Рішення № 42980754, 04.03.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.03.15р. Справа № 904/777/15

За позовом Міського комунального підприємства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКІ МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ", м. Дніпропетровськ

до Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "ТЕХМАШ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 5 398,15 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: Запороженко О. І. - предстаник (дов. № 1804 від 18.03.2014)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "ТЕХМАШ" про стягнення заборгованості у розмірі 5 398,15 грн. за договором про постачання теплової енергії № 020558 від 20.08.2012, з яких основна заборгованість - 5 006,59 грн., пеня - 391,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором про постачання теплової енергії № 020558 від 20.08.2012, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлену теплову енергію.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2015 порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 03.03.2015.

02.03.2015 представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв'язку з тим, що у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем, про що свідчить акт звірки взаєморозрахунків.

Відповідач у судове засідання, призначене для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив. Надіслав до господарського суду Дніпропетровської області клопотання, в якому просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв'язку з тим, що представник не може бути присутній у судовому засіданні, оскільки 03.03.2015 слухається інша справа.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 03.03.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.08.2012 між Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" (Енергопостачальна організація) та Приватним акціонерним товариством "Виробниче підприємство "ТЕХМАШ" (споживач) був укладений договір № 020558 про постачання теплової енергії (а.с.9)

Відповідно до пункту 1.1 договору, за цим договором енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Обидві сторони зобов'язуються керуватися цим договором та чинним законодавством України (пункт 1.2 договору).

Відповідно до пункту 11.1 договору цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 20.08.2015. Договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (пункт 11.4 договору).

Пунктом 2.1 договору встановлено, що теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (175 діб),

- гаряче водопостачання - протягом 350 діб,

- технологічні потреби - відповідно з виробничою програмою,

- кондиціювання повітря - по мірі необхідності.

Позивачем здійснено поставку теплової енергії відповідачу, про що складені акти прийому-передачі виконаних робіт за договором № 020558 від 20.08.2012:

- за січень 2014 на суму - 5 460,01 грн..;

- за лютий 2014 на суму - 4 754,65 грн.;

- за березень 2014 на суму - 2 891,11 грн.;

- за квітень 2014 на суму - 977,71 грн. (а.с.20,22,24,26).

Пунктом 7.1 договору встановлено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів., або за згодою сторін будь-яким іншим шляхом, не забороненим чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 7.3 договору споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору, по власним платіжним дорученням з указанням періоду, за який він сплачує.

Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити споживачу не пізніше 10 числа місяця слідуючого за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів (пункт 7.4 договору).

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату теплової енергії відповідно до договору № 020558 від 20.08.2012:

- від 31.01.2014 на суму 5 460,01 грн.;

- від 28.02.2014 на суму 3 962,21 грн.;

- від 31.03.2014 на суму 2 891,11 грн.;

- від 30.04.2014 на суму 977,71 грн. (а.с.19,21,23,25).

18.08.2014 між сторонами було складено та підписано акт звірки взаєморозрахунків за період січень-липень 2014, яким сторони погодили існування заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 5 006,59 грн. (а.с.29).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 5 006,59 грн., що і є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини 175 Господарського кодексу зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 7 статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

З огляду на положення пункту 7.4 договору строк оплати теплової енергії за спірний період є таким, що настав.

В ході судового розгляду відповідач 11.02.2015 сплатив суму заборгованості у розмірі 5 006,59 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 12.02.2015, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств.

Пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Провадження у справі було порушено 06.02.2015. 11.02.2014 року відповідачем було сплачено суму боргу у розмірі 5 006,59 грн., тому на підставі вищевикладеного, господарський суд припиняє провадження в частині стягнення 5 006,59 грн. відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано пеню за період з 15.02.2014 по 15.08.2014 у сумі 391,56 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8.2.3 договору в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, за кожний день прострочки.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що пеня нарахована відповідно до умов договору, чинного законодавства та підлягає стягненню з відповідача у розмірі 391,56 грн.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки, відповідачем після порушення провадження у справі (06.02.2015) було сплачено суму основного боргу (11.02.2015), тому судовий збір покладається на відповідача у розмірі 1 827,00 грн.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "ТЕХМАШ" (49034, м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, буд. 118, кв. 1; ідентифікаційний код 13437402) на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 37; ідентифікаційний код 32082770) пеню у сумі 391,56 грн., судовий збір у сумі 1 827,00 грн., про що видати наказ.

Провадження у справі в частині стягнення 5 006,59 грн. припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.03.2015

Суддя Я.С. Золотарьова