Постанова № 42988621, 18.02.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 лютого 2015 р. № 820/1541/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Сальніковій Г.А.,

за участю представників сторін: позивач - Полтавець В.А., відповідач - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові подання Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківської області до Державного підприємства "Дослідне господарство "Борки" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулася Державна податкова інспекція Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківської області з поданням, в якоум просить суд стягнути з розрахункових рахунків Державного підприємства "Дослідне господарство "Борки" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України заборгованість у сумі 74066,31грн. в рахунок погашення податкового боргу.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ДП "Дослідне господарство "Борки" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України перебуває на податковому обліку в ДПІ у Зміївському районі ГУ Міндоходів у Харківській області. Станом на час звернення до суду у відповідача мається податковий борг у загальному розмірі 74066, 31 грн., який виник внаслідок несплати у встановлений строк самостійно задекларованої суми податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 2308, 57грн. (податкові декларації № 9071130447 від 09.12.2014року та № 9078256568 від 19.01.2015 року), штрафних санкцій за розстроченні грошового зобов`язання по сплаті податкуна доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку земельного податку з юридичних осіб у розмірі 48499, 34грн. та з плати за землю у розмірі 23258, 40грн ( податкова декларація№ 9008261854 від 19.02.2014року та уточнююча декларація № 9027571465 від 15.05.2014року). У зв'язку з тим, що відповідачем у добровільному порядку суму податкового зобов'язання сплачено не було, а проведені податковим органом дії щодо примусово стягнення суми не призвели до погашення податного боргу, то дана сума підлягає стягненню за рішенням суду.

Представник позивача у судовому засіданні 18.02.2015року підтримав свою правову позицію по справі.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у зазначене судове засідання не прибув, підстав неявки не повідомив, заперечень на позов не надав. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Враховуючи наведені процесуальні приписи, а також зважаючи на те, що матеріали справи містять докази, які у своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Підставою для звернення контролюючого органу до суду з даним поданням у порядку, передбаченому ст.183-3 КАС України, стала наявність у відповідача податкового боргу, який виник у зв'язку з несплатою останнім у законодавчо встановлені строки самостійно узгодженої суми податкових зобов'язань у загальному розмірі 74066, 31грн., з додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 2308, 57грн. (податкові декларації № 9071130447 від 09.12.2014року та № 9078256568 від 19.01.2015 року), штрафних санкцій за розстроченні грошового зобов`язання по сплаті податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку земельного податку з юридичних осіб у розмірі 48499, 34грн. та з плати за землю 23258, 40грн. ( податкова декларація№ 9008261854 від 19.02.2014року та уточнююча декларація № 9027571465 від 15.05.2014року).

Як вбачається з матеріалів справи, ДП "Дослідне господарство "Борки" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та перебуває на обліку як платник податків та зборів в ДПІ у Зміївському районі ГУ Міндоходів у Харківській області.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення подання контролюючого органу, суд дійшов висновку про наступне.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України (далі - ПК України), який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до положень п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно із п.п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було подано до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) № 9071130447 від 09.12.2014року та № 9078256568 від 19.01.2015 року, якими підприємством було самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі у загальному розмірі 2308, 57грн. Відповідно до наданого податковим органом розрахунку заборгованості вбачається, що загальна суму заборгованості платника по сплаті ПДВ складає 2308, 57 грн.

Також, під час розгляду справи підтверджено, що ДП "Дослідне господарство "Борки" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України було подано до податкового органу декларацію з плати за землю № 9008261854 від 19.02.2014року та уточнюючу декларацію № 9027571465 від 15.05.2014року, якими підприємством самостійно було визначено суму податкового зобов`язання у загальному розмірі 23258, 40грн.

Щодо підстав виникнення податкового боргу, який виник на на підставі рішення про розстрочення грошового зобов`язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податкоими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п, суд зазначає наступне.

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу (п. 100.2 ст. 100 Податкового кодексу України).

Розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу (п. 100.1 ст. 100 ПК України).

Порядок надання та скасування розстрочки податкового боргу на час звернення платника до контролюючого органу з відповідною заявою визначався Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.10.2013року №574 (далі - Порядок №574).

Відповідно до п.2.1. Порякуд № 574. розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) можуть надавати в межах повноважень за кожним окремим випадком.

Відповідно до пп. 20.1.29 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.

Таким чином надання розстрочення податкового боргу є правом податкового органу з можливістю управління податковим зобов'язанням, яке реалізується, зокрема, шляхом надання платникам податків розстрочення податкового зобов'язання в порядку передбаченому законом.

Порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику (п. 100.13 ст. 100 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору про розстрочення грошових зобо`язань № 1 від 02.06.2014року відповідачу надано розстрочення сплати грошових зобов`язань у розмірі 290474, 39грн. та встановлено строки сплати розстроченого платежу та відсотків за користування розстрочкою, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному п. 129.4 ст. 129 ПК України.

Сума податкових зобов'язань, яка підлягала розстроченню є узгодженою, оскільки згідно з підпунктом 100.2 статті 100 Податкового кодексу України платник податків, який звертається до контролюючого органу з заявою про розстрочення грошових зобов'язань вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

За умовою пункту 5.1 договору про розстрочення податкового боргу від 02.06.2014року платник зобов'язується забезпечити своєчасну сплату розстроченої (відстроченої) суми грошового зобов'язання (зворотний бік а.с. 16).

Проте, відповідач, після розстрочення йому податкового боргу, не сплатив частку розстроченої суми податкового боргу у розмірі 48412, 39грн. по терміну сплати 15.12.2014року, що підтверджується даними облікової картки платника податків.

Відповідно до приписів п. 4.2. Порядку № 574, нарахування процентів розпочинається наступного дня після початку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) та наступного дня після граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов'язання (податкового боргу).

Нарахування процентів здійснюється у день фактичного погашення розстроченого (відстроченого) грошового зобов'язання (податкового боргу) (його частини) за весь період користування розстроченням (відстроченням).

Розмір процентів дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 глави 12 розділу II Кодексу.

Таким чином, як вбачається з даних облікової картки платника податків, станом на час звернення до суду за підприємством мається узгоджена заборгованість по сплаті розстрочених грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осбі, що сплачується податковими агентами, яка, з урахуванням нарахованої пені у розмірі 86, 95 грн., у загальному розмірі становить 48499, 34грн.

Положеннями п.11 ст.56 ПК України встановлено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом платника податків.

Як було встановлено під час розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, відповідачем у встановлені ПК України строки не було самостійно сплачено суму узгодженого податкового зобов'язання у загальному розмірі 74066, 31грн.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з непогашенням платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань у законодавчо встановлені строки, податковою інспекцією 18.12.2014 року було прийнято податкову вимогу №598-25, яка була направлена на адресу відповідача засобами поштового зв'язку та отримана боржником 23.12.2014року, що підтверджується підписом уповноваженого представника по повідомленні про вручення рекомедованого поштового відправлення (а.с. 13).

Як вбачається з наданої податковим органом роздруківки картки особового рахунку, податковий борг відповідача після надіслання (вручення) йому зазначеної податкової вимоги існував не припиняючись.

Відтак, зважаючи на положення п.59.5 ст.59 ПК України, якими передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, зазначені податкові вимоги не втратили юридичної сили, а тому у контролюючого органу не виникло обов'язку повторного надіслання податкових вимог платнику податків.

Між тим, відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктами 95.1 та 95.2 ст.95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 2 ст.183-3 КАС України передбачено, що подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій форм.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право, зокрема, стягувати з банків та інших фінансових установ пеню за несвоєчасне виконання ними рішень суду та доручень платників податків про сплату податків, зборів, платежів.

Суд зазначає, що на виконання вимог ст. 95 ПК України податковою інспекцією проведений опис майна у податкову заставу на підставі рішення начальника ДПІ у Зміївському районі № 169/25 від 18.12.2014року, який оформлено актом опису майна № 4/25 від 19.01.2015року. Отже, як вбачається з матеріалів справи, активи платника податків знаходяться в податковій заставі, про що свідчить витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 28.02.2015р. №46196212.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податковим органом було здійснено заходи по стягненню податкового боргу платника податків, передбачені діючим законодавством, однак вони не призвели до погашення в повному обсязі податкового боргу.

Відповідачем на підставі вимог ч. 1 ст. 71 КАС України не було надано доказів відсутності суми заборгованості або обов'язку її сплачувати.

Наявність спірної суми заборгованості підтверджується також наявною в матеріалах справи роздруківкою картки особового рахунку, яка за правилами ст.70 КАС України є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов'язку з боку ДП "Дослідне господарство "Борки" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України.

Зважаючи на викладене правове регулювання спірних правовідносин та встановлені у справі фактичні обставини, щодо існування у відповідача податкового боргу у сумі 74066, 31грн., суд вбачає наявність правових підстав для задоволення подання Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківської області.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Подання Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківської області до Державного підприємства "Дослідне господарство "Борки" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України про стягнення податкового боргу - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з розрахункових рахунків Державного підприємства "Дослідне господарство "Борки" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України (63421, Харківська область, Зміївський район, с. Бірки, вул. Леніна, буд. 2-а, код 05460404), відкритих у банківських установах, кошти в рахунок погашення податкового боргу у сумі 74066 (сімдесят чотири тисячі шістдесят шість)грн. 31 коп. на рахунки одержувача: р/р 31110029700227, № 33214812700231, № 33117340700231 одержувач УДКСУ у Зміївському районі (код 37754227), банк одержувача ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 24.02.2015року.

Суддя Горшкова О.О.