Ухвала суду № 42989325, 04.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа 826/18920/14

У Х В А Л А

04 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді Степанюка А.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги Управління праці та соціального захисту населення Романівської районної державної адміністрації Житомирської області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» до Управління праці та соціального захисту населення Романівської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2014 року Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця» (далі - Позивач, ДТГО «ПЗЗ») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Управління соціального захисту населення Романівської районної державної адміністрації Житомирської області (далі - Відповідач, УПСЗН Романівської РДА) про:

- визнання протиправною бездіяльності в частині невиконання вимог пункту 6 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого Постановою КМ України від 04.03.2002 року №256, а саме: не реєстрації за період з 01.01.2014 року по 30.09.2014 року додаткових зобов'язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею окремим категоріям громадян по Романівському району за цей же період та не надсилань інформації про додаткові зобов'язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Романівської районної державної адміністрації Житомирської області;

- стягнення з УПСЗН Романівської РДА 107 207,01 грн. на користь ДТГО «ПЗЗ» витрат, які понесла залізниця на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за період з 01.01.2014 року по 30.09.2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.02.2015 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 187 КАС України.

Так, при поданні апеляційної скарги Апелянтом не було дотримано вимог частин 5, 6 ст. 187 КАС України, а саме до апеляційної скарги не додано належним чином оформлений документ про повноваження представника, а також документ про сплату судового збору.

Приписами ч. 5 ст. 187 КАС України визначено, що апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження, якщо цей документ не подавався раніше.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга була підписана заступником начальника УПСЗН Романівської РДА ОСОБА_1

Водночас, до апеляційної скарги не додано належним чином оформленого документу про наявність у ОСОБА_1 повноважень подавати та підписувати апеляційну скаргу від імені Відповідача.

Крім того, Апелянтом не було дотримано вимог ч. 6 ст.187 КАС України, а саме до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VІ.

Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється з апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

З огляду на те, що предметом позову є, зокрема, стягнення з Відповідача коштів у розмірі 107 207,01 грн., позовні вимоги є вимогами майнового характеру, оскільки такі рішення змінюють майновий стан особи. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання такого позову до суду становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2015 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 року № 80-VIII встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1218,00 грн.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.02.2015 року становить 1 072,07 грн. (107 207,01 грн. * 2% * 50%). Однак, всупереч вимог Закону України «Про судовий збір», Апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

При цьому судом критично оцінюється твердження УПСЗН Романівської РДА про необхідність звільнення останнього від сплати судового збору на підставі п. 20 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» з огляду на наступне.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються органи праці та соціального захисту населення - за подання позовів щодо призначення і виплати всіх видів державної соціальної допомоги, компенсації, виплат та доплат, установлених законодавством.

Оскільки Відповідач подає апеляційну скаргу, а не позовну заяву, твердження останнього про звільнення від сплати судового збору є помилковим.

Згідно ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи, що Апелянтом не було додано до апеляційної скарги документ про повноваження особи, яка подає апеляційну скаргу, а також документ про сплату судового збору, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху.

Керуючись ст.ст. 108, 187, 189, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Романівської районної державної адміністрації Житомирської області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» до Управління праці та соціального захисту населення Романівської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати Апелянту строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали.

У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута Апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до ст. 211, 212 КАС України.

Суддя А.Г. Степанюк