Постанова № 42987851, 26.02.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2015 р. Справа № 909/516/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Данко Л.С.

Кузя В.Л.

розглянув апеляційну скаргу державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" від 03.02.2015р., №22-2/15

на ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 29.01.2015р. про часткове задоволення скарги ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" на дії відділу примусового виконання рішень ДВС України

у справі № 909/516/14

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ

до відповідача державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", м.Івано-Франківськ

про стягнення заборгованості в сумі 23802688,86 грн.,

за участю представників сторін:

- від позивача - Сидоренко А.С., Данилевський О.М.,

- від відповідача - Нищей Н.Ю.,

- від ДВС - Слесарчук Р.С.

Права та обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22, 30 ГПК України роз'яснено.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 29.01.2015р. у справі №909/516/14 (суддя Кобецька С.М.) частково задоволено скаргу державного міського підприємства (надалі - ДМП) "Івано-Франківськтеплокомуненерго" на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (надалі - ВПВР ДВС України), визнано недійсною постанову ВПВР ДВС України від 12.08.2014р. ВП№44347403 в частині накладення арешту на кошти боржника, що містяться на рахунку №26048081571 у ПАТ "Укргазпромбанк" (код фінансової установи 320843, код валюти рахунку 980). В задоволенні решти вимог відмовлено.

Виносячи вказану ухвалу судом було встановлено, що поточний рахунок боржника №26048081571 у ПАТ "Укргазпромбанк" є рахунком із спеціальним режимом використання та призначений виключно для зарахування страхових коштів на виконання Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", у зв'язку з чим операції по ньому не підлягають зупиненню, а на кошти, що знаходяться на ньому, не міг накладатися арешт. Стосовно рахунку №26004081571 у ПАТ "Укргазпромбанк", то боржником не було подано доказів, які б підтверджували, що він використовується для виплати заробітної плати, стосовно рахунку зі спеціальним режимом використання №26031300015772 у філії Івано-Франківського обласного управління АТ "Ощадбанк", який відкритий для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2013р. №750 вказав, що положення вищевказаної постанови не містять заборони щодо неможливості спрямовування коштів, що містяться на такому рахунку на задоволення вимог кредиторів та на стягнення на підставі виконавчих документів. У зв'язку з вказаним суд першої інстанції не знайшов підстав для зняття арешту з вказаних рахунків.

Дану ухвалу оскаржило ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вважаючи її необґрунтованою та винесеною із порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просило ухвалу скасувати та прийняти постанову, якою повністю скасувати постанову ВПВР ДВС України від 12.08.2014р. ВП№44347403. На думку скаржника, арешт на рахунки №26004081571 у ПАТ "Укргазпромбанк" та №26031300015772 у філії Івано-Франківського обласного управління АТ "Ощадбанк" було накладено незаконно. Крім того, відповідач просить врахувати, що 24.10.2014р. ним було погашено суму основної заборгованості.

Не погоджуючись із апеляційною скаргою, ПАТ «НАК «Нафтогаз України» подало до суду відзив, в якому зазначило, що ухвала суду винесена із врахуванням всіх фактичних обставин справи та положень чинного законодавства, у зв'язку з чим просило залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Крім того, позивач звернув увагу, що наведені скаржником доводи не є підставою для скасування постанови ВПВР ДВС України в повному обсязі.

ВПВР ДВС України не подав відзиву чи письмових пояснень на апеляційну скаргу, проте в судовому засіданні підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги. Оскільки в справі достатньо матеріалів для розгляду апеляційної скарги по суті, судова колегія вважає за можливе розглянути справу в порядку ст.75 ГПК України за відсутності відзиву ДВС України з урахуванням усних пояснень представника ВПВР ДВС України в судовому засіданні у даній справі.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 25.06.2014р. у справі №909/516/14 (суддя С.Кобецька) було стягнуто з ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 19590592,16 грн. основної заборгованості, 1342537,90 грн. пені, 757944,24 грн. 3% річних, 760629,34 грн. інфляційних втрат, 73080,00 грн. судового збору (а.с. 105-107, том 1).

08.07.2014р. господарським судом Івано-Франківської області було видано наказ №831 про примусове виконання рішення суду у даній справі (а.с. 110, том 1).

12.08.2014р. ВПВР ДВС України було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№44347403 (а.с.28, том 2); зобов'язано боржника самостійно, в семиденний строк з моменту винесення (отримання) постанови, виконати рішення суду, та поставлено, що при невиконанні рішення в наданий для самостійного виконання строк виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій. 21.08.2014р. постанова була направлена на адресу боржника рекомендованою кореспонденцією.

Одночасно, постановами ВП№44347403 від 12.08.2014р. було накладено арешт на кошти, що містяться на двадцяти двох рахунках боржника та на все рухоме та нерухоме майно у межах суми звернення стягнення (а.с. 31-32, 35, том 2).

Відповідач (боржник у виконавчому проваджені), вважаючи неправомірними дії ВПВР ДВС України щодо накладення арешту на кошти підприємства, що містяться на рахунках із спеціальним режимом використання та на поточних рахунках, які використовуються підприємством для виплати заробітної плати працівникам, сплати єдиного соціального внеску та інших обов'язкових зборів та платежів, звернувся із скаргою в порядку ст.121-2 ГПК України про визнання неправомірними дій ВПВР ДВС України та про скасування постанов державного виконавця про накладення арешту на рахунки та майно боржника (а.с. 19-24, том 2).

Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, вважає, що ухвалу суду слід змінити, виходячи з наступного:

Стаття 115 ГПК України передбачає, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту (ст.ст. 11, 52, 57).

Частиною З ст. 65 названого Закону встановлено, що державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Разом з тим, статтею 1 Закону встановлено, що державний виконавець в ході виконавчого провадження зв'язаний не лише вимогами Закону України "Про виконавче провадження", а здійснює виконавче провадження в межах повноважень та у спосіб, що визначені також іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, іншими законами, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Поточний рахунок №26048081571 був відкритий у ПАТ "Укргазпромбанк" для зарахування страхових коштів на виконання вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням". Вказане вбачається як з пояснень відповідача, так і з довідки банку від 14.01.2015р. №40-05/2 (а.с. 128, том 2). Частиною 2 ст. 21 цього Закону визначено, що страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що накладення арешту на вказаний рахунок порушує права і охоронювані законом інтереси працівників підприємства боржника, порушує вимоги Бюджетного кодексу України щодо цільового використання грошових коштів, а тому, постанова ВПВР ДВС України про в частині накладення арешту на кошти боржника, що містяться на рахунку №26048081571 у ПАТ "Укргазпромбанк" підлягає визнанню недійсною.

Поточний рахунок із спеціальним режимом використання №26031300015772 був відкритий згідно договору банківського рахунку №53 від 25.11.2013р., укладеного між ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Івано-Франківського обласного управління АТ "Ощадбанк" та ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (а.с.124-127, том 2) для проведення розрахунків за інвестиційними програмами на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2013р. №750 "Про затвердження порядку зарахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, використання зазначених коштів і здійснення контролю за їх витрачанням у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення".

Статтею 26-1 Закону України «Про теплопостачання», вказаною постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2013р. №750, а також п.1.3 договору передбачено, що власники спеціальних рахунків зобов'язані використовувати кошти, що перебувають на таких рахунках, виключно для виконання інвестиційних програм. Використання зазначених коштів у будь-яких інших цілях забороняється.

Таким чином, на думку суду апеляційної інстанції зазначений вище поточний рахунок ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" є рахунком із спеціальним режимом використання, операції по якому не підлягають зупиненню та на кошти якого не може бути звернено стягнення, а накладення арешту на нього суперечило б нормам чинного законодавства щодо цільового використання відповідних грошових коштів, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про правомірність накладення арешту на нього.

Як вбачається з пояснень відповідача, поточний рахунок №26004081571 у ПАТ "Укргазпромбанк" використовується ним для виплати заробітної плати працівникам підприємства, сплати єдиного соціального внеску та інших обов'язкових зборів та платежів.

Зазначене підтверджується ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 03.07.2014р. у справі №5010/1289/2012-19/66 за позовом ПАТ «НАК «Нафтогаз України» до ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" про стягнення 532578,41 грн. заборгованості (а.с. 118-123, том 2), у якій суд послався на довідку про призначення рахунку №26004081571 у ПАТ "Укргазпромбанк". В порядку ст. 35 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе врахувати при розгляді даної справи ті фактичні обставини, які були встановлені господарським судом Івано-Франківської області у вказаній ухвалі.

Статтею 43 Конституції України закріплено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Положеннями ст. 115 Кодексу Законів про працю України та ст. 24 Закону України "Про оплату праці" визначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Частина 5 ст.97 Кодексу Законів про працю України встановлює, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Відповідно до частини 2 ст. 10 Конвенції "Про захист заробітної плати", ратифікованої Україною 04.08.1961 року, заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Крім того, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" закріплено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (ч. 7 ст. 9 ). Платники єдиного внеску, зазначені у п.1 ч. 1 ст. 4 цього Закону (роботодавці), під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі (ч. 8 ст. 9).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу) (ч. 12 ст. 9).

Таким чином, накладення арешту на кошти, що знаходяться на поточному рахунку №26004081571, відкритому в ПАТ "Укргазпромбанк" є неправомірним, оскільки спричиняє невиплату працівникам ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" заробітної плати, чим порушує їхні права, передбачені Конституцією та Законами України, а також призводить до невиконання підприємством визначеного законом обов'язку щодо своєчасної сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Попри сплату відповідачем 24.10.2014р. суми основної заборгованості згідно наказу №831 господарського суду Івано-Франківської області від 08.07.2014р., заборгованість ним погашена не повністю. На момент винесення оскаржуваних постанов ВПВР ДВС України від 12.08.2014р. у ВП№44347403 про накладення арешту на рахунки та майно ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго", державним виконавцем було вірно визначено суму звернення стягнення, в межах якої і накладено відповідні арешти. Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно положень Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття арешту з коштів чи майна боржника є повне фактичне виконання рішення суду. Таким чином, сплата боржником частини заборгованості не є підставою для повного зняття арешту, у зв'язку з чим відмова суду першої інстанції у визнанні повністю недійсними обох постанов ВПВР ДВС України про накладення арештів від 12.08.2014р. - обґрунтована.

Відповідно до ст.ст. 33, 43 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла до висновку про обґрунтованість оскаржуваної ухвали, як такої, що винесена відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права, проте із окремими неточностями в з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим підлягає зміні шляхом доповнення переліку рахунків, в частині накладення арешту на які, визнано недійсною постанову ВПВР ДВС України від 12.08.2014р. у ВП№44347403, а саме: №26004081571 у ПАТ "Укргазпромбанк" (код фінансової установи 320843, код валюти рахунку 980), №26031300015772 у філії Івано-Франківського обласного управління АТ "Ощадбанк" (код фінансової установи 336503, код валюти рахунку 980).

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" задоволити частково.

Ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 29.01.2015р. у справі №909/516/14 змінити шляхом доповнення абзацу 2 резолютивної частини вказаної ухвали наступними банківськими рахунками: №26004081571 у ПАТ "Укргазпромбанк" (код фінансової установи 320843, код валюти рахунку 980); №26031300015772 у філії Івано-Франківського обласного управління АТ "Ощадбанк" (код фінансової установи 336503, код валюти рахунку 980).

В решті ухвалу господарського суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складений 05.03.2015р.

Головуючий суддя Орищин Г.В.

судді Данко Л.С.

Кузь В.Л.