Ухвала суду № 42990365, 17.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

17 лютого 2015 року м. Київ В/800/606/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Кошіль В.В., Моторний О.А., Пилипчук Н.Г., Юрченко В.П.,

розглянувши заяву державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України

ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.11.2014

у справі № 826/10103/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКРСПЛІТ»

до ДПІ

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.11.2014 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДПІ на рішення судів попередніх інстанцій зі спору.

Відповідач звернувся із заявою про перегляд Верховним Судом України цієї ухвали Вищого адміністративного суду України, в якій просить її скасувати та направити справу на новий касаційний розгляд, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права (зокрема, статті 48 Податкового кодексу України), внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Як доказ неоднакового правозастосування заявником подано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 22.12.2014 у справі № 826/1663/13-а.

Розглянувши заяву про перегляд ухвали суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У пункті 4 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» передбачено, що ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Ухвала Вищого адміністративного суду України від 19.11.2014, про перегляд якої подано заяву, мотивована тим, що доводи касаційної скарги не викликають необхідності перевірки матеріалів даної справи та не свідчать про порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зміст цієї ухвали не підтверджує того, що касаційний суд по-іншому застосував положення статті 48 Податкового кодексу України, ніж у прийнятті ухвали від 22.12.2014 у справі № 826/1663/13-а, як наполягає заявник.

З огляду на викладене відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 236-240 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у допуску справи № 826/10103/14 до провадження Верховного Суду України.

Ухвала не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя: М.І. Костенкосудді:В.В. Кошіль О.А. Моторний Н.Г. Пилипчук В.П. Юрченко