Постанова № 42987910, 11.02.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ11 лютого 2015 р. Справа № 804/19099/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Борисенка П.О., при секретарі судового засідання - Сергієнка В.Ю., за участю представника позивача- Олійник А.М., та представника відповідача - Товстої Н.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРІ УКРАЇНА»

до Державної податкової інспекції у Кіровському районі

м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у

Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-

рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРІ УКРАЇНА» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 0013521501 від 10.11.2014 року, винесене Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі Акту № 2858/1501/37989494 від 20.10.2014 року «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість» відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю «КАРІ УКРАЇНА» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 31540381 грн. по податковій декларації з ПДВ за серпень 2014 року (реєстраційний № 9053892782 від 19.09.2014 року).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки Акту №2858/1501/37989494 від 20.10.2014 року «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість» мають характер припущень, не відповідають фактичним обставинам, є помилковими та такими, що грунтуються лише на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, а не на положеннях чинного законодавства з системним викладенням (обгрунтуванням) порушень його вимог, а тому, прийняте на їх підставі податкове повідомлення - рішення форми «В4» від 10.11.2014 року №0013521501 не ґрунтується на положеннях чинного законодавства України, прийняте не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України на підставі неправомірних висновків відповідача та без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), є безпідставним, необгрунтованим та протиправним, а тому має бути скасоване.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, подав письмові заперечення на адміністративний позов, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступні обставини.

Судом встановлено, що ТОВ «КАРІ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 37989494) зареєстроване 27.12.2011 р. виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська. Основними видами діяльності ТОВ «КАРІ УКРАЇНА» є роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля одягом і взуттям. Відповідно до свідоцтва № 200042263 від 01.05.2012 р. підприємство зареєстроване платником податку на додану вартість.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу V Податкового кодексу України та пункту 200.10 статті І розділу V Податкового кодексу України, в порядку статті 76 розділу II Податкового кодексу України ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська проведено камеральну перевірку щодо декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з ПДВ за серпень 2014 року за № 9053892782 від 19.09.2014р. з урахуванням уточнюючого розрахунку за серпень 2014 р. № 9058651342 від 14.10.2014р.

За результатами зазначеної камеральної перевірки було складено Акт № 2858/1501/37989494 від 20.10.2014 року «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість» (надалі - Акт перевірки).

Не погодившись з вищевказаними висновками, позивачем 30.10.2014 р. подано письмові заперечення на акт перевірки.

Листом Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 06.11.2014 року № 19170/10/04-65-15-0116 позивача повідомлено про залишення висновків акту перевірки № 2858/1501/37989494 від 20.10.2014 року без змін.

На підставі Акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення від 10.11.2014 р. № 0013521501 яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 31 540 381 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

ТОВ «Карі Україна» подано до ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська декларацію з ПДВ за серпень 2014 року, в якій не заповнено рядок 21.3 декларації з ПДВ, у якому передбачено відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби. В декларації за серпень 2014 р. заповнено рядок 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» складає 31540381,00 грн.

Згідно розділу 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 13 листопада 2013 року №678, рядок 21.3 декларації з ПДВ передбачений для відображення збільшення або зменшення від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

За результатами позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «КАРІ УКРАЇНА» (код 37989494) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.08.2013 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.08.2013 р. (акт 31.10.2013 р. №794/2201/37989494) складено податкове повідомлення - рішення форми «В4» (про зменшення суми від'ємного значення (ряд.24 декларації)) від 15.11.2013 р. №0003062201 на суму 32 166 494,00 грн., та з урахуванням рішення про результати розгляду первинної скарги Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, акт від 15.01.2014 р. за №592202/37989494. та податкове повідомлення - рішення форми «В4» (про зменшення суми від'ємного значення (ряд.24 декларації) від 10.02.2014 р. №0000372201 на суму 31 540 381,00 грн.

Станом на дату проведення камеральної перевірки податкове повідомлення - рішення форми «В4» (про зменшення суми від'ємного значення (ряд.24 декларації)) від 15.11.13 р. №0003062201 на суму 32 166 494 грн. частково скасовано, винесено податкове повідомлення - рішення від 10.02.2014 р. №0000372201 про зменшення від'ємного значення з ПДВ у розмірі 31 540 381 грн., яке знаходиться в судовому оскарженні (справа №804/5544/14). Постановою суду від 09.09.2014 р. позов задоволено частково.

Статтею 200 Податкового кодексу України встановлено Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. (пункт 200.2)

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цьогоКодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. (пункт 200.3)

Згідно пункту 200.4, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Якщо сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом згідно з нормами статті 54 ПКУ, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (п.54.5 ст.54 ПКУ).

В даному випадку податковим органом за результатами перевірки грошове зобов'язання не донараховано, а зменшено суму від'ємного значення по ПДВ та винесено податкове повідомлення - рішення форми «В4».

Рішення, прийняті контролюючим органом, відповідно до п.56.1 ст.56 ПКУ можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ.

Частиною 4 п.56.18 ст.56 ПКУ встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Суд зазначає, що діючою редакцією ПК України прямо не передбачено дій платника податків у випадку оскарження податкового повідомлення - рішення, яким визначено не суму грошового зобов'язання, а зменшено суму від'ємного значення з ПДВ.

Таким чином, якщо платник податків не згоден з правовою позицією контролюючого органу, права та обов'язки виникають як у останнього, так і у контролюючого органу. Право платника податків: оскарження або врахування у наступних податкових деклараціях та право контролюючого органу: врахування в окремому реєстрі у картці особового рахунка платника податків, що ведеться в ДПІ.

Враховуючи викладене, якщо контролюючим органом зменшено суму від'ємного значення з ПДВ шляхом винесення податкового повідомлення - рішення форми «В4» та яке оскаржуються платником податків в адміністративному та/або судовому порядку, дані суми можуть бути використані підприємством в наступних податкових періодах, а контролюючим органом проведені дії щодо зменшення даної суми в особовій картці платника податків, лише за наявності судового рішення, яке набрало законної сили.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на встановлені обставини, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову у задоволені позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» 3674-VI від 08.07.2011 р. ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно з ч. 3 ст. 4 вказаного Закону України, під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем, відповідно до вимог ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», сплачено судовий збір в розмірі 487,20 грн.

В зв'язку з тим, що в задоволенні позову позивачу відмовлено, сума судового збору в розмірі 4384,80 грн. підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРІ УКРАЇНА» до державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст.71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративний позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРІ УКРАЇНА» - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРІ УКРАЇНА» на користь державного бюджету України решту судового збору в сумі 4384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні вісімдесят копійок).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складений 16.02.2015 р.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 16.02.2015 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді П.О.Борисенко П.О.Борисенко І.В.Калита