м. Ростов-на-Дону, Росія) № АКВ-2709 від 29.12.2009 р.;

6. з ТОО "Акумуляторний центр "Алатау" (м. Алмати, Казахстан) № АКВ-610 від 29.04.2010 р.;

7. з ТОВ "Торгівельний дом "Істочник току Курський" (м. Курськ, Росія) № АКВ-411 від 23.05.2011 р.;

8. з ТОВ "Торгівельний дом "Істочник току Курський"(м. Курськ, Росія) № АКВ-511 від 23.05.2011 р.

9. з ТОВ "Торгівельний дом "Істочник току Курський" (м. Курськ, Росія) № АКВ-611 від 08.09.2011 р.;

10. з ТОВ "Торгівельний дом "Істочник току Курський" (м. Курськ, Росія) № АКВ-711 від 08.09.2011 р.;

11. з ТОВ "Торгівельний дом "Істочник току Курський" (м. Курськ, Росія) № АКВ-01/12 від 25.06.2012 р.

Дослідивши копії первинних документів, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не надано доказів на підтвердження транспортних витрат, також не підтверджуються витрати, вказані у наданій позивачем довідці від 15.10.2014 р. № 038/2 "Витрати на митне оформлення ТОВ "Техкомплект" за період 01.09.2011 - 30.07.2012 р." на суму 388 168, 04 грн., копії документів надані вибірково, не в повному об'ємі та не за весь період реалізації акумуляторних батарей на експорт, що перевірявся відповідачем,платіжні документи на підтвердження зазначених позивачем витрат суду не надано.

Крім того, на вимогу суду позивачем частково надано копії вантажно-митних декларацій, а саме: № 110000014/2011/417021 від 02.11.2011 р., № 110000014/2011/417187 від 04.11.2011 р., № 110000014/2011/417459 від 10.11.2011 р.

З вказаних вантажно-митних декларацій вбачається, що митним органом є Харківська обласна митниця, а товар транспортується до Козачої Лопані, митні витрати сплачено. При цьому жодних документів, підтверджуючих витрати на транспортування товару до Козачої Лопані, щодо розміру сплати митних сборів ТОВ "Техкомплект" суду не надано.

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи викладене, для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Отже, позивач не надав суду належних доказів на підтвердження витрат, що входять до собівартості придбаних ним акумуляторних батарей.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплект" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року- залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: О.М. Лукманова