Постанова № 42989678, 23.02.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2015 р. Справа № 812/6915/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Бегунца А.О. , Бартош Н.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДНА ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2014р. по справі № 812/6915/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДНА ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ"

до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів Луганської області третя особа Державна податкова інспекція у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» (далі за текстом - ТОВ «СВК», позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів Луганської області (далі за текстом - ДПІ у м. Свердловську, відповідач), третя особа Державна податкова інспекція у м. Сєверодонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення від 29.07.2013 року №0000371530, яким зменшено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 105308,0 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 52654,0 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 56, п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

ТОВ «СВК» зазначає, що підставою для висновку відповідача про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2013 року був висновок акту попередньої перевірки позивача від 19.04.2013 року № 168/15-30-32727602 щодо завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту. На підставі наведеного висновку попередньої перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення від 14.05.2013 року № 0000231530, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2013 року у розмірі 6771935,0 грн. Враховуючи, що грошові зобов'язання, визначене податковим повідомленням-рішенням від 14.05.2013 року № 0000231530, знаходилось в процедурі узгодження, ТОВ «СВК» не повинен був враховувати при подачі звітності з податку на додану вартість за травень 2013 року висновки акту попередньої перевірки від 19.04.2013 року № 168/15-30-32727602.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» зареєстрований у встановленому законом порядку, як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області та є платником податку на додану вартість.

ДПІ у м. Свердловську було проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість від 20.05.2013 року № 9029115509 ТОВ «СВК», щодо правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів за травень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт № 27/15-30-32727602 від 19.07.2013 року, яким, зафіксовано порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України, а саме: при відсутності залишку від'ємного значення за період травень 2010 року у розмірі 105308,0 грн. ТОВ «СВК» завищено суму бюджетного відшкодування у травні 2013 року у розмірі 105308,0 грн.

На підставі вказаних висновків Акту перевірки ДПІ у м. Свердловську 29.07.2013 року було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000371530, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2013 року у розмірі 105308,0 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 52654,0 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення про зменшення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту не є рішенням про визначення грошового зобов'язання, яке є неузгодженим відповідно до приписів п. 56.1.18 ст. 56 Податкового кодексу України, а тому повинно враховуватись платником податків під час подачі звітності у наступних податкових періодах.

Між тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у травні 2013 року у розмірі 105308,0 грн. став висновок відповідача про неврахування позивачем при складанні податкової звітності за травень 2013 року висновків акту документальної позапланової перевірки за період з 01.04.2012 року по 31.01.2013 року, оформленої актом від 19.04.2013 року № 168/15-30-32727602, про завищення розміру від'ємного значення у сумі 6771936 грн., що вплинуло на залишок від'ємного значення за період травень 2010 року.

На підставі вказаного акту від 19.04.2013 року № 168/15-30-32727602 податковим повідомленням-рішенням від 14.05.2013 року № 0000231530 зменшено розмір від'ємного значення у сумі 6771936 грн.

24.05.2013 року ТОВ «СВК» звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПВ в м. Свердловську про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень, зокрема, від 14.05.2013 року № 0000231530, які були винесені на підставі акту від 19.04.2013 року № 168\15-30-32727602.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.07.2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.09.2013 року у справі № 812/4800/13-а було відмовлено у задоволенні позову ТОВ «СВК» до ДПІ в м. Свердловську про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.05.2013 року № 0000221530, № 0000231530, № 0000241530, які були винесені на підставі акту від 19.04.2013 року № 168\15-30-32727602.

Ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 22.09.2014 року постанова Луганського окружного адміністративного суду від 23.07.2013 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.09.2013 року залишені без змін.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з абз. «а» п. 200.4 ст. 204 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Відповідно до п.п. 4.6.7 п. 4.6 Розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.01.2013 року за № 79/22611, рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Вимоги до оформлення результатів перевірок визначені ст. 86 Податкового кодексу України, згідно з п. 86.1 якої результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому ст. 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Згідно з п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, у тому числі у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган зменшує розмір задекларованого від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Пунктом 56.1 ст. 56 Податкового Кодексу України визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 56.18. ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення про зменшення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту не є рішенням про визначення грошового зобов'язання, яке є неузгодженим відповідно до приписів п. 56.1.18 ст. 56 Податкового кодексу України, а тому повинно враховуватись платником податків під час подачі звітності у наступних податкових періодах, з огляду на наступне.

Згідно з п.4.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1236 від 28.11.2012 року, у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень.

При цьому, сума грошового зобов'язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили.

Після прийняття судом рішення по суті, яке набрало законної сили, структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення-рішення, що оскаржувалося, в день отримання відповідного рішення органом державної податкової служби вносить інформацію про таке рішення до зазначеного в попередньому абзаці окремого реєстру та підшиває копію рішення до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.

Відповідно до п.4.5 зазначеного Порядку, після закінчення процедури адміністративного оскарження та/або судового оскарження та набрання судовим рішенням законної сили суми узгодженого грошового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість в автоматичному режимі переносяться з реєстру податкових повідомлень-рішень (окремого реєстру, передбаченого п. 4.4 цього розділу) до автоматизованої інформаційної облікової системи органів державної податкової служби. Одночасно структурному підрозділу, що забезпечує адміністрування облікових показників та звітності, передаються паперові виписки з реєстру податкових повідомлень-рішень за день, до яких включається інформація щодо сум узгоджених грошових зобов'язань та інших показників, які переносяться до карток особових рахунків. Зазначені виписки передаються окремо від кожного структурного підрозділу, що складає податкові повідомлення-рішення, за підписом керівника такого структурного підрозділу.

Таким чином, до автоматизованої інформаційної облікової системи органів державної податкової служби та до картки особового рахунку платника податку передаються суми зменшення від'ємного значення ПДВ лише після набрання судовим рішенням законної сили (якщо судовим рішенням буде відмолено у задоволенні позову платника податків про скасування відповідного податкового повідомлення-рішення), і відповідно зменшення розміру від'ємного значення ПДВ враховується податковою службою в картці особового рахунку при розрахунку податкових зобов'язань лише після набрання таким судовим рішенням законної сили.

Колегія суддів зазначає, що вищевказані норми вказують, що податкове повідомлення рішення, яким зменшується від'ємне значення суми податку на додану вартість, до закінчення процедури його оскарження, не може бути враховано у своїй діяльності не тільки платником податків, а і податковим органом.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про обов'язок позивача врахувати висновки акту перевірки від 19.04.2013 року № 168/15-30-32727602 та винесене на підставі цього акту податкове повідомлення-рішення від 14.05.2013 року № 0000231530 про зменшення від'ємного значення ПДВ, безпідставним та таким суперечить положенням ст. 58 Податкового кодексу України та п. 4.4, 4.5 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1236 від 28.11.2012 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено факт порушення ТОВ «СВК» вимог податкового законодавства та правомірність податкового повідомлення-рішення від 29.07.2013 року №0000371530.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів зазначає, що рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки воно ухвалено судом з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІДНА ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2014р. по справі № 812/6915/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Східна вугільна компанія» задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.07.2013 року №0000371530, прийняте Державною податковою інспекцією у м. Свердловську Головного управління Міндоходів Луганської області, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 105308,0 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 52654,0 грн.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Бартош Н.С.