Постанова № 42990936, 26.02.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2015 р. Справа № 914/2201/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Матущака О.І.

суддів Дубник О.П.

Скрипчук О.С.

розглянув апеляційну скаргу українсько-німецького спільного підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)" м. Дрогобич, Львівська область

на ухвалу господарського суду Львівської області від 21.01.2015 р.

у справі № 914/2201/14

за позовом: публічного акціонерного товариства "Львівобленерго", м. Львів

до відповідача: українсько-німецького спільного підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)", м. Дрогобич, Львівська область

про стягнення 20 548,89 грн.

за участю представників сторін від:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 21.01.2015 р. (суддя М.М.Петрашко) у задоволенні заяви українсько-німецького спільного підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)» про розстрочення виконання рішення господарського суду Львівської області від 11.08.2014р. у справі №914/2201/14 відмовлено повністю.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду, прийняти нове рішення, яким розстрочити виконання рішення суду у вказаній справі. В своїй апеляційній скарзі скаржник загалом посилається на те, що ухвалою господарського суду першої інстанції було зобов'язано заявника надати суду певні документи, однак, у зв'язку з тим, що вказану ухвалу заявник отримав лише 23.01.2015 р., він не мав можливості виконати вимоги вказаної ухвали.

Позивачем відзиву на апеляційну скаргу не подано.

В судове засідання представники сторін не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та дату судового засідання.

Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в справі документами, враховуючи положення ст.75 ГПК України.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено Львівським апеляційним господарським судом, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 р. рішення господарського суду Львівської області від 11.08.2014р. у справі №914/2201/14 залишено без змін, згідно якого, позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнено з українсько-німецького спільного підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)» на користь публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» 20 548,89грн. боргу за понаддоговірне споживання електроенергії.

Відповідачем подано заяву про розстрочення виконання вказаного рішення суду терміном на один рік, шляхом оплати щомісячної суми у розмірі 1 720 грн. протягом 2015 року.

При прийнятті постанови колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

З аналізу зазначеної норми випливає, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в обґрунтування свого клопотання посилається на складне фінансове становище, на те, що залишок на рахунку заявника становить 365,17 грн. Крім того, до заяви про розстрочку виконання рішення суду долучено довідки українсько-німецького спільного підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешнл Каттер Манюфекчерер ГМБХ (ІСМ)», підписані головним бухгалтером про наявність заборгованості перед іншими особами (копії поданих документів не завірені належним чином).

Судова колегія зазначає, що самі по собі фінансові труднощі боржника не свідчать про те, що він не може своєчасно виконати рішення суду з підстав відсутності грошових коштів, оскільки така відсутність не може спричиняти неможливість виконання рішення суду, з огляду на існування інших способів виконання рішення суду, крім звернення стягнення на грошові кошти у передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» порядку.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції ухвалою суду від 13.01.2015р. прийнято заяву, призначено її до судового розгляду на 21.01.2015р. та зобов'язано заявника надати оригінали додатків долучених до заяви про розстрочення виконання рішення; надати докази перебування в Єдиному державному реєстрі станом на дату подання заяви до господарського суду Львівської області; надати обґрунтування щодо суми (1 720,00 грн.), яка підлягає оплаті щомісяця протягом 2015р.; надати графік розстрочення заборгованості, зазначаючи у ньому дати та суми, які підлягають сплаті протягом 2015р.; надати докази наявності заборгованості по сплаті внесків у Пенсійний фонд; надати звіт про фінансовий стан підприємства станом на дату подання заяви до господарського суду Львівської області; явка повноважного представника визнавалась обов'язковою.

Однак, заявник явку не забезпечив, вимоги ухвали суду не виконав.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що заявник мав можливість подати вищевказані документи при поданні апеляційної скарги, однак, таким правом не скористався. З огляду на це, посилання скаржника на те, що ухвалу від 13.01.2015 р. заявник отримав лише 23.01.2015 р., а тому, не мав можливості виконати вимоги вказаної ухвали.

Розстрочення виконання рішення суду є правом суду, а не обов'язком суду, а обставини застосування даних норм є суб'єктивними і оціночними та, водночас, потребують відповідного доведення заінтересованою стороною з урахуванням приписів ст.ст. 32-34 ГПК України.

З огляду на недоведеність заявником наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а також неподання відповідних документів на вимогу суду під час розгляду справи в суді першої інстанції, а також неподання таких до апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду.

Згідно ст. 33, абзацу 2 ст. 34, ст. 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували обґрунтованість вимог, заявлених у апеляційній скарзі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що ухвала прийнята із дотриманням норм чинного законодавства та у відповідності до обставин справи, тому підстав для її зміни чи скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105,106 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду Львівської області від 21.01.2015 р. у справі

№ 914/2201/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи скеровуються в господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови підписано 03.03.2015 р.

Головуючий-суддя Матущак О.І.

Судді Дубник О.П.

Скрипчук О.С.