ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 лютого 2015 року м. Київ К/800/1305/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,при секретарі: Луцак А.В.,
розглянувши у судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.09.2012
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012
у справі № 2а-10251/12/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Кустос Інвест»
до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби
за участю Прокурора Дарницького району м. Києва
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.09.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 09.06.2011 № 0000640700.
У касаційній скарзі ДПІ у Дарницькому районі м. Києва просить скасувати ухвалені у справі судові рішення з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Представник ДПІ і прокурор, приймаючи участь в судовому засіданні, підтримали касаційну скаргу.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичною підставою для зменшення в податковому обліку ТОВ «Кустос Інвест» суми бюджетного відшкодування з ПДВ за податковою декларацією за серпень 2010 року на 24820820,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 09.06.2011 № 0000640700, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 24.05.2011 № 2713/0700/36058275. Згідно з цим актом підприємство порушило норми підпункту 7.7.11 пункту 7.7 ст. 7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР), а саме: безпідставно заявило до відшкодування з бюджету ПДВ у сумі 24820820,00 грн. за податковою декларацією за серпень 2010 року, оскільки сума оподатковуваних операцій за останніх дванадцять звітних податкових періодів, що передують податковому звітному періоду (серпень 2010 року) менша, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування. Цей висновок податковий орган зробив з посиланням на такі обставини: згідно з податковими деклараціями з ПДВ позивач задекларував обсяги оподатковуваних операцій за останні дванадцять місяців у сумі 41880061,00 грн., однак згідно з податковою декларацією з податку на прибуток за півріччя 2010 року сума скоригованого валового доходу становить 10935911,00 грн., що не відповідає даним податкових декларацій з ПДВ за січень-червень 2010 року, за якими загальний обсяг поставки становить 30801927,00 грн., що свідчить про завищення задекларованого позивачем обсягу поставок за дванадцять останніх місяців, що передують серпню 2010 року.
У судовому процесі встановлено, що в липні 2010 року позивач придбав у ПАТ «Банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» цілісний майновий комплекс ВАТ «Об'єднання «Склопластик», розташований в м. Сєвєродонецьку Луганської області. Так, між ПАТ «Банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» (продавець) та ТОВ «Кустос Інвест» (покупець) 16.07.2010 укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна, власником якого є ВАТ «Об'єднання «Склопластик» і яке передане банку в іпотеку для забезпечення зобов'язань за кредитним договором. За вказаними договорами купівлі-продажу позивач придбав нерухоме майно, розташоване в м. Сєвєродонецьку Луганської області: будівля цехів № 1,5 з ділянкою склонаповнених термопластів загальною площею 32338, 5 кв.м. (вул. Промислова,2-Л); будинок заводоуправління загальною площею 3284,8 кв.м. (вул. Промислова, 14); комплекс будівель загальною площею 13955,1 кв.м ( вул. Промислова, 2-Я); будівля цеху загальною площею 11586,6 кв.м. ( вул. Промислова, 2-Г); будівля складу загальною площею 178,2 кв.м (вул. Промислова, 2-Ц); комплекс будівель загальною площею 9412,8 кв.м (вул. Промислова, 2-П); будівля заводоуправління загальною площею 1233,0 кв.м. (вул. Промислова, 2); комплекс будівель загальною площею 2556,6 кв.м (вул. Промислова, 2-Ю); будинок виробничий (цех № 3) загальною площею 862366 кв.м (вул. Промислова, 2-К); комплекс будівель і споруд загальною площею 3522,8 кв.м (вул. Промислова, 2-Ф); будівля цеху з побутовою частиною загальною площею 16883,6 кв.м (вул. Промислова, 2-М); будівля цеху № 5 із службово-побутовою частиною загальною площею 11384,0 кв.м (вул. Промислова, 2-Н); комплекс будівель загальною площею 1017,0 кв.м (вул. Промислова, 2-Р); квартира № 41 загальною площею 96,0 кв.м (вул. Сметаніна, 5-д); будинок складу мастил загальною площею 406, 8 кв.м (вул. Промислова, 2-Ш); комплекс будівель та споруд загальною площею 34209,00 кв.м (вул. Промислова, 2-В); комплекс будівель та споруд загальною площею 13683,3кв.м (вул. Промислова, 2-У); комплекс будівель та споруд загальною площею 14184,2 кв.м (вул. Промислова, 2-С). За наслідками вказаних договорів сторони підписали акти приймання-передачі нерухомого майна від 16.07.2010, банк цією ж датою виписав податкові накладні на поставку вище перелічених об'єктів нерухомого майна, а позивач сплатив ціну майна, включаючи суми ПДВ, які включив до складу податкового кредиту в декларації за липень 2010 року (а.с.27, 28-45, т.2).
Перехід права власності на вказані вище об'єкти нерухомого майна до ТОВ «Кустос Інвест» підтверджується витягом з Державного реєстру права власності та інших речових прав на нерухоме майно від 01.09.2010 (а.с. 25, т.2).
Крім того, 16.07.2010 між ПАТ «Банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» від імені ВАТ «Об'єднання «Склопластик» (продавець) та ТОВ «Кустос Інвест» (покупець) укладений договір купівлі-продажу рухомого майна, яке було передане ВАТ «Об'єднання «Склопластик» у заставу банку для забезпечення виконання своїх зобов'язань за кредитним договором від 17.10.2006 133/2006-К. За вказаним договором позивач придбав наступне майно: товари в обороті (продукція власного виробництва та на складі в асортименті) заставною вартістю 3577669,63 грн. згідно з договором застави товарів в обороті від 10.10.2008 № 133/2006-14К; основні засоби - споруди, передавальні пристрої та інші об'єкти, що є безпосередньою приналежністю будівель, заставною вартістю 1560673,00 грн. згідно з договором застави рухомого майна від 13.10.2009 № 133/2006-18К; основні засоби із вмістом дорогоцінних металів, заставною вартістю 41654013,00 грн. згідно з договором застави рухомого майна від 13.10.2009 № 133/2006-21К; основні засоби (лінії, преси, станки, обчислювальна техніка та інше технічне обладнання для автоматичної обробки інформації, машини та обладнання для виробництва продукції в одностадійний спосіб, залізничні транспортні засоби) заставною вартістю 32825257,00 грн. згідно з договору застави рухомого майна від 13.10.2009 № 133/2006-19К; транспортні засоби заставною вартістю 1600429,00 грн. згідно з договором застави рухомого майна від 13.10.2009 № 133/2006-20К; товари в обороті (сировина, матеріали, комплектуючі, тара та тарні матеріали, запчастини ) заставною вартістю 5806504,25 грн. згідно з договором застави товарів в обороті від 22.12.2009 № 133/2006-23К p.; основні засоби (машини та виробниче обладнання) заставною вартістю 14336950,00 грн. згідно з договором застави рухомого майна від 31.05.2010 № 133/2006-25К. За наслідками виконання цих операцій сторони підписали акт приймання-передачі майна від 16.07.2010, продавець виписав цією ж датою податкові накладні, суми ПДВ в ціні майна за якими включив до податкового кредиту в декларації за липень 2010 року (а.с.39-112, т.3).
Розрахунок за придбане майно позивач здійснив у безготівковій формі згідно з платіжними дорученнями, платежі за якими проведені банком з 16.07.2010 по 28.07.2010 (а.с.113-131, т.3).
Усього в декларації за липень 2010 року позивач задекларував податковий кредит в сумі 27503485,00 грн., правильність якої підтверджена результатами перевірки ( додаток № 3 до акта перевірки), так само, як підтверджено і декларування ПАТ «Банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» та ВАТ «Об'єднання «Склопластик» податкових зобов'язань з поставок вище переліченого майна (а.с.18, т.1). Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за цей звітний період (рядок 18.2 декларації) ТОВ «Кустос Інвест» задекларовало на рівні 25290377,00 грн. З врахуванням цієї суми позивач задекларував в декларації за серпень 2010 року суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок у банку, 24820820,00 грн. (рядок 25.1 декларації).
Згідно з пунктом 1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
У відповідності до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 цього Закону (у редакції Закону України від 30.11.2006 № 398-V) (втратив чинність з 1 січня 2011 року у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 вказаного Закону визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).
Згідно з підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
Абзацом 2 підпункту «а» підпункту 7.7.11 цього ж пункту визначено, що не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
Встановивши, що ТОВ «Кустос Інвест» задекларувало суму бюджетного відшкодування за серпень 2010 року за рахунок податкового кредиту, сформованого за наслідками операцій з придбання цілісного майнового комплексу, суди попередніх інстанцій зробили юридично правильний висновок про неправомірне виключення податковим органом з податкового обліку товариства цієї суми з підстав, що товариство мало обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців до зазначеного звітного періоду менші, ніж 24820820,00 грн.
Даючи юридичну оцінку податковому повідомленню-рішенню від 09.06.2011 № 0000640700, слід зазначити, що в акті перевірки податковий орган фактично не встановив обсяг оподатковуваних операцій ТОВ «Кустос Інвест» за 12 календарних місяців, що передують серпню 2010 року, а обмежився порівнянням показників податкової декларації з податку на прибуток за півріччя 2010 року та податкових декларацій з податку на додану вартість за січень-червень 2010 року без встановлення причини такого розходження. В той же час визначення скоригованого валового доходу як об'єкту оподаткування податком на прибуток і операцій з поставки як об'єкту оподаткування ПДВ не співпадає, оскільки операції з поставки з метою оподаткування ПДВ включають як операції з продажу товарів (послуг), так і операції з їх придбання.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.09.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: О.А. Веденяпін М.П. Зайцев
Судове рішення № 42990963, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 25.02.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-10251/12/2670. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: