Ухвала суду № 42990831, 18.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2015 року м. Київ К/9991/10647/12

№ К/9991/10647/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26.09.2011

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2011

у справі № 0670/4623/11 Житомирського окружного адміністративного суду

за позовом Публічного акціонерного товариства (ПАТ) «Житомирський маслозавод»

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі (ДПІ)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 26.09.2011, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2011, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001372301 від 26.04.2011.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Житомирі просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування позивачу податкових зобов`язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 08.04.2011 № 1567/23-1/00182863/0100, про порушення норм підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР), а саме: завищення податкового кредиту у податковому обліку за грудень 2010 на суму 526055,00 грн. у зв`язку з включенням сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними позивачу ТОВ «Фортуна пласт» та ТОВ «Сільверстоун Інвестмент» за господарськими операціями з поставки товару (цукор-пісок, заморожені ягоди та овочі) та транспортно-експедиторських послуг.

При цьому контролюючий орган послався на той факт, що в договорі від 25.10.2010 № 2510-74П-545, укладеним між позивачем та ТОВ «Сільверстоун Інвестмент» на поставку заморожених ягід та овочів, не вказано ціну поставки продукції, що, на думку податкового органу, свідчить про невідповідність договору ст. 181 Господарського кодексу України (договір неукладений). Крім того, постачальник позивача - ТОВ «Фортуна пласт» під час проведення зустрічної перевірки не надав документи щодо походження придбаного цукру, у зв'язку із чим його податкові зобов'язання з поставки цукру позивачу за грудень 2010 зменшені на 276400,00 грн.

За наслідками перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.04.2011 № 0001372301 про донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 657569,00 грн. (у т.ч. 526055,00 грн. - основний платіж та 131514,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

У судовому процесі встановлено, що між ПАТ «Житомирський маслозавод» (покупець) та ТОВ «Сільверстоун Інвестмент» (продавець) укладений договір від 25.10.2010 № 2510-74П-545, згідно якого продавець зобов'язується передати, а покупець - прийняти та оплатити поставлений товар (заморожені овочі та ягоди).

Транспортування вказаної продукції здійснювалось на підставі договору на транспортно-експедиційне обслуговування № 265-А від 01.12.2010, відповідно до якого позивач (замовник) доручає, а ТОВ «Сільверстоун Інвестмент» (експедитор) бере на себе зобов'язання скласти від свого імені з іншими особами договір на виконання послуг по перевезенню вантажу.

Крім того, між ПАТ «Житомирський маслозавод» (покупець) та ТОВ «Фортуна пласт» (постачальник) укладений договір № 28 від 23.06.2009, згідно якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець - прийняти та оплатити поставлений товар (цукор-пісок).

За наслідками виконання вказаних договорів ТОВ «Фортуна пласт» та ТОВ «Сільверстоун Інвестмент» виписало позивачу податкові накладні, суми ПДВ за якими позивач включив до податкового кредиту у податковому обліку за грудень 2010 року.

Підпунктом 1.7 ст.1 Закону № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 вказаного Закону у редакції Закону України від 25.03.2005 № 2505-IV податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 вказаної статті).

На підставі досліджених у судовому процесі доказів (копій договорів від 25.10.2010 № 2510-74П-545, від 01.12.2010 № 265А, № 28 від 23.06.2009, податкових накладних, видаткових накладних, платіжних доручень, товарно-транспортних накладних, актів здачі прийняття транспортних робіт (надання послуг), карток обліку руху товарів, суди попередніх інстанцій встановили факт поставки позивачу товару (цукор-пісок, заморожені овочі та ягоди) та транспортно-експедиторських послуг на загальну суму 526055,00 грн., у тому числі ПДВ, сплати позивачем цієї суми податку ТОВ «Фортуна пласт» та ТОВ «Сільверстоун Інвестмент» як постачальникам та використання придбаної продукції у власній господарській діяльності..

Оцінка цих доказів судом відповідає правилам оцінки доказів, визначеним статтею 86 КАС України.

Приймаючи до уваги викладене, суди попередніх інстанцій зробили юридично обґрунтований висновок про неправомірне донарахування ПАТ «Житомирський маслозавод» податкових зобов`язань із податку на додану вартість згідно із спірним податковим повідомленням-рішенням.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність вищенаведених висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 26.09.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев