Ухвала суду № 42989601, 24.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1699/14 Головуючий у 1-й інстанції: Басай О.В. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

24 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Мамчура Я.С., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України,апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від « 31» липня 2014 року у справі за адміністративним позовом «Товариства з обмеженою відповідальністю «Лук Авіа Ойл» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області у якому просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення №0002442210 форми "Р" від 22.10.2013 та №0002452210 форми "С" від 22.10.2013.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2014року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 31.07.2014 року та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2014 року - без змін, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як було встановлено судом першої інстанції, у період з 16.08.2013 по 13.09.2013 та 16.09.2013 по 27.09.2013 посадовими особами податкового органу, на підставі повідомлення про проведення перевірки №42 від 05.08.2013, направлень №27, №54, №81, №82 від 16.08.2013, наказу №178 від 13.09.2013, згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України, проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Лук Авіа Ойл» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2012.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт №156/22-1/31477919 від 04.10.2013.

Актом перевірки встановлено порушення податкового законодавства, а саме:

- п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 600600,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2012 року у сумі 600600,00 грн.;

- пп.164.2.17 п.164.2 ст.164; абз.а п.176.2 ст.176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями) - неутриманий податок з доходів фізичних осіб з додаткового блага, в результаті нараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 584,87 грн., а саме: за липень 2011 року - 201,03 грн., за квітень 2012 року - 56,44 грн., за травень 2012 року - 44,37 грн., за червень 2012 року - 181,80 грн., за жовтень 2012 року-101,23 грн.;

- п.177.8 ст.177, пп.165.1.36 п.165.1 ст.165, п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України - неутриманий податок з доходів фізичних осіб з громадян-СПД, які надавали послуги даному підприємству, але при цьому не було пред'явлено копію документу, що підтверджує його державну реєстрацію, відповідно до закону, як суб'єкта підприємницької діяльності та копію свідоцтва про сплату єдиного податку, в результаті донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 1103,10 грн., а саме: за листопад 2011 року - 67,50 грн., за січень 2012 року - 433,70 грн., за березень 2012 року - 477,70 грн., за квітень 2012 року - 66,00 грн., за червень 2012 року - 58,20 грн.;

- п.178.5 ст.178, п.167.1 ст.167 Податкового Кодексу України - неутриманий податок з доходів фізичних осіб з приватного нотаріуса, яким не було пред'явлено копію довідки про взяття на податковий облік, в результаті донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 85,65 грн., а саме: за жовтень 2011 року - 11,25 грн., за лютий 2012 року - 74,40 грн.;

- абз.б п.176.2 ст. 176, п.70.16 ст.70 Податкового кодексу України; наказ ДПА України від 24.12.2010 №1012 - порушено порядок заповнення розрахунків Ф №1ДФ за перевіряємий період з 01.07.2011 по 31.12.2012;

- перевіркою дотримання вимог постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" із змінами та доповненнями встановлено порушення вимог п.2.6.

До вищевказаних висновків відповідач дійшов у зв'язку з наступними встановленими в ході перевірки позивача обставинами, які відображені в Акті перевірки.

Так, проведеною перевіркою первинних і облікових документів, а саме, виписок банку з доданими до них документами, прибуткових накладних, актів виконаних робіт, видаткових накладних на отримання товарів (робіт, послуг), обігово-сальдових відомостей по рахунках: 31 "Рахунки в банках", 37 "Розрахунки з різними дебіторами", 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", 68 "Розрахунки за іншими операціями", 93 "Витрати на збут", встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 06.3 Декларації "Витрати на збут" на загальну суму 2860000,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2012 року у сумі 2860000,00 грн.

В порушення пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України підприємством у складі витрат за 4 квартал 2012 року відображено вартість послуг в сумі 230000,00 грн., по яких відсутні оригінали актів виконаних робіт та звітів щодо фактичного виконання послуг.

Всупереч п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, ТОВ "Лук Авіа Ойл" включено до складу витрат на збут суми витрат понесених у зв'язку з транспортуванням товарів, які відповідно до Податкового кодексу України включаються до собівартості придбаних та реалізованих товарів, на дату фактичного продажу товарів, які реалізуються в наступних податкових періодах (починаючи з 01.01.2013), та не підтверджених відповідними накладними на загальну суму 2630000,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2012 року на суму 2630000,00 грн.

В бухгалтерському обліку підприємства дані операції відображені наступним чином: Дт 28 - Кт 63; Дт 93 - Кт 63; Дт 90 - Кт 28.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.07.2011 по 31.12.2012 встановлено його заниження на загальну суму 600600,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2012 року у сумі 600600,0 грн.

В ході документальної перевірки каси ТОВ "Лук Авіа Ойл" встановлено порушення вимог п.2.6. "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою правління НБУ №637 від 15.12.2004 (із змінами та доповненнями), а саме, встановлено факт неоприбуткування готівки в КОРО №1004002313р/10 зареєстрована 23.03.2011 Бориспільською ОДПІ на підставі фіскального звітного чека (Z - звіту) №01330 за 04.07.2011 на суму 9408,33 грн. (не вчинено запис про облік готівки в повній сумі фактичних надходжень у розділі 2 графах 5-6 на загальну суму 9408,33 грн.) та в КОРО №1004002313р/12 зареєстрована 23.01.2012 Бориспільською ОДПІ на підставі фіскального звітного чека (Z - звіту) №02002 за 03.03.2012 на суму 46702,75 грн. (не вчинено запис про облік готівки в повній сумі фактичних надходжень у розділі 2 графах 5-6 на загальну суму,46702,75 грн.).

На підставі Акта перевірки Бориспільською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення №0002442210 форми "Р" від 22.10.2013, відповідно до якого позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, на загальну суму 900900,00 грн. (за основним платежем-600600,00 грн. та за штрафними санкціями - 300300,00 грн.), та №0002452210 форми "С" від 22.10.2013, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 280555,40 грн.

Не погоджуючись із вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Київський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про необхідність задовольнити позов.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002442210 форми "Р" від 22.10.2013, відповідно до якого позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, на загальну суму 900900,00 грн. (за основним платежем - 600600,00 грн. та за штрафними санкціями - 300300,00 грн.).

3 матеріалів справи вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (надалі - Виконавець) надавав послуги ТОВ "Лук Авіа Ойл" (надалі Замовник) на підставі договору №27/09-12 від 27.09.2012. Відповідно до договору Виконавець зобов'язується надати Замовнику юридично-консультаційні послуги щодо зовнішньоекономічної діяльності та класифікації товарів за УКТ ЗЕД при митному оформленні (надалі іменується "послуги"), а Замовник зобов'язується своєчасно сплатити надані послуги. За результатами наданих послуг та на підтвердження факту надання Виконавцем Замовнику послуг, відповідно до умов цього договору, Сторони складають акт виконаних робіт.

На підтвердження фактичного виконання умов даного договору позивачем надані та дослідженні судом належним чином засвідчені копії наступних документів:

- акт виконаних робіт щодо надання юридично-консультаційних послуг від 28.11.2012, відповідно до якого загальна вартість послуг, наданих Виконавцем Замовнику, становить 230000,00 грн. без ПДВ;

- звіт до акта виконаних робіт від 28.11.2012.

Також, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Лук Авіа Ойл" включило витрати, понесені у зв'язку з транспортуванням палива, до собівартості придбаних та реалізованих товарів, на дату фактичного продажу товарів, які реалізуються в наступних податкових періодах, на загальну суму 2630000,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2012 року на суму 2630000,00 грн.

На підтвердження вищезазначеного судом досліджено належним чином засвідчені копії наступних документів:

- податкова декларація з податку на прибуток підприємства за три квартали (ІІ-ІІІ квартали) від 19.10.2012 ;

- податкова декларація з податку на прибуток підприємства за рік (ІІ-ІV квартали) від 07.02.2013;

- оборотно-сальдова відомість за 4 квартал 2012 року;

- аналіз рахунку 281 за 4 квартал 2012 року;

- аналіз рахунку 902 за 4 квартал 2012 року ;

- звіт про фінансові результати за 2012 рік );

- баланс на 31 грудня 2012 року;

- акт здачі-приймання виконаних робіт по договору №2703 від 13.04.2012 з 1 по 31 жовтня 2012 року;

- довідка про рух коштів (грн.) по договору №2703 "ДНМ-2" (7819856) і ПЗ по добу 03.11.2012;

- товарно-супровідні документи (накопичувальні картки, відомості, накладні, дублікати накладних та інші);

- карточка рахунку 631 за 4 квартал 2012 року.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників. пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Положеннями пункту 138.2. статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг. крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (пункт 138.4 стаття 138 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Колегія суддів вважає, що фактичне виконання послуг за договором про надання юридичних послуг №27/09-12 від 27.09.2012 та включення витрат, понесених у зв'язку з транспортуванням палива, до собівартості придбаних та реалізованих товарів, на дату фактичного продажу товарів, які реалізуються в наступних податкових періодах підтверджується вищезазначеними первинними та іншими документами.

Тому висновок податкового органу про заниження податку на прибуток за період з 01.07.2011 по 31.12.2012 на загальну суму 600600,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2012 року у сумі 600600,00 грн., є безпідставним, а податкове повідомлення-рішення №0002442210 форми "Р" від 22.10.2013, відповідно до якого позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів на загальну суму 900900,00 грн. (за основним платежем - 600600,00 грн. та за штрафними санкціями - 300300,00 грн.) підлягає скасуванню.

Щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002452210 форми "С" від 22.10.2013, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 280555,40 грн.

Актом перевірки встановлено факт неоприбуткування готівки в КОРО №1004002313р/10 зареєстрована 23.03.2011 Бориспільською ОДПІ на підставі фіскального звітного чека (Z- звіту) №01330 за 04.07.2011 на суму 9408,33 грн. (не вчинено запис про облік готівки в повній сумі фактичних надходжень у розділі 2 графах 5-6 на загальну суму 9408,33 грн.) та в КОРО №1004002313р/12 зареєстрована 23.01.2012 Бориспільською ОДПІ на підставі фіскального звітного чека (Z- звіту) №02002 за 03.03.2012 на суму 46702,75 грн. (не вчинено запис про облік готівки в повній сумі фактичних надходжень у розділі 2 графах 5-6 на загальну суму 46702,75 грн.). В результаті чого було порушено вимоги пункту 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 із змінами і доповненнями (далі Положення - №637).

3 пояснень представника позивача та матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Лук Авіа Ойл" по контрольно-касовому електронному апарату №1004002313 було помилково проведено операції з оплати готівкою з ПДВ замість оплати кредитною картою, а саме, 04.07.2011 на суму 9408,33 грн. та 03.03.2012 на суму 46702,75 грн. Вищезазначені помилки були виявлені після пробиття на касовому апараті фіскальних чеків, у зв'язку з чим, були проведені операції з службової видачі коштів та операції оплати кредитною карткою на відповідні суми.

Позивачем даний факт був зафіксований, відповідно до пункту 4.8. розділу 8 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 №614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за №107/5298 із змінами і доповненнями (далі - Порядок №614), шляхом складання акта про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку.

На підтвердження вищезазначеного позивачем надані та досліджені судом належним чином засвідчені копії наступних документів:

- довідка №б/н ;

- пояснююча записка від 04.07.2011;

- акт по підприємству ТОВ "Лук Авіа Ойл" від 04.07.2011;

- фіскальний та службовий чеки від 04.07.2011;

- квитанція №3286 від 04.07.2011 та службовий чек від 04.07.2014;

- аркуші 42-43 книги обліку розрахункових операцій;

- Z-звіт фіскального та службового чеків від 04.07.2011

- пояснююча записка від 03.03.2012;

- акт по підприємству ТОВ "Лук Авіа Ойл" від 03.03.2012;

- фіскальний та службовий чеки від 03.03.2012;

- аркуш 24 книги обліку розрахункових операцій;

- Z-звіт фіскального та службового чеків від 03.03.2012.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюються Положенням №637.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.2. Положення №637, підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку (касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку виданих та прийнятих першим касиром грошей або книзі обліку розрахункових операцій (абзац п'ятнадцятий пункту 1.2 Положення №637).

Згідно з пунктом 2.6. Положення №637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки; здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно з пунктом 4.1. Положення №637, для забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу (приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків). а усі надходження і видачу готівки в національній валюті відображати у касовій книзі (пункт 4.2. Положення №637).

Таким чином, оприбуткування готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (використанням розрахункових книжок), є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій (на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій або даних розрахункової книжки) та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі підприємства.

Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок затверджений Порядком №614.

Відповідно до пункту 4.7. Порядку №614, реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції "службова видача". Забороняється реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції "сторно".

Пунктом 4.8. Порядку№614, якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити: дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги); відомості про товар (послугу); суму виданих коштів; номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку, де вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії СГ і зберігаються протягом 3 років. У разі відсутності у СГ бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій.

Пунктом 7.5 Порядку №614 визначено, що використання книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій, передбачає: її наявність на місці проведення розрахунків, де встановлено реєстратор розрахункових операцій; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги обліку розрахункових операцій; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків.

Аналіз приписів пункту 2.6 Положення №637 у взаємозв'язку з нормами розділу 7 Порядку №614 надає підстави для висновку, що наявність підклеєного у КОРО платника податків фіскального звітного чеку РРО (даних - РК) є фактом здійснення обліку готівки у КОРО. Натомість, щоденний запис про рух готівки та суми розрахунків у КОРО - це лише звіт про фактичне надходження готівкових коштів до каси. Відсутність такого запису у КОРО при наявності у ній відповідних розрахункових документів та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі підприємства чи наявність такого запису з технічною помилкою не свідчить про факт ненадходження грошових коштів до каси, її неоприбуткування, а означає лише порушення порядку ведення КОРО, а саме - пункту 7.5 Порядок №614.

Враховуючи наявність у позивача роздрукованих фіскальних звітних чеків та належним чином заповнених КОРО, що є належним підтвердженням повного та своєчасного оприбуткування готівки, колегія суддів вважає, що позивачем не порушено пункт 2.6. Положення №637, оскільки, об'єктивною стороною такого правопорушення як неоприбуткування готівки, є приховування виручки, тоді як проведення готівкових коштів через РРО із роздрукуванням фіскальних чеків сум розрахунків та належним заповненням у КОРО сум розрахунків є свідченням їх занесення до фіскальної пам'яті, що виключає приховування відповідної суми виручки.

За наведених обставин, податкове повідомлення-рішення №0002452210 форми "С" від 22.10.2013, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 280555,40 грн., підлягає скасуванню.

Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997, (далі - Конвенція), кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном, відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України", зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищезазначене, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного віднесення позивачем до валових витрат сум витрат по взаємовідносинам з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та витрат, понесених у зв'язку з транспортуванням палива, до собівартості придбаних та реалізованих товарів, на дату фактичного продажу товарів, які реалізуються в наступних податкових періодах, а також, фактів неоприбуткування готівки в КОРО.

За таких обставин, беручи до уваги не доведеність відповідачем: порушень позивачем положень п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.13З, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями) та пункту 2.6. Положення №637, доведеність обґрунтованості формування позивачем валових витрат, доведеність належного оприбуткування готівки в КОРО; колегія суддів дійшла висновку про те, що податкові повідомлення-рішення №0002442210 форми "Р" від 22.10.2013 та №0002452210 форми "С" від 22.10.2013 прийняті відповідачем безпідставно, а тому підлягають скасуванню.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від « 31» липня 2014 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволені апеляційної скарги Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - відмовити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від « 31» липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді Я.С. Мамчур

І.Л. Желтобрюх

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Мамчур Я.С

Желтобрюх І.Л.