Постанова № 42985259, 03.03.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2015 р. Справа № 914/648/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Марко Р.І.

Желік М.Б.

при секретарі Карпенко В.О.

розглянувши апеляційні скарги Заступника прокурора Львівської області, вих. № 05/1-35 вих-15 від 17.01.2015 року та Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, вих. № 35 від 16.01.2015 року

на ухвалу господарського суду Львівської області від 13.01.2015 року

у справі № 914/648/14

за позовом: Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, с. Сокільники Львівської області

до відповідача: Головного управління Держземагенства у Львівській області, м. Львів

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, м. Київ

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Пустомитівська районна державна адміністрація Львівської області, м. Пустомити Львівської області

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державний інститут проектування міст "Містопроект", м. Львів

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління архітектури, містобудування та інфраструктурних проектів Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, м. Львів

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3, м. Львів

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4, м. Львів

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_5, м. Львів

третя особа-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_6, м. Львів

третя особа-6, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_7, м. Львів

третя особа-7, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_8, м. Львів

третя особа-8, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_9, м. Львів

третя особа-9, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_10, м. Бурштин Івано-Франківської області

третя особа-10, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_11, м. Червоноград Львівської області

за участю Прокурора міста Львова

про: визнання недійсними наказів

За участю представників сторін:

від прокуратури: Макогон Ю.І. - прокурор відділу (службове посвідчення № 020325 від 06.09.2013р.);

від позивача: Криса М.І. - голова Сокільницької сільської ради; Денисик М.Ф. - представники за довіреністю № 4 від 13.01.2015 р.; Могінська Т. А.-представник за довіреністю № 1227 від 24.09.2014 р.;

від третіх осіб-1,2,3,4, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з'явився;

від відповідача: Собко В.Б. - представник за довіреністю № 01/07-10 від 06.01.2015 р.;

від третіх осіб-1,2,3,4,5,6,7,8,9,10 які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Львівської області від 13.01.2015 р. припинено провадження у справі № 914/648/14 (головуючий суддя Крупник Р.В., судді Березяк Н.Є., Долінська О.З.) за позовом Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області до Головного управління Держземагенства у Львівській області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору про визнання недійсними наказів щодо надання дозволу третім особам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, розташованих на території Сокільницької сільської ради (за межами населеного пункту) Пустомитівського району для ведення особистого селянського господарства. Повернуто Сокільницькій сільській раді Пустомитівського району Львівської області з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1218,00 грн., сплачений згідно квитанції №ПН1458 від 18.02.2014 р.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Львівської області від 13.01.2015р. у справі № 914/648/14 Заступник прокурора Львівської області та Сокільницька сільська рада Пустомитівського району Львівської області подали апеляційні скарги з підстав, неповноти з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, скаржник- Сокільницька сільська рада Пустомитівського району Львівської області у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що моментом виникнення прав позивача на землі є затвердження проекту формування територій та індексної кадастрової карти - у 1995 р.. У поданій апеляційній скарзі апелянт надає пояснення про те, що до 2004 р. державна реєстрація права власності на таке майно не вимагалась, із нею момент виникнення права власності не пов'язаний. Рішення Конституційного суду від 01.04.2010р. № 10-рп стосується повноважень органів місцевого самоврядування, в той же час, предметом спору по даній справі є рішення органу державної влади, а тому, до застосування у спірних правовідносинах, на думку апелянта, не підлягає. Постанова Пленуму ВГСУ № 6 від 17.05.2011р. ,,Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань'' стосується питань практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин. Питання ж підвідомчості спорів, висвітлено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 N 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам». Так, пунктом 2 вищезазначеної Постанови обумовлено, що з огляду на приписи ч. 3 ст. 21 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір мають господарський характер. Сокільницька сільська рада звернулась в суд за захистом речового права. Окрім того, апелянт посилається на рівність сторін у спірних відносинах, а відтак відсутність у даного спору ознак справи, підвідомчої адміністративним судам.

Апелянт- Заступник прокурора Львівської області свою апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що право Сокільницької сільської ради на відповідні земельні ділянки виникло у момент затвердження проекту формування території. Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умови, якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав. Оскільки, до 2004 року реєстрація права комунальної власності за органами місцевого самоврядування та органами державної влади не вимагалась, - право власності на спірні землі сільської ради є набутим з моменту формування території та індексної кадастрової карти - 1995 року. Відповідно до даних індексної кадастрової карти, попередня категорія земель - це землі запасу, що знаходяться в межах с. Сокільники та, відповідно до ст.ст.80,81 ЗК України (в редакції 1992 року), питання їх використання могла визначати лише сільська рада як власник. Держава ж такого права за собою не зареєструвала, а отже і не набула. Щодо непідвідомчості справи господарським судам, апелянт покликається на помилкове застосування судом першої інстанції правових норм. Питання підвідомчості спорів висвітлено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам», в п. 2 якої обумовлено, що з огляду на приписи ч. 3 ст. 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги ст.ст. 1, 4-1, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам ст. 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер. Господарські суди, відповідно до пп. 3.2. вищезазначеної Постанови, на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності. Пунктом 17 Постанови передбачено, що до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність.

На підставі викладеного апелянти просять скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 13.01.15 р. у справі № 914/648/14 та скерувати справу до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 914/648/14 розподілено для розгляду головуючому - судді Гнатюк Г.М..

Розпорядженням в. о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 29.01.2015 року у склад колегії для розгляду вищезазначеної справи введено суддів - Кравчук Н.М. та Мирутенка О.Л..

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 29.01.2015 р. подані скаржниками матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 12.02.2015 р..

Розпорядженням керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду № 12 від 11.02.2015 року, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Гнатюк Г.М. призначено повторний автоматичний розподіл.

Довідкою про автоматичний розподіл справ між суддями (повторний розподіл) від 11.02.2015 р. справу № 914/648/14 призначено судді-доповідачу Якімець Г.Г. та іншим суддями, які входять до складу колегії, а саме: Бойко С.М. та Бонк Т.Б..

Ухвалою суду від 12.02.2015 р. розгляд справи відкладався на 18.02.2015 р. та ухвалою суду від 18.02.2015 р. розгляд справи відкладався на 25.02.2015 р., з підстав викладених в даних ухвалах суду.

Розпорядженням керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду № 21 від 24.02.2015 року, у зв'язку з перебуванням у відпустці головуючого судді Якімець Г.Г. призначено повторний автоматичний розподіл.

Довідкою про автоматичний розподіл справ між суддями (повторний розподіл) від 24.02.2015 р. справу № 914/648/14 призначено судді-доповідачу Костів Т.С. та іншим суддями, які входять до складу колегії, а саме: Марко Р.І. та Желік М.Б..

Ухвалою суду від 25.02.15 року розгляд справи відкладався з підстав, викладених у ній.

Представникам роз'яснено їх права та обов'язки згідно ст.22 ГПК України.

В судове засідання 03.03.15 року з'явився прокурор, подану ним апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, надав усні пояснення по суті спору.

Представники скаржника- Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області в судове засідання з'явились, апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у ній.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, надав усні пояснення.

В судове засідання 03.03.15 року, представник третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача не з'явився, на адресу суду надіслав клопотання (вх № 01-04/1475/15 від 04.03.15 року) про розгляд справи без участі представника.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору в судове засідання повторно не з'явились, причин неявки суду не довели.

Враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків відповідно до вимог ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін в судових засіданнях, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:

як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Львівської області №914/648/14 від 03.07.2014 року позовні вимоги Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області задоволено повністю та визнано недійсними накази Головного управління Держземагенства у Львівській області про надання дозволу третім особам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, розташованих на території Сокільницької сільської ради (за межами населеного пункту) Пустомитівського району для ведення особистого селянського господарства. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.07.2014р. рішення господарського суду Львівської області від 03.07.2014р. скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2014р. постанову апеляційного суду та рішення місцевого суду у справі № 914/648/13 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

При новому розгляді справи суд першої інстанції підставно встановив, що предметом даного позову є вимоги Сокільницької сільської ради про визнання недійсними наказів Головного управління Держземагенства у Львівській області, якими він надав дозвіл третім особам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, розташованих на території Сокільницької сільської ради Пустомитівського району для ведення особистого селянського господарства. Підставами позову є незаконність оскаржуваних наказів, у зв'язку з відсутністю у відповідача повноважень щодо розпорядження земельними ділянками комунальної власності, цільове призначення яких - землі житлової та громадської забудови. Зміст позовних вимог зводиться до того, що з урахуванням наявності розробленого та затвердженого генерального плану села Сокільники та перебуванням спірних земель в межах адміністративно-територіальної одиниці (с. Сокільники), цільового призначення земель згідно з індексною кадастровою картою (землі громадської та житлової забудови), Сокільницька сільська рада має право на вказані земельні ділянки в порядку, передбаченому ст.ст. 83, 173 ЗК України та має право розпоряджатися ними.

Однак, посилання скаржників на момент виникнення права на землі у Сокільницької сільської ради та пов'язані із цим відносини на даній стадії не заслуговує на увагу враховуючи, що суд першої інстанції не робив висновків по суті спору, вирішуючи лише питання його підвідомчості.

Суд першої інстанції підставно звернув увагу на те, що направляючи дану справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України в постанові від 16.10.2014р. зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про підвідомчість даної справи господарському суду. Зокрема, господарські суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що спір у даній справі виник між органом місцевого самоврядування і державним органом і пов'язаний з владними повноваженнями щодо реалізації права власника земельної ділянки. Разом з тим, господарським судам не підвідомчі справи у спорах, що виникають з публічно-правових відносин, у яких держава та територіальні громади через свої органи беруть участь з метою реалізації владних повноважень, а також справи, пов'язані з оскарженням правових актів, спрямованих на здійснення повноважень управління у земельних відносинах. Відповідно до ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Пленум Вищого господарського суду України у п.1.1 Постанови "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" №6 від 17.05.2011р. зазначив, що питання про те, чи підвідомча господарському суду справа у спорі, що виник із земельних правовідносин, повинно вирішуватись залежно від того, який характер мають спірні правовідносини, тобто чи є вони приватноправовими чи публічно-правовими, та чи відповідає склад сторін у справі статті 1 Господарського процесуального кодексу України. З цією метою господарським судам слід аналізувати предмет позову, підстави позову і зміст позовних вимог. В постанові від 16.10.2014р. Вищий господарський суд України зазначив, що реалізуючи відповідні повноваження у сфері вирішення земельних питань, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Відносини, пов'язані з набуттям та реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок ґрунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими. Тому справи у спорах, пов'язаних з названими правовідносинами, підвідомчі господарському суду.

Статтею 12 ГПК України передбачено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів, а також справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів. Натомість, відповідно до ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Згідно п.1.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" №6 від 17.05.2011р. господарським судам не підвідомчі справи у спорах, що виникають з публічно-правових відносин, у яких держава та територіальні громади через свої органи беруть участь з метою реалізації владних повноважень, а також справи, пов'язані з оскарженням правових актів, спрямованих на здійснення повноважень управління у земельних відносинах.

Посилання скаржників на ту обставину, що у спірних відносинах сторони є рівними, не вбачається з матеріалів справи. При цьому, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 01.04.2010р. №10-рп/2010 органи місцевого самоврядування діють як суб'єкти владних повноважень у земельних відносинах у тих випадках, коли ними здійснюються дії, передбачені пунктами «а-г» статті 12 ЗК України, тобто, коли ці органи використовують свої повноваження щодо розпорядження землями територіальної громади. При цьому, враховуючи можливість належності земельної ділянки як органу державної влади, так і орану місцевого самоврядування, посилання скаржника на відмінність відносин в залежності від такого статусу власника до уваги не приймається.

При цьому, ні особи, у яких на підставі оскаржуваних наказів виникли певні права на розробку відповідної документації, ні орган, які видав такі накази, їх не оскаржували. Позовні вимоги обґрунтовуються наявністю саме у позивача, як органу місцевого самоврядування, права розпоряджатись спірними земельними ділянками.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги предмет та підстави позову, а також зміст позовних вимог, враховуючи обов'язкові вказівки Вищого господарського суду України, суд першої інстанції дійшов підставного висновку, що правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем за своїм правовим характером є публічно-правовими, так як є відносинами між суб'єктами владних повноважень з приводу визначення їх компетенції щодо розпорядження спірними земельними ділянками, тобто з приводу здійснення ними повноважень управління у земельних відносинах. Відтак даний спір є спором адміністративної юрисдикції.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвалу господарського суду Львівської області від 13.01.2015 р. у справі № 914/648/14 слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційні скарги Заступника прокурора Львівської області, вих. № 05/1-35 вих-15 від 17.01.2015 року та Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, вих. № 35 від 16.01.2015 року- залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Львівської області від 13.01.2015 р. у справі № 914/648/14 - без змін.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

3.Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 05.03.2015 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

Суддя Марко Р.І.

Суддя Желік М.Б.