Ухвала суду № 42989467, 04.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/16004/14 Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

04 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.,

Міщук М.С.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою позивача - Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Люкс» про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться на рахунках платника податків,

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Печерському районі м. Києва звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про накладення арешту на рахунки у банківських установах ТОВ «Глобал Люкс», на суму податкового боргу.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2015 року у задоволені позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивачем було подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2015 року та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги позивача задовольнити повністю, мотивуючи свої вимоги тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам, наданим позивачем, неповно з'ясував всі обставини, які мають значення для вирішення справи, внаслідок чого неправильно вирішив спір.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що станом на 03.10.2014 р. у відповідача обліковується податковий борг перед Державним бюджетом з податку на додану вартість у сумі 703 334, 00 грн., який виник з наступних підстав:

30.06.2014 р. відповідачу нараховано ПДВ по декларації з податку на додану вартість №9036634739 від 26.06.2014 р. на суму 152 605,00 грн.;

30.07.2014 р. відповідачу нараховано ПДВ по декларації з податку на додану вартість №9041612421 від 18.07.2014 р. на суму 303 924,00 грн.;

30.08.2014 р. відповідачу нараховано ПДВ по декларації з податку на додану вартість №1400063722 від 22.08.2014 р. на суму 246 805, 00 грн.

Сума податкового боргу ТОВ «Глобал Люкс» з податку на додану вартість складає 703 334,00 грн, що підтверджується довідкою №7561/9/26-55-25-01-09 від 07.10.2014 р. (а.с.9).

Станом на 07.10.2014 р. позивача повідомлено, що відповідачем відкрито наступні рахунки у банківських установах:

н/р 26009001233849 ПАТ «Універсал Банк» МФО банку 322001, дата відкриття 12.02.2014 р.;

н/р 260033012204 Пат «Прайм Банк» МФО банку 300669, дата відкриття 14.02.2014 р.

На виконання п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відповідачу була надіслана податкова вимога №8636-25 від 19.09.2014 р. (а.с.7) та лист щодо забезпечення доступу до надання документів для здійснення опису майна у податкову заставу №47417/10/26-55-25-01 від 23.09.2014 р. (а.с.21).

Доказів отримання відповідачем вищезазначеного листа контролюючим органом не надано.

29.08.2014 р. податковим керуючим було складено акт №7 про відмову платника податків від опису майна у податкову заставу.

Підставою для висновку податкового органу про необхідність накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банку був висновок про відсутність у відповідача майна, відповідно до довідки з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та інформаційної бази ФІС «Автомобіль» ДАІ МВС України (а.с.19, 20).

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про можливість накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банківських установах.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що акт опису майна є єдиним належним і допустимим доказом підтвердження відсутності у платника податків майна та/або, що його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або що таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно з п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.88.1 ст.88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Податкова застава, згідно із визначенням, наведеним у п.п.14.1.155 п.14.1 ст.14 ПК України, це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.88.2 ст.88 ПК України, право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до п.89.2 ст.89 ПК України, право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Згідно з п.89.3 статті 89 ПК України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Відповідно до п.2.2 Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013р. №572, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 р. за №1841/24373, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.

Форма акта опису майна містить пункт 2, в якому податковий керуючий підтверджує відсутність на день складення цього акта майна, що може бути описано у податкову заставу.

Відповідно до ч. 4 ст. 69 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання позивача на інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інформації з бази ФІС «Автомобіль» ДАІ МВС України, як на доказ відсутності у платника податків майна, не може бути належними і допустимими доказами в підтвердження обставин, що зумовлюють виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку платника податків, який має податковий борг.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для накладення арешту на кошти та цінності відповідача, що знаходяться у банківських установах.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2015 року ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Повний текст ухвали виготовлено 05.03.2015 р.

Головуючий суддя: Л.В. Бєлова

Судді: Л.М. Гром

М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.