Ухвала суду № 42990623, 04.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2015 року м. Київ К/800/8279/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Костенка М.І. розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11.09.2012 р.

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2012 р.

у справі № 0670/8922/10

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Планета-Рейл»

до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий комплекс «Планета-Рейл» (далі - позивач, ТОВ «НВК «Планета-Рейл») звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Малинська ОДПІ Житомирської області), в якому просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.04.2010 р. № 0000872340/0, № 0003241740/0, від 23.06.2010 р. № 0000872340/1, № 0003241740/1, від 30.08.2010 р. № 0000872340/2, № 0003241740/2 та від 12.11.2010 р. № 0000872340/3, № 0003241740/3.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11.09.2012 р., яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2012 р., позов задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення від 23.04.2010 р. № 0000872340/0 (№ 0000872340/1 від 23.06.2010 р., № 0000872340/2 від 30.08.2010 р., № 0000872340/3 від 12.11.2010 р.), від 23.04.2010 р. № 0003241740/0 (№ 0003241740/1 від 23.06.2010 р., № 0003241740/2 від 30.08.2010 р., № 0003241740/3 від 12.11.2010 р.).

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11.09.2012 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2012 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 29.03.2010 р. по 12.04.2010 р., на підставі направлення від 29.03.2010 р. № 96, посадовими особами ДПІ у Малинському районі Житомирської області була проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ «НВК «Планета-Рейл» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2009 р., за результатами якої складено акт від 15.04.2010 р. № 45/23-10/33719440 та зроблено висновок про порушення позивачем, зокрема, вимог: - пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податкові зобов'язання на суму 604 587,80 грн.; - пунктів 1.3, 1.15 статті 1, пункту 3.4 статті 3, підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4, пункту 7.1 статті 7, пункту 17.2 «а» статті 17, пункту 19.2 «а» статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в наслідок чого донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 724,52 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 23.04.2010 р. були винесені податкові повідомлення-рішення: № 0000872340/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 906 881,70 грн., з яких 604 587,80 грн. сума основного платежу та 302 293,90 грн. розмір штрафних (фінансових) санкцій; № 0003241740/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у загальному розмірі 2 173,56 грн., з яких 724,52 грн. за основним платежем та 1 449,04 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «НВК «Планета-Рейл» 14.05.2010 р. подало скаргу до ДПІ у Малинському районі. Рішенням податкового органу оскаржені повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга без задоволення. Крім цього, за результатами розгляду скарги були винесені нові податкові повідомлення-рішення № 0000872340/1 та № 0003241740/1 від 23.06.2010 р.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до ДПА в Житомирській області, яка своїм рішенням № 16298/Л-С/25-09 від 30.08.2010 р. частково задовольнила скаргу. Так, 30.08.2010 р. були винесені нові податкові повідомлення-рішення № 0000872340/2 та № 0003241740/2, якими позивачу було нараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 381 299,80 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 190 649,90 грн. та було визначене податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 615,88 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 1 231,76 грн. Тобто було зменшено суми податкового зобов'язання та штрафних санкцій.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «НВК «Планета-Рейл» подало скаргу до ДПА України. Рішенням ДПА України від 08.11.2010 р. № 11804/6/25-0515 скаргу позивача залишено без задоволення. 12.11.2010 р. були винесені нові податкові повідомлення-рішення № 0000872340/3 та № 0003241740/3 якими позивачу було нараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 381 299,80 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 190 649,90 грн. та було визначене податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 615,88 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 1 231,76 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Як слідує з акту перевірки, підставою для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість слугували твердження перевіряючих про безпідставне нараховування ТОВ «НВК «Планета-Рейл» амортизації на балансову вартість об'єктів фінансового лізингу.При цьому податковий орган посилався на те, що лізингові платежі по договорах фінансового лізингу товариством не сплачувались. Оскільки ТОВ «НВК «Планета-Рейл» за весь період перебування об'єкту фінансового лізингу в користуванні не понесло жодних витрат у зв'язку з несплатою лізингових платежів, то зворотній продаж повинен становити первісну вартість взятого у фінансовий лізинг обладнання без зменшення на суму нарахованої амортизації, і складатиме 18 632 169,46 грн. в тому числі 3 105 361,58 грн. - податок на додану вартість (15 526 807,88 грн. без податку на додану вартість).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «НВК «Планета-Рейл» (лізингоодержувач) укладено договори фінансового лізингу з ЗАТ «Планета-буд» (лізингодавець) від 31.03.2006 р. № ДГ-10662/31/0310-06 на користування рельсоваркою К-1000 терміном на 12 місяців та № ДГ-10662/01/0310/0105-07 від 29.06.2006 р. терміном на 42 місяці на користування комплектом обладнання для репрофіліювання старопридатних рейок Р65.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що отримане обладнання ТОВ «НВК «Планета-Рейл» ввело в експлуатацію та відповідно до вимог підпункту 7.9.6 пункту 7.9 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» збільшило балансову вартість 3 групи основних фондів на вартість об'єкта фінансового лізингу в сумі 15 526 807,88 грн.

Податок на додану вартість з вартості вказаного об'єкта фінансового лізингу в сумі 3 105 361,58 грн. було включено позивачем до складу податкового кредиту відповідних періодів.

У серпні 2009 року вищевказані договори фінансового лізингу були розірвані, а об'єкти фінансового лізингу повернуті.

Вартість повернутого об'єкту фінансового лізингу було зменшено товариством на суму амортизації, нарахованої на такі об'єкти за період їх перебування у лізингу, та склала 15 004 642,62 в тому числі 2 500 773,77 грн. - податок на додану вартість (12 503 868,85 грн. без ПДВ).

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Підпунктом 7.9.6 пункту 7.9 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що у разі, коли у майбутніх податкових періодах орендар повертає об'єкт фінансового лізингу орендодавцю без придбання такого об'єкта у власність, таке придбання прирівнюється до цілей оподаткування до зворотного продажу орендарем такого об'єкта орендодавцю за звичайною ціною, діючою на момент такого зворотного продажу, але не менше первісної вартості такого основного фонду, зменшеного на суму нарахованої амортизацій.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, вищевказані об'єкти лізингу - основні засоби було отримано та введено у експлуатацію у 2006 році і амортизація на них нараховувалась і у 2006-2007 роках, що підтверджено попереднім актом перевірки ДПІ у Малинському районі № 77/23-10/33719440 від 09.06.2008 р. та довідкою від 13.11.2006 р. про результати виїзної планової перевірки № 23-17-231/33719440.

У додатку № 4 до акту № 45/23-10/33719440 від 15.04.2010 р. зазначена залишкова вартість основних засобів на 01.01.2008 р. в тому числі по основним засобам, отриманим по договорам фінансового лізингу.

З довідки про розмір нарахованої амортизації на обладнання за роки його експлуатації, починаючи з 2006 року вбачається, що амортизація на вищевказане обладнання нараховувалась з моменту введення його в експлуатацію.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що ТОВ «НВК «Планета-Рейл», повертаючи обладнання лізингодавцю, вірно керувалось сумою 12 503 868, 85 грн., як є залишковою вартістю обладнання станом на 01.07.2009 р., при цьому було правильно відраховано амортизацію за 2006-2009 роки, що свідчить про необґрунтованість винесеного відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення № 000087234.

Щодо визначення позивачу податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 615,88 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкції на суму 1 231,76 грн., - в акті перевіряючими зазначено, що в порушення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» позивачем не оподатковувались та не включались до оподатковуваного доходу працівників підприємства вартість наданих продуктових виробів та алкогольних напоїв за рахунок підприємства.

Разом з тим. судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом ТОВ «НВК «Планета-Рейл» № 46-К від 11.12.2008 р. про організацію та святкування Новорічних свят директор наказав головному інженеру ОСОБА_4 провести всі необхідні заходи для проведення колективом товариства святкування Новорічних свят; головному бухгалтеру ОСОБА_5 провести оплату витрат, використаних на організацію святкування Новорічних свят в сумі 4 200 грн. за рахунок прибутку товариства.

19.12.2008 р. головним інженером ТОВ «НВК «Планета-Рейл» складений звіт про використання коштів № 81 від 19.12.2008 р. на суму 469,36 грн.

Витрати коштів підтверджуються фіскальним чеком від 19.12.2008 р. та товарним чеком № 40 від 15.12.2008 р., накладними від 11.12.2008 р., від 12.12.2008 р. та від 17.12.2008 р.

Наказом директора підприємства позивача № 45-К від 11.12.2009 р. про організацію та святкування Новорічних свят бухгалтеру-касиру ОСОБА_6 наказано провести закупівлю продуктів харчування та напоїв для проведення колективом товариства святкування Новорічних свят; головному бухгалтеру ОСОБА_5 провести оплату витрат, використаних на організацію святкування Новорічних свят в сумі 4 600 грн. за рахунок прибутку товариства.

22.12.2009 р. бухгалтером ТОВ «НВК «Планета-Рейл» складений звіт про використання коштів № 108 від 22.12.2009 р. на суму 3 642,19 грн.

Витрата коштів підтверджується фіскальними чеками від 22.12.2009 р., накладною № 18 від 22.12.2009 р. та товарним чеком № 18 від 22.12.2009 р.

Позивачем складені акти списання товарно-матеріальних цінностей № СпТ-000073 від 31.12.2008 р. на суму 4 117,75 грн. та № СпТ-000084 від 31.12.2009 р. на суму 2 997,56 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що придбання алкогольних напоїв та кондитерських виробів через працівників підприємства було здійснено на користь підприємства, а не на користь самих робітників. Закупівля товарів була здійснена відповідальними особами згідно виданих наказів по підприємству з метою використання під час святкування підприємством Новорічних свят з подальшим відшкодуванням витрат працівників підприємством згідно поданих авансових звітів.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що вказані товарно-матеріальні цінності не є додатковими благами конкретних вказаних працівників, а є витратами підприємства на колективне святкування.

Відповідно до частини третьої статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 11.09.2012 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2012 р. у справі 0670/8922/10 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) М.І. Костенко