Постанова № 42989259, 26.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/18656/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Хонда Україна» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2014 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хонда Україна» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хонда Україна» (надалі за текстом - «ТОВ «Хонда Україна») звернулось до суду з позовом про скасування: податкового повідомлення-рішення № 0002964203 від 18 листопада 2014 р., яким позивачеві зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 544 334 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0002944203 від 18 листопада 2014 р., яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 136 084 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про задоволення позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 23.10.2014 р. по 29.10.2014 р. посадовцями Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників (надалі за текстом - «Головне управління») проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Хонда Україна» з питань правомірності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Торенія» за період з 30.05.2012 р. по 31.12.2013 р.

Результати перевірки оформлено актом № 1280/28-10-42-30/34288537 від 04.11.2014 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 138, 139, 193, 198, 201 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України») внаслідок віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту витрат з придбання товару у ТОВ «Торенія».

Такий висновок органу доходів та зборів вмотивовано наступним.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу 19.11.2012 р. ТОВ «Торенія» зобов'язалось передати у власність ТОВ «Хонда Україна» товар, а позивач - прийняти і оплатити його.

На підставі цього договору ТОВ «Торенія» виписано видаткову та податкову накладні на поставку автомобільних шин на загальну суму 653 200 грн., у тому числі 108 866 грн. 67 коп. ПДВ.

Розрахунки позивач здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачені суми включив до валових витрат та податкового кредиту.

Разом з тим, згідно підсистеми «Аналітична система - Перегляд результатів співставлення» між податковим кредитом ТОВ «Хонда Україна» та податковими зобов'язаннями ТОВ «Торенія» наявні розбіжності на суму 108 867 грн.

Зазначені розбіжності виникли у зв'язку коригуванням відповідних показників на підставі акта ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торенія» щодо господарських взаємовідносин із платниками податків за період з 30.05.2012 р. по 31.12.2013 р.» № 458/26-56-22-01-03/38091691 від 21.08.2014 р.

Відповідно до названого акта усі операції ТОВ «Торенія» з купівлі-продажу товарів не спричиняють реального настання правових наслідків та є нікчемними.

Також, згідно висновку ОУ ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві контрагент позивача за податковою адресою не знаходиться.

Будучи допитаним в якості свідка засновник та директор ТОВ «Торенія» ОСОБА_2 заперечив свою причетність до господарської діяльності підприємства.

Крім того, відповідно до висновку № 107 від 09.04.2014 р., складеному експертом сектору технічної експертизи документів та почеркознавчої експертизи відділу криміналістичної експертизи НДЕКЦ при УМВС України на Південно-Західній залізниці, підпис від імені директора ТОВ «Торенія» у сертифікаті відкритого ключа від 19.12.2013 р. виконано однією особою, а від 24.12.2012 р. - іншою.

На думку органу доходів та зборів наведене свідчить про те, що взаємовідносини між ТОВ «Хонда Україна» та ТОВ «Торенія» в результаті виконання нікчемної угоди є непідтвердженими, у зв'язку з тим, що укладений правочин порушує публічний порядок, суперечить інтересам держави та суспільства.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Головним управлінням прийнято: податкове повідомлення-рішення № 0002964203 від 18 листопада 2014 р., яким позивачеві зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 544 334 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0002944203 від 18 листопада 2014 р., яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 136 084 грн., у тому числі 108 867 грн. за основним платежем та 27 217 грн. за штрафними санкціями.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту врегульовано статтями 138, 139, 198 ПК України.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

За приписами пункту 138.8 ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

На підтвердження товарності укладених угоди, позивачем було надано копії: договору купівлі-продажу від 19.11.2012 р.; видаткової накладної № ТВ-000312 від 22.11.2012 р.; податкової накладної № 460 від 20.11.2012 р.; платіжного доручення № 5026 від 20.11.2012 р.; а також наказу № 132-ОР від 23.11.2012 р. на комплектацію автомобілів зимовою гумою, додаткового договору № 32 до Договору про надання послуг складського зберігання від 01.08.2008 р., актів здачі-прийняття послуг з вкладання комплектів додаткових автомобільних шин, що підтверджують використання позивачем отриманого товару у власній господарській діяльності та які свідчать, що зобов'язання за договором між позивачем та його контрагентом виконувались сторонами у повному обсязі.

Таким чином, на момент проведення перевірки у ТОВ «Хонда Україна» були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до валових витрат та податкового кредиту сум, сплачених позивачем контрагентові, а аналіз наданих позивачем податкових накладних, інших первинних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум валових витрат та податкового кредиту по операціям з ТОВ «Торенія».

Твердження Головного управління про те, що за даними підсистеми «Аналітична система - Перегляд результатів співставлення» між податковим кредитом ТОВ «Хонда Україна» та податковими зобов'язаннями ТОВ «Торенія» наявні розбіжності на суму 108 867 грн. колегія суддів не приймає як доказ.

Той факт, що на підставі акта ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торенія» щодо господарських взаємовідносин із платниками податків за період з 30.05.2012 р. по 31.12.2013 р.» № 458/26-56-22-01-03/38091691 від 21.08.2014 р. органом доходів та зборів контрагенту позивача були зменшені податкові зобов'язання не свідчить про безтоварний характер спірних операцій з поставки ТОВ «Хонда Україна» автомобільних шин.

Так само і відсутність контрагента за юридичною адресою не є підставою для висновку про неправомірність формування покупцем валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову і доводи Головного управління щодо нікчемності спірної угоди, оскільки для цього необхідно встановити наявність у платника податку при її укладенні мети, суперечної інтересам держави і суспільства.

Зазначена угода у судовому порядку недійсною не визнавалась і сама по собі не є такою, що суперечать інтересам держави та суспільства.

Суд попередньої інстанції помилково послався, як на доказ безтоварності угоди, на висновок № 107 від 09.04.2014 р., складений експертом сектору технічної експертизи документів та почеркознавчої експертизи відділу криміналістичної експертизи НДЕКЦ при УМВС України на Південно-Західній залізниці, згідно якому підпис від імені директора ТОВ «Торенія» у сертифікаті відкритого ключа від 19.12.2013 р. виконано однією особою, а від 24.12.2012 р. - іншою.

Первинні документи, що стали підставою для формування ТОВ «Хонда Україна» валових витрат та податкового кредиту, не були предметом експертного дослідження.

Крім того, платник податків не має можливості і не повинен встановлювати автентичність та приналежність підписів у сертифікатах контрагента у системі клієнт-банк.

Не є тим рішенням, що відповідно до п.4 ст.72 КАС України є обов'язковим для адміністративного суду, ухвала Подільського районного суду м. Києва від 24.08.2014 р. про звільнення директора ТОВ «Торенія» ОСОБА_2 від відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України.

Крім того, інкриміновані директору ТОВ «Торенія» діяння не стосуються ухилення від сплати податків посадовими особами товариства.

Податковим органом не наведено доводів та доказів тому, що позивач діяв без належної обачності та був обізнаним про допущення його контрагентом певних порушень законодавства при створенні підприємства.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту.

Водночас, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

З огляду на викладене ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Хонда Україна» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 грудня 2014 року скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002944203 від 18 листопада 2014 року та податкове повідомлення-рішення № 0002964203 від 18 листопада 2014 року.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Постанова складена в повному обсязі 03 березня 2015 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.