Ухвала суду № 42991658, 05.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 лютого 2015 рокусправа № 808/1162/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року по справі № 808/1162/14 за позовом повного товариства «Ломбард «Мідас» Лєжньов Д. О. та компанія» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Повне товариство «Ломбард «Мідас» Лєжньов Д. О. та компанія» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.02.2014 року № 0000022202 з податку на прибуток у розмірі 93 187,50 грн., у тому числі 74 550 грн. за основним платежем та 18 637,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем сформовано валові витрати у відповідному звітному періоді на підставі договору страхування та платіжних доручень. Договір страхування є первинним документом бухгалтерського обліку, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є підставою для бухгалтерського обліку, який фіксує факти здійснення господарських операцій по наданню фінансових (страхових) послуг. Таким чином, позивачем надано необхідні документи, що підтверджують відповідність укладеної угоди діючому законодавству, яку належним чином відображено у податковому та бухгалтерському обліку позивача та, відповідно на законних підставах суми витрат зі страхування по взаємовідносинам з ПАТ «Страхова компанія «СКАЙД» включено до валових витрат.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.04.2014 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.02.2014 року № 0000022202 з податку на прибуток у розмірі 93 187,50 грн., у тому числі 74 550,00 грн. за основним платежем та 18 637,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог відмовити. Відповідач зазначає, що судом першої інстанції не було надано належної уваги інформації, отриманої від ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС, з урахуванням якої встановлено укладання договорів страхування, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб, з метою штучного формування валових витрат.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, у період з 21.01.2014 по 25.01.2014 проводилась документальна позапланова виїзна перевірка ПТ «Ломбард «Мідас» з питання дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з ПАТ «Страхова компанія «Скайд» за період з 01.10.2010 по 31.12.2012. За результатами проведеної перевірки складений акт від 27.01.2014 №7/08-29-22-0209/30505866.

Відповідно до акту перевірки, позивачем допущено порушення п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» по взаємовідносинам з ПАТ «Страхова компанія «Скайд», що призвело до заниження податку на прибуток підприємств за 2010 рік на 74 550 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.02.2014 № 0000022202 з податку на прибуток у розмірі 93 187,50 грн., у тому числі 74 550 грн. за основним платежем та 18 637,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків податкового органу.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Приписами п.5.1 ст.5 вказаного Закону встановлено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пп. 5.3 - 5.7 цієї статті (пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону).

Згідно із п.п 5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» до валових витрат включаються будь-які витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів платника податку; екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів; кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із здійсненням ним господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, діючого на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-які витрати зі страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

Віднесення до складу валових витрат платника податку витрат із страхування (крім витрат по медичному, пенсійному страхуванню та за обов'язковими видами страхування) здійснюється в розмірі, що не перевищує 5 відсотків валових витрат (10 відсотків - для суб'єктів кінематографії, які здійснюють виробництво національних фільмів) за звітний податковий період, наростаючим підсумком з початку року, а для сільськогосподарських підприємств - за звітний податковий рік.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме:

організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначеним пунктом 7.11 цього Закону, та витрат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 цієї статті).

Обмеження частини другої цього підпункту не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб; придбання лотерей, участь в азартних іграх; фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених пунктами 5.6 і 5.7 цієї статті, та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону.

Згідно із п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, договір від 23.11.2010 № 867-12, укладений між ПТ «Ломбард «Мідас» та ПАТ «Страхова компанія «Скайд» відповідає вимогам чинного законодавства. За вказаним договором страхування оплату здійснено у безготівковій формі, що підтверджено копіями платіжних доручень, які містяться у матеріалах справи. Жодних зауважень щодо документів, на підставі яких позивачем сформовані валові витрати ні під час перевірки, ні у судовому засіданні не виникало.

Вищенаведені документи, якими позивач підтверджує виконання укладених договорів, містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції.

На момент укладення та реалізації вказаного договору страхування контрагент позивача мав зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством.

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

Доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку позивача матеріали справи не містять.

Належні докази, що свідчили про порушення з боку контрагента позивача, які б позбавляли позивача права на віднесення відповідних сум до валових витрат відповідачем не подані, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Посилання відповідача, що укладення контрагентом позивача договорів страхування спрямовано на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки інформація, що міститься в матеріалах перевірки підприємств, за встановлених вище фактичних обставин не може бути підставою для висновку про відсутність фактичного вчинення договору страхування між позивачем та ПАТ «Страхова компанія «Скайд».

Виходячи з затвердженого Наказом Державної податкової служби України № 984 від 22.12.2010 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства. При цьому контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин.

Проте такі висновки щодо контрагентів позивача не можуть бути підставою для визнання відсутності фактичного здійснення господарських операцій, а також підставою для настання негативних наслідків для платника податку.

Статтею 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.

Із змісту вищенаведених норм вбачається, що Податковий кодекс України не ставить право позивача на формування валових витрат в залежність від порушень податкового законодавства, допущених контрагентом позивача в тому числі й по ланцюгу.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 р. у справі «Інтерсплав проти України»).

Отже, якщо контрагенти позивача і порушили норми чинного податкового законодавства, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих підприємств і така відповідальність не може бути покладена на позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини і зробив обґрунтований висновок про задоволення позовних вимог.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 2 березня 2015 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов