Постанова № 42987849, 26.02.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2015 р. Справа№ 905/6962/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

за участю представників cторін:

позивача: Лєбєдєв В.В., довіреність №5791 від 15.10.2013 р.,

відповідача: Рогожа К.М., довіреність №3878/18 від 02.12.2014 р.,

третьої особи 1: не з'явився,

третьої особи 2: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Гулакова Олега Олександровича

на рішення господарського суду м. Києва від 08.12.2014р.

у справі №905/6962/13 (головуючий суддя - Сташків Р.Б., судді - Грєхова О.А., Отрош І.М.)

за позовом Фізичної особи - підприємця Гулакова Олега Олександровича

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" та Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк"

про стягнення 200000 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Гулаков Олег Олександрович звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" про стягнення заборгованості за договором добровільного страхування майна підприємств № 0089ин/12д/м від 21.03.2012 року (надалі Договір № 0089ин/12д/м ).

Відповідно до п. 1.2 Договору № 0089ин/12д/м предметом є майнові інтереси, що не суперечать Закону та пов'язані з володінням, розпорядженням, користуванням майном, вказаним у Додатку №1 до цього Договору, який є невід'ємною частиною цього договору (надалі майно та/або застраховане майно та/або застрахований об'єкт), яке знаходиться за адресою 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Карпова, буд. 15.

Рішенням господарського суду м. Києва від 08.12.2014 р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Фізична особа-підприємець Гулаков Олег Олександрович звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить суд скасувати рішення господарського суду м. Києва від 08.12.2014 р. повністю і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Зокрема в своїй апеляційній скарзі позивач зазначив, що було укладено договір добровільного страхування майна №0089ип/12д/м від 21.03.2012 року з додатком №1, згідно якого об'єктом страхування є "нежиле приміщення кафе та магазину (конструкції майна з оздобленням та комунікаціями)". Другий варіант наданий відповідачем є результатом підробки та помилки позивача. Про це свідчить то, що до позивача ні відразу після укладення договору, ні потім відповідач не звертався з пропозицією про зміну умов договору. Взагалі позивач ніколи не отримував від відповідача пропозицій про зміну договору добровільного страхування майна №0089ип/12д/м від 21/03/2012 року.

Також, позивач зазначив, що про те, що другий варіант договору є результатом підробки та помилки свідчить вартість предмету страхування. Страхова сума нежилого приміщення кафе та магазину в обох випадках не може бути однаковою, бо вартість приміщення з оздобленням та комунікаціями не може дорівнювати вартості приміщення без оздоблення та комунікацій. При укладені договору добровільного страхування майна №0089ип/12д/м від 21.03.2012 року було застосовано оцінку ПП "Центр експертних послуг" звіт про оцінку майна від 26.02.2008 року. У відповідності до якої вартість об'єкту оцінки, що є об'єктом страхування, становить 3397711,00 грн. та зроблена оцінка з урахуванням оздоблення та комунікацій. Таким чином, другий варіант договору добровільного страхування майна №0089ип/12д/м від 21.03.2012 року, наданий відповідачем є результатом його підробки відповідачем. Відповідно до локального кошторису №2-1-1 на ремонтна-відновлювальні роботи, розробленого судовим експертом Новіковим В.С., загальна вартість ремонтних робіт склала 1318075,00 грн., з яких витрати на оплату робіт становлять 415945,20 грн. Таким чином, позивні вимоги у розмірі 200000,00 грн. є обґрунтованими.

Відповідач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу просив суд рішення господарського суду м. Києва від 08.12.2014 р. залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення, встановив наступне.

Відповідно до матеріалів справи, 21.03.2012 між позивачем, як страхувальником, та відповідачем, як страховиком, укладено Договір добровільного страхування майна підприємств № 0089ип/12д/м (надалі -Договір № 0089ип/12д/м).

Отже, відповідно до п. 1.3. Договору № 0089ип/12д/м майно є предметом застави згідно договору(ів) застави, укладених між Страхувальником та вигодонабувачем (Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна") з метою забезпеченням виконання зобов'язань Страхувальника перед вигодонабувачем за будь-яким з договорів про надання вигодонабувачем послуг Страхувальнику, тому числі, але не виключно: банківського кредиту та/або овердрафту та/або факторингу та/або авалю та/або гарантії та/або акредитиву), що є чинним на дату укладення цього Договору та/або буде укладений вигодонабувачем та Страхувальником протягом строку дії цього Договору.

Пунктом 1.5 встановлено, що третя особа-1 є єдиним вигодонабувачем за Договором № 0089ип/12д/м, згідно з його умовами.

Розділом другим Договору № 0089ип/12д/м передбачено, що загальна страхова сума дорівнює 3 397 711,00 грн. (три мільйона триста дев'яносто сім тисяч сімсот одинадцять) гр. 00 коп.). Розміри страхових сум по окремим застрахованим об'єктам, вказано у додатку №1 до цього договору. За цим Договором встановлюється безумовна франшиза по кожному та будь-якому окремому страховому випадку в розмірі 67 954,22 грн. (Шістдесят сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 22 коп. грн., що складає 2,0 % від страхової суми, вказаної в п.2.1. цього Договору.

Пунктом 3.1 та 3.1.1 Договору № 0089ип/12д/м передбачено, що страховими випадками визнаються втрата (загибель) або ушкодження майна в результаті, зокрема, пожежі - вогню, що виник поза спеціально призначеним для його розведення і підтримки місцем, або вийшов за його межі і здатний поширюватися спонтанно та довільно. Пожежа внаслідок протиправних дій третіх осіб (підпалу) є страховим випадком.

Розділом четвертим Договору № 0089ип/12д/м встановлено, що страховий тариф складає 0,2 % від страхової суми, зазначеної в п. 2.1 цього Договору. Загальний страховий платіж за цим Договором дорівнює 6 795,42 грн. (шість тисяч сімсот дев'яносто п'ять грн. 42 коп.). Строк сплати (до вказаної дати включно) 21.03.2012 р.

Відповідно до матеріалів справи, 28.11.2012 р. у приміщенні кафе та магазину, які є об'єктом страхування, відбулася пожежа, що зафіксовано у Акті про пожежу від 29.11.2012.

Пунктом 6.2.3 Договору № 0089ип/12д/м передбачено, що страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування.

Пунктом 7.12 Договору № 0089ип/12д/м встановлено, що страховик відшкодує витрати Страхувальника на заходи, спрямовані на зменшення збитків при настанні страхового випадку в межах 5% від розмір збитку за Договором на підставі відповідних документів, наданих Страхувальником.

Відповідно до п. 7.3 Договору № 0089ип/12д/м, розмір збитків визначається страховиком або уповноваженою ним особою шляхом проведення експертизи та складання кошторису збитків.

Судом встановлено, що відповідач на виконання п. 7.6 Договору, виплатив третій особі-1, як вигодонабувачу, в рахунок погашення існуючої заборгованості, 430697,83 грн. на підставі листа останнього від 10.09.2013 (вих. № 200047001). Розмір відшкодування відповідач визначив на підставі Висновку експертного будівельно-технічного дослідження № 02.01.13, виконаного відповідно до пункту 7.3. Договору № 0089ип/12д/м. Отже, відповідно до висновку експертного будівельно-технічного дослідження № 02.01.13 вартість відновлюваного ремонту об'єкту страхування, без оздоблення та комунікацій, склала 474821 грн., а вартість затрат Страхувальника на заходи, спрямовані на зменшення збитків при настанні страхового випадку - 16069 грн. Для проведення експертизи відповідач надав експерту Договір із Додатком № 1 до нього, в якому найменування об'єкту страхування зазначене, як «нежиле приміщення кафе та магазину (без оздоблення та комунікацій)».

Надалі позивач звернувся до судового експерта Новикова В.С. (свідоцтво № 952 від 22.12.2005 про присвоєння кваліфікації судового експерта з правом проведення будівельно-технічних експертиз), яким, за результатами проведення експертизи, та визначено вартість ремонтно-відновлювальних робіт оздоблення та комунікацій об'єкту страхування, оскільки за твердженням позивача, цей запис не відповідає дійсності та відрізняється від примірників Договору № 0089ип/12д/м, наявних у позивача та третьої особи -1.

Відповідно до Висновку експертного дослідження від 09.07.2013, вартість ремонтно-відновлювальних робіт оздоблення та комунікацій складає 1318075 грн.

Позивач стверджує що, сума страхового відшкодування, сплачена відповідачем, вирахувана некоректно і підлягає доплаті в розмірі 200000 грн.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства ст. 982 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 Цивільного кодексу України, у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору, ст. 988 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 990 Цивільного кодексу України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» (в редакції, чинній на момент укладання Договору), договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно з ч.ч. 4, 14, 15 ст. 9 Закону, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Розмір страхової суми визначається договором страхування або чинним законодавством під час укладання договору страхування чи зміни договору страхування. При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.

Отже, об'єктом Договору № 0089ип/12д/м, відповідно до п. 1.2, є нежиле приміщення кафе та магазину, загальною площею 673,80 кв.м., розташоване за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Карпова, буд. 15.

Зі змісту Таблиці № 1, наведеній у примірнику Додатка № 1 до Договору № 0089ип/12д/м, наданого позивачем, об'єктом страхування є нежиле приміщення кафе та магазину, а саме конструкції майна з оздобленням та комунікаціями.

Судом першої інстанції встановлено, що у Таблиці № 1, наведеній у примірнику Додатка № 1 до Договору № 0089ип/12д/м, наданого відповідачем, зазначено, що об'єктом страхування є нежиле приміщення кафе та магазину, без оздоблення та комунікацій.

Як вбачається з матеріалів справи, в іншій частині зміст примірників Договору № 0089ип/12д/м та Додатку № 1 до нього, наданих сторонами, є ідентичними.

У Заяві-анкеті на страхування майна від 21.03.2012 р., підписаної позивачем, у розділі «Майно, що заявляється на страхування», страхові ризики визначені лише для такого виду майна, як конструкції будинків, споруд, приміщень, без урахування невід'ємних комунікацій, внутрішнього та зовнішнього оздоблення будівлі.

Наказом Заступника Голови Правління АТ «СК «АХА Страхування» № 256-0 від 30.06.2011 введено в дію Інструкцію по страхування майна підприємств та підприємців від вогню та інших небезпек, Додатком № 3 до якого визначено базові тарифи, франшизи і корегуючи коефіцієнти до базових тарифів та порядок розрахунку страхових тарифів.

Зазначеною Інструкцією визначено порядок розрахунку страхового тарифу для конструкцій, конструкцій з комунікаціями, зовнішнім та/або з внутрішнім оздобленням, та формулу розрахунку страхового тарифу, відповідно до якої розмір тарифу є добутком базового тарифу і таких коефіцієнтів, як: вид об'єкта страхування, система пожежогасіння, матеріал будівлі, навантаження на інші ризики, стихійні лиха, дія води, сторонній вплив, протиправні дії третіх осіб, коефіцієнт залежно від розміру франшизи та страхової суми.

Судом першої інстанції було перевірено розрахунки відповідача, з чим погоджується апеляційна інстанція, щодо визначення страхового тарифу за Договором № 0089ип/12д/м, був застосований коефіцієнт виду об'єкта страхування в розмірі 0,8, що, відповідно до Таблиці 2 Додатку № 3 зазначеної вище Інструкції, відповідає такому виду об'єкту страхування, як «конструкції», та не включає в себе невід'ємних комунікацій, зовнішнього та/або внутрішнього оздоблення будівель. Оскільки в матеріалах справи наявний оригінал Договору № 0089ип/12д/м , наданий відповідачем, завірений печаткою відповідача та підписами сторін, у Додатку № 1 до якого об'єкт страхування зазначений, як «нежиле приміщення кафе та магазину, без оздоблення та комунікацій».

Відповідно до матеріалів справи, а саме, Висновку експертного дослідження від 09.07.2013, складеного ФОП Новіковим В.С., відповідно до якого вартість ремонтно-відновлювальних робіт (заміна віконних та дверних блоків, заміна облицювання та утеплення стін та стелі, заміна покриття підлоги, малярні роботи по заміні електропостачання, вентиляції, водопостачання га каналізації, відновлення козирків) після пожежі у нежилому приміщенні на пр. Карпова, 15, в м. Маріуполі, становить 1318075 грн.

Судом встановлено, що експерт не оглядав майно Позивача особисто, а склав Висновок на підставі, зокрема: технічного паспорту БТІ на нежитлове приміщення на пр. Карпова, 15 в м. Маріуполі, звіту про оцінку майна від 26.02.2008 ПП «Центр експертних послуг» (суб'єкт оціночної діяльності Яблонський ПА.), висновку експертного дослідження будівельно-технічної спеціалізації № 02.01.13 СПД Давидовеького В.В.

Особистий огляд об'єкта оцінки є обов'язковим, відповідно до п. 56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затвердженого Постановою КМУ № 1440 від 10.09.2003, звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити, зокрема, письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки). У випадку неможливості здійснення такої процедури, оцінювач повинен надати пояснення з цього приводу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що звіт про оцінку майна ПП «Центр експертних послуг», виконаний експертом Яблонським П.А., на підставі якого проведено оцінку експертом Новіковим В.С., складено 26.02.2008, тобто майже за 5 років до пожежі, що не може об'єктивно відображати стан майна на дату пожежі - 28.11.2012.

Також відповідно до матеріалів справи, у абзаці 2 на стор. 4 Звіту про оцінку майна від 26.02.2008, виконаного експертом Яблонським П.А., зазначено, що звіт про оцінку вартості об'єкта призначений виключно для Замовника і не може передаватися іншим юридичним та фізичним особам з метою, не пов'язаною з визначенням вартості предмета застави.

Колегія суддів відзначає, що висновок експертного дослідження від 09.07.2013, складений експертом Новіковим В.С, не може бути розцінений в якості належного доказу в обґрунтування ціни позову, заявленої позивачем, оскільки, відповідно до методики оцінки майна, затвердженою постановою Кабінета Міністрів України № 1891 від 10.12.2003, встановлено, що висновок про вартість майна дійсний протягом шестимісячного строку від дати оцінки, а тому на дату складання висновку експертом Новіковим В.С, 09.07.2013, оцінка експерта Яблонського П.А. втратила дійсність, і не могла бути використана в якості бази для проведення подальшої оцінки.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем не обґрунтовано порушено право третьої особи 1 на отримання страхового відшкодування, оскільки відповідно до п. 1.5 Договору № 0089ип/12д/м, третя особа-1 є єдиним вигодонабувачем за Договором. Оскільки, за умовами Договору № 0089ип/12д/м право на страхове відшкодування має інша особа. Тому, вимоги позивача щодо стягнення 200000 грн. є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги наведене, судова колегія вважає, що рішення господарського суду м. Києва від 08.12.2014 р. у справі №905/6962/13 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Гулакова Олега Олександровича задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду м. Києва від 08.12.2014 р. у справі № 905/6962/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Гулакова Олега Олександровича - без задоволення.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов