Ухвала суду № 42989489, 05.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 381/1075/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Буймова Л.П. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

05 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу підприємства "Фастівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3, комунального підприємства "Фастівський міський ринок" Фастівської міської ради до Фастівської міської ради Київської області, виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області, треті особи - управління Держземагенства у Фастівському районі Київської області, підприємство "Фастівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації, Київська регіональна спілка споживчої кооперації, Київська обласна спілка споживча кооперація, за участю прокурора Фастівської міжрайонної прокуратури про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02 грудня 2014 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, підприємство "Фастівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації (далі - апелянт) подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою позов залишити без розгляду. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.12.1996 року виконавчим комітетом Фастівської міської ради народних депутатів прийнято рішення № 224/5 «Про оформлення права постійного користування земельною ділянкою Фастівському колгоспному ринку»( том 1, а.с.10).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що приймаючи рішення № 224/5 від 17.12.1996 року «Про оформлення права постійного користування земельною ділянкою Фастівському колгоспному ринку», виконавчий комітету Фастівської міської ради не перевірив наявності рішення про надання земельної ділянки у користування у особи, яка звернулась з заявою про оформлення землекористування на підставі п.6. Постанови Верховної Ради України «Про земельну реформу», чим було порушено ст.19 Земельного кодексу України, чинного на момент прийняття оскаржуваного рішення.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 (далі - позивач 1) та комунальне підприємство "Фастівський міський ринок" Фастівської міської ради (далі - позивач 2) звернулись до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовами про скасування рішення виконавчого комітету Фастівської міської ради № 224/5 від 17.12.1996 року «Про оформлення права постійного користування земельною ділянкою Фастівському колгоспному ринку» та визнання недійсним Державного акта ІІ-КВ № 002329 від 26 березня 1997 року, який зареєстровано в Книзі записів актів на право постійного користування землею № 000041, з наступним його скасуванням в Книзі записів актів на право постійного користування землею.

Відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції, позивач 1 звернувся до суду з позовом 19 лютого 2013 року (а.с. 2-7, том ІІ).

Відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції, позивач 2 звернулась до суду з позовом 27 лютого 2014 року (а.с. 2-7, том І).

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Колегія суддів зауважує, що правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом» означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Київської області від 07 жовтня 2009 року в справі № 20/161-09, яке набрало законної сили, задоволено повністю позов підприємства Фастівський ринок Київської регіональної спілки споживчої кооперації до Фастівської міської ради Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Київська регіональна спілка споживчої кооперації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - КП "Фастівський міський ринок" Фастівської міської ради при визнання частково недійсним рішення (а.с. 178-181, том ІІ).

З рішення Господарського суду Київської області від 07 жовтня 2009 року в справі № 20/161-09 вбачається, що ухвалою Господарського суду Київської області від 29 вересня 2009 року до участі у вищезазначеній справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача було залучено КП "Фастівський міський ринок" Фастівської міської ради (а.с. 178-181, том ІІ). Представник КП "Фастівський міський ринок" Фастівської міської ради (Коваль В.А.) брала участь у розгляді вказаної справи.

У вищезазначеному рішенні встановлено, зокрема, що підприємство Фастівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації набуло право постійного користування земельною ділянкою у 1996 році відповідно до рішення виконавчого комітету Фастівської міської ради від 17.12.1996 року № 224/5, що оскаржується в даній справі.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачу 1 - КП "Фастівський міський ринок" Фастівської міської ради про існування рішення виконавчого комітету Фастівської міської ради від 17.12.1996 року № 224/5 було відомо ще в 2009 році, оскільки воно досліджувалось в рішенні Господарського суду Київської області від 07 жовтня 2009 року в справі № 20/161-09. Проте з адміністративним позовом КП "Фастівський міський ринок" Фастівської міської ради звернулось лише 19 лютого 2013 року, тобто з порушенням строку, встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України.

Колегією суддів також встановлено, що рішенням Господарського суду Київської області від 09 жовтня 2013 року у справі № 911/2551/13 задоволено повністю позов підприємства Фастівський ринок Київської регіональної спілки споживчої кооперації до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 Про розгляд вказаної справи представник ОСОБА_3 був повідомлений належним чином, про що зазначено у вказаному рішенні (а.с. 14-19, том І).

Крім того, ОСОБА_3 звернулась до Господарського суду Київської області із зустрічним позовом у справі № 911/2551/13 до підприємства Фастівський ринок Київської регіональної спілки споживчої кооперації про скасування рішення виконавчого комітету Фастівської міської ради № 224/5 від 17.12.1996 року «Про оформлення права постійного користування земельною ділянкою Фастівському колгоспному ринку»; визнання недійсним Державного акта ІІ-КВ № 002329 від 26 березня 1997 року, який зареєстровано в Книзі записів актів на право постійного користування землею № 000041, з наступним його скасуванням в Книзі записів актів на право постійного користування землею; зобов'язання підприємства Фастівський ринок Київської регіональної спілки споживчої кооперації повернути Державний акт ІІ-КВ № 002329 від 26 березня 1997 року, який зареєстровано в Книзі записів актів на право постійного користування землею № 000041. Проте ухвалою Господарського суду Київської області від 16 липня 2013 року зустрічну позовну заяву та додані до неї матеріали були повернути ОСОБА_3 (а.с. 112, том І).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачу 2 - ОСОБА_3 про існування рішення виконавчого комітету Фастівської міської ради від 17.12.1996 року № 224/5 було відомо ще 12 липня 2013 року. Проте з адміністративним позовом ОСОБА_3 звернулась лише 27 лютого 2014 року, тобто з порушенням строку, встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України.

Колегія суддів критично розцінює посилання суду першої інстанції про необхідність застосування статті 268 Цивільного кодекс України до даних правовідносин, з огляду на викладене.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Незважаючи на характер правопорушення, у згаданій нормі права йдеться про порушення права у сфері публічно-правових відносин.

Норми процесуального права, якими врегульовані публічно-правові відносини, містяться в Кодексі адміністративного судочинства України. Зокрема, статтями 99, 100 цього Кодексу визначені строки звернення до адміністративного суду та наслідки пропущення таких строків.

Наслідки пропуску строку звернення до суду встановлені статтею 100 КАС, відповідно до якої адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Визначене абз. 2 ч. 2 ст. 99 КАС правило, що цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватись інші строки для звернення до адміністративного суду, стосується лише суб'єктів владних повноважень.

Наслідки спливу позовної давності, визначені статтею 267 Цивільного кодексу України, на публічно-правові відносини не поширюються.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для застосування інших, ніж визначені статтями 99, 100 КАС, правил щодо строків звернення до адміністративного суду, зокрема тих, що зазначені статтею 268 Цивільного кодексу України.

Суд першої інстанції неправомірно застосував до спірних правовідносин положення пункту 4 частини 1 статі 268 Цивільного кодекс України, які визначають правила позовної давності у справах про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.

Аналогічна правова позиція викладене в постанові Верховного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 21-240а13 (№ 36171760 в Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Відповідно до ч. 1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Доказів наявності обставин, які б перешкоджали позивачам реалізувати своє право звернення до суду протягом строку, встановленого нормами процесуального законодавства, матеріали справи не містять та представниками позивачів до суду першої інстанції надано не було.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що позивачами пропущено шестимісячний строк, передбачений ч. 2 ст. 99 КАС України, звернення до адміністративного суду із даним позовом, підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними судом не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 100, 160, 195, 196, 198, 202, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу підприємства "Фастівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації задовольнити.

Постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02 грудня 2014 року скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_3, комунального підприємства "Фастівський міський ринок" Фастівської міської ради до Фастівської міської ради Київської області, виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області, треті особи - управління Держземагенства у Фастівському районі Київської області, підприємство "Фастівський ринок" Київської регіональної спілки споживчої кооперації, Київська регіональна спілка споживчої кооперації, Київська обласна спілка споживча кооперація, за участю прокурора Фастівської міжрайонної прокуратури про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено: 05.03.2015 року.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.