Постанова № 42985154, 02.03.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2015 року Справа № 904/7958/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)

Суддів: Дмитренко Г.К., Чус О.В.

При секретарі Сусла Я.Б.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2014 року у справі № 904/7958/14

за позовом Комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК», м. Дніпропетровськ

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 4 грудня 2014 року (суддя Петренко Н.Е.) позов Комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради - задоволено.

Суд зобов'язав Публічне акціонерне товариство "АКТА БАНК" виконати умови Договору № В17-1420/Т/314374 на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку від 29.04.2014р., укладеного із Комунальним підприємством "ДНІПРОТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської обласної ради" шляхом виконання платіжних доручень № 17-18, 20-22, 24-30 від 07.08.2014р. на загальну суму 196 812,18 грн. та стягнув з Публічного акціонерного товариства "АКТА БАНК" на користь Комунального підприємства "ДНІПРОТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської обласної ради" пеню у розмірі 196,81 грн., 3 % річних у розмірі 1 019,11 грн., інфляційні втрати у розмірі 7 282,05 грн.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Публічне акціонерне товариство «АКТАБАНК» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати та відмовити у позові.

В обґрунтування своєї скарги відповідач посилається на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, зробив висновки, які не відповідають встановленим обставинам, що потягло за собою ухвалення неправильного рішення.

Так, апелянт вважає, що суд не врахував положень Закону України «Про банки і банківську діяльність», на підставі якого була введена тимчасова адміністрація відповідача, що унеможливило виконання Банком дій по задоволенню вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29 грудня 2014 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 26 січня 2015 року.

В судовому засіданні 26.01.2015 року колегією суддів було оголошено перерву до 16.02.15р.

Розпорядженням голови суду Євстигнеєва О.С. від 16.02.15р., у зв'язку з перебуванням судді Дарміна М.О. у відпустці справа була передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий Березкіна О.В. (доповідач), суддів Чус О.В., Дмитренко Г.К.

В судовому засіданні 16.02.15р. було оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи до 02.03.15р.

Представники сторін в судове засідання 02.03.15р. не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.04.14р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № В17-1420/Т/314374 на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку (далі - Основний договір), відповідно до умов п. 1.1. якого, відповідач відкриває позивачу поточний рахунок № 26009001314374, у Гривні для зберігання грошей та здійснення розрахунково-касового обслуговування позивача (надання послуг, які пов'язані з переказом коштів з/на рахунку/ок клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також із здійсненням інших розрахунково-касових операцій) за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов цього Договору та вимог чинного законодавства.

На виконання умов Договору, позивач додатково з відповідачем уклав договір №В17-1421/Т/314374 про надання в користування системи "Клієнт - Банк "iFOBS" (надалі - Договір), відповідно до умов якого відповідач встановлює позивачу систему дистанційного обслуговування ""Клієнт - Банк "iFOBS" (надалі - система), виконує роботи по її обслуговуванню та здійснює розрахункове обслуговування позивача на умовах, визначених договором на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку. Як зазначено у п. 2.1 Договору, розрахункове обслуговування позивача, що здійснюється за допомогою системи на підставі цього Договору, включає в себе приймання та обробку відповідачем платіжних доручень позивача на здійснення з його поточних рахунків, а також рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих у відповідача в тому числі і тих, що будуть відкриті в майбутньому на умовах Основного договору платежів в національній та іноземній валюті, переказів в банківських металах, надання позивачу виписок по зазначених операціях, приймання та обробку платіжних доручень, заяв на продаж іноземної валюти, заяв на продаж банківських металів, заяв на купівлю іноземної валюти, заяв на купівлю банківських металів, в т.ч. заяв про купівлю іноземної валюти за іноземну валюту (на підставі укладених сторонами договорів комісії), а також приймання та обробку і передачу позивачу інших документів, якщо це передбачено іншими договорами між сторонами.

Звертаючись із позовом до Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» про зобов'язання вчинити певні дії, Комунальне підприємство «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради посилалось на те, що відповідач не виконав умови Договору № В17-1420/Т/314374 на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку від 29.04.14р., а саме, не виконав платіжні доручення №№ 18-18, 20-22, 24-30 від 07.08.14р. на загальну суму 196 812,18 грн. , що також є підставою для стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав умови Договору № В17-1420/Т/314374 на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку від 29.04.14р., оскільки не виконав вищевказані платіжні доручення, які були оформлені позивачем належним чином, у відповідності до вимог банківських правил оформлення платіжних інструментів і вимог п.2.2, п.2.3 Договору, та прийняті відповідачем протягом операційного часу, що підтверджується відміткою останнього на них.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині з наступних підстав.

Статтею 1068 Цивільного кодексу України передбачено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 07.08.14р. на поточному рахунку позивача знаходилася сума у розмірі 206 820,65 грн. і в цей же день позивачем за допомогою системи були направлені до відповідача платіжні доручення щодо здійснення бюджетних платежів на загальну суму 196 812,18 грн., а саме за № 17 на суму 1775,00 грн., № 18 на суму 162,78 грн., № 20 на суму 55 558,72 грн., № 21 на суму 22 652,00 грн., №22 на суму 24 708,87 грн., № 24 на суму 405,05 грн., № 25 на суму 385,69 грн., № 26 на суму 23,23 грн., № 27 на суму 2 702,05 грн., № 28 на суму 98,79 грн., № 29 на суму 18 340,00 грн., № 30 на суму 70000,00 грн.

Відповідно до п. 2.3. Основного договору, відповідач здійснює розрахунково-касове обслуговування позивача за цим Договором в межах залишку коштів на рахунку позивача станом початок операційного дня, за умови, що сума залишку коштів є достатньою для виконання поданого позивачем розрахункового та/або касового документу та одночасної сплати позивачем відповідачу разової та/або щомісячної комісії за надання послуги (проведення операції), відповідач може виконувати доручення позивача з урахуванням сум, що надходять на його рахунок протягом операційного дня.

Відповідно до п. 1.15 постанови Національного банку України "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, установлений законодавством України. Аналогічно, пунктом 8.1 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що містяться в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Згідно з п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів. Внутрішньобанківський переказ виконується в строк, встановлений внутрішніми нормативними актами банку, але не може перевищувати двох операційних днів. У Листі Національного банку України від 05.03.09р. № 25-113/592-3302 зазначено, що стаття 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (далі - Закон) встановлює строки проведення переказу коштів, згідно з якими банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, в день його надходження або не пізніше наступного дня, якщо документ надійшов до банку після операційного часу (пункт 8.1 статті 8 Закону). Крім того, банки та їх клієнти мають право передбачити в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів. В свою чергу, пункт 8.4 статті 8 Закону про переказ визначає строки виконання банками міжбанківського переказу, які не повинні перевищувати трьох операційних днів (для внутрішньобанківського переказу - двох операційних днів). Таким чином, платіжні доручення клієнтів виконуються банком протягом цього ж робочого дня або не пізніше наступного робочого дня і не можуть перевищувати два операційні дні для внутрішньобанківського переказу коштів, а для міжбанківського переказу коштів не можуть перевищувати три операційні дні або в інші строки, якщо це передбачено в договорі.

Відповідно до п. 2.15 постанови Національного банку України "Про затвердження Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", порядок повернення банком своїм клієнтам оформлених ними розрахункових документів та супровідних документів визначається в договорах банківського рахунку клієнтів. Банк, повертаючи розрахунковий документ у день його надходження, має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої розрахунковий документ не може бути виконано, або/та главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено) та зазначити дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку).

Оскільки позивач належним чином, у відповідності до вимог діючого законодавства та умов укладеного Договору оформив платіжні доручення, які були прийняті відповідачем без зауважень, та не були повернуті з відміткою про неможливість їх виконання, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення відповідачем умов Договору і обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про зобов'язання відповідача виконати означені дії.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача на неправильне застосування судом першої інстанції положень п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги позивача ґрунтуються на договорі банківського рахунку, який за своєю правовою природою є договором про надання розрахунково-касового обслуговування, тобто банківських послуг, а відтак вимоги позивача теж є немайновими, оскільки є похідними від договору банківського рахунку.

Позивач не є майновим кредитором та не є вкладником банку в розумінні ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» і не підпадає під обмеження, які встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Аналогічна правова позиція міститься в Постанові ВГСУ від 29.10.2014 р. у справі № 910/5560/14, та у постановах ВГСУ: від 12.11.2014 р. у справі № 910/9232/14, від 18.12.2014р. у справі № 910/11139/14, від 09.12.2014 р. у справі №910/9234/14 ).

Оскільки, позивач відповідно до ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" є клієнтом ПАТ "АКТАБАНК", тому його вимоги щодо виконання банком операції з перерахунку грошових коштів, які передбачені договором банківського рахунку, є законними, а висновки суду першої інстанції правильними.

Колегія суддів не може погодитись з доводами апелянта про те, що суд першої інстанції не врахував запровадження з 17.09.14р. у ПАТ "АКТАБАНК" тимчасової адміністрації.

Як встановлено судом першої інстанції, платіжні доручення були оформлені та отримані відповідачем 07.08.2014 року, та повинні були виконанні не пізніше трьох операційних днів, а тимчасова адміністрація банку була введена 17.09.2014 року.

При цьому, ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не містить встановлення будь-яких обмежень щодо права на судовий захист і задоволення позовних вимог про зобов'язання банку виконати належним чином умови Договорів та норми чинного законодавства України.

Разом з цим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення на користь позивача пені, 3% річних, та інфляційних втрат, оскільки відповідно до статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється: нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку.

З огляду на вищезазначене, рішення суду в частині стягнення на користь позивача пені, 3% річних та інфляційних втрат, підлягає скасуванню з відмовою у позові в цій частині.

В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального права, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні судом першої інстанції всіх обставин справи та їх належної правової оцінки.

Керуючись ст. ст.ст. 99, 101, 103 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2014 року у справі № 904/7958/14 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "АКТА БАНК" на користь Комунального підприємства "ДНІПРОТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської обласної ради" пені у розмірі 196,81 грн., 3 % річних у розмірі 1 019,11 грн., інфляційних втрат у розмірі 7 282,05 грн.- скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради до Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» в цій частині.

В іншій частині це ж рішення - залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст виготовлено 05.03.2015 року.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя Г.К.Дмитренко

Суддя О.В.Чус