Постанова № 42988865, 26.02.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 лютого 2015 року № 826/19557/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про скасування податкової вимоги та рішення про опис майна,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про скасування податкової вимоги та рішення про опис майна, мотивуючи позовні вимоги тим, що податкові повідомлення-рішення на підставі яких прийняті оскаржувані рішення скасовані в судовому порядку, а відповідно суми грошових зобов'язань неузгоджені.

У позовній заяві позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкову вимогу від 26.08.14 р. №17641-25 та рішення №1053/26-59-25-01-14 про опис майна у податкову заставу від 28.08.14 р., прийняті ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві.

Визнати протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві в частині винесення податкової вимоги від 26.08.14 р. №17641-25 та рішення №1053/26-59-25-01-14 про опис майна у податкову заставу від 28.08.14 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність представника відповідача в судовому засіданні, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні матеріали справи, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві направлено позивачу податкову вимогу від 26.08.14 року № 17641-25, якою зобов'язано позивача погасити заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб у розмірі 55349,50 грн. та податку на додану вартість у розмірі 5657,61 грн. та рішення №1053/26-59-25-01-14 від 28.08.14 р. про опис майна у податкову заставу.

Зазначена вимога та рішення винесені на підставі акту документальної планової виїзної перевірки позивача вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.11 по 31.12.11 від 21.12.12 року № 2290/17-20/НОМЕР_1 з урахуванням рішення про результати розгляду скарги від 25.04.13 року № 616/Г/12-3-03.

На підставі акту перевірки від 21.12.12 року № 2290/17-20/НОМЕР_1 та рішення про результати розгляду скарги від 25.04.13 року № 616/Г/12-3-03 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №202\17-20 від 06.02.13 р.; №203/17-20 від 06.02.13 р.; №865\17-20; №868/17-20 від 31.05.13 р.

Підпунктом 14.1.153. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Аналіз пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України дає підстави стверджувати, що в разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПКУ є податковим боргом.

В свою чергу, статті 54 Податкового кодексу України встановлює, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу (визначення податкових зобов'язань у конфліктних ситуаціях, тобто, у зв'язку з порушеннями законодавства, які мали місце на думку контролюючого органу), платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Тобто, у зазначених випадках платник податків повинен або ініціювати процедуру оскарження рішення контролюючого органу в адміністративному або судовому порядку протягом 10-ти календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, або у цей же строк сплатити визначену контролюючим органом суму грошового зобов'язання. У разі, якщо платник податків не сплатить визначену контролюючим органом суму податкового зобов'язання або ж не ініціює процедуру оскарження такого рішення контролюючого органу, на 11-й календарний день, наступний за днем отримання податкового повідомлення-рішення, сума, визначена контролюючим органом, вважається узгодженою.

Відтак, право податкового органу на направлення платнику податків податкової вимоги у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, виникає лише на 11-й день після отримання платником податкового рішення, в разі не ініціювання процедури оскарження такого рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем оскаржено до суду (справа 826/16521/13-а) податкові повідомлення-рішення №202\17-20 від 06.02.13 р.; №203/17-20 від 06.02.13 р.; №865\17-20; №868/17-20 від 31.05.13 р.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва у справі 826/16521/13-а від 21.11.13 р. позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволені частково. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення №865/17-20 від 31.05.13 р.; податкове повідомлення-рішення №202/17-20 від 06.02.13 р. в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 46667,75 грн.; податкове повідомлення-рішення №868/17-20 від 31.05.13 р. в частині податку на додану вартість 1866,33 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

16.09.14 р. постановою Київського апеляційного адміністративного суду Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва у справі 826/16521/13-а від 21.11.13 р. скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні адміністративного позову фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.

Отже, оскільки оскаржувані податкова вимога та рішення про опис майна прийняті відповідачем до набрання законної сили постанови суду у справі № 826/16521/13-а, то податкове зобов'язання, що визначене у вимозі №17641-25 від 26.08.14 р. є неузгодженим.

Тобто, податкова вимога №17641-25 від 26.08.14 р. та рішення про опис майна №1053/26-59-25-01-14 від 28.08.14 р. прийняті передчасно, а саме до узгодження суми боргу, визначеної контролюючим органом, а тому підлягають скасуванню.

Враховуючи те, що судом встановлена протиправність оскаржуваних рішень, суд вважає за необхідне визнати дії податкового органу щодо їх прийняття протиправними.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено суду правомірність оскаржуваного рішення.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 94 КАС України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкову вимогу від 26.08.14 р. №17641-25 та рішення №1053/26-59-25-01-14 про опис майна у податкову заставу від 28.08.14 р., прийняті Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві в частині прийняття податкової вимоги від 26.08.14 р. №17641-25 та рішення №1053/26-59-25-01-14 про опис майна у податкову заставу від 28.08.14 р.

Судові витрати в сумі 73,08 грн. присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов