Окрема ухвала № 42989643, 18.02.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

О К Р Е М А Д У М К А

18 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/2606/14

Судді Одеського апеляційного адміністративного суду Запорожана Д.В. у справі за позовом фірми «Київ» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря про визнання дій протиправними.

Фірма «Київ» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю звернулася до суду з позовом до Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря про визнання дій вчинених в ході перевірки, у тому числі щодо внесення недостовірної інформації в акт перевірки та розрахунку шкоди за засмічення земельної ділянки (розрахунки №№ 1, 2), протиправними (з урахуванням змін позовних вимог).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року вищенаведений позов було задоволено частково. Визнано протиправними спірні розрахунки №№ 1. 2. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря в апеляційному порядку оскаржила вищенаведену постанову суду першої інстанції.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року вищенаведену постанову суду першої інстанції було скасовано та залишено вищенаведений адміністративний позов без розгляду.

Вважаю зазначене рішення суду апеляційної інстанції незаконним та необґрунтованим.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Таким чином, адміністративний позов може бути залишено без розгляду виключно у разі відсутності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Частиною 2 ст. 14 КАС України передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Чинною ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року, яка набрала законної сили, було поновлено позивачу строки звернення з даним позовом до адміністративного суду /а.с. 46-48/.

Тобто, фактично визнано причини пропущення позивачем вищенаведеного процесуального строку поважними.

Рішення суду апеляційної інстанції не містить будь-яких висновків щодо поважності чи неповажності причин пропуску позивачем процесуального строку. Не мається будь-якого обґрунтування незгоди з висновками суду першої інстанції щодо зазначеного питання,

Отже, при наявності чинного рішення суду, яке набрало законної сили, про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд апеляційної інстанції не мав права залишати даний позов без розгляду.

У вищенаведеній ухвалі суду апеляційної інстанції є зазначення того, що позивач дізнався про порушення своїх прав 26 березня 2013 року. Однак, з рішення суду неможливо зрозуміти яким чином він дійшов такого висновку.

Обов'язковою складовою логічного висновку про пропуск строку звернення до адміністративного суду є обізнаність щодо дати дізнання або обов'язку дізнання про порушення прав. У відсутності такої складової висновок є припущенням.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач дізнався про порушення своїх прав спірними діями поза межами строку звернення до адміністративного суду.

Окрім того, з норм діючого законодавства не вбачається, що позивач повинен був дізнатися про порушення спірними діями своїх прав у конкретний строк, кінцева дата якого не входить у шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.

Отже, висновок суду про пропуск позивачем строку звернення є помилковим (припущенням).

З огляду на викладене, вважаю, що у суду апеляційної інстанції не було, передбачених Законом, підстав для залишення даного позову без розгляду.

Суддя /Д.В. Запорожан/