Ухвала суду № 42979586, 04.03.2015, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:головуючого судді: - Ковальчук Н.М.,

суддів - Рожина Ю.М., Шеремет А.М.,

секретар судового засідання - Шептицька С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Рівне на рішення Рівненського міського суду від 28 січня 2015 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Рівне до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду від 28 січня 2015 року вказаний позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 на користь УПФ України в м. Рівне надміру виплачені пенсійні кошти в сумі 1001 грн. 55 коп.. В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Вважаючи рішення суду таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, управління Пенсійного фонду України в м. Рівне оскаржило його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі пояснює, що у зв'язку з протиправним неповідомленням відповідачем факту свого працевлаштування виникла переплата коштів, які виплачувались йому як пенсія непрацюючому інваліду. Вказує, що відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на підставі листа управління з координації та контролю за виплатою пенсій ГУ ПФУ в Рівненській області від 22.04.2013р. було розпочато утримання надміру виплачених сум по 20% від пенсії відповідача. Стверджує, що утримання припинено 01.06.2012р., оскільки відповідач не пройшов чергового переогляду МСЕК, і залишок заборгованості надміру виплаченої пенсії становить 3 617,80 грн..Покликаючись на порушення інтересів держави, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, беручи до уваги пояснення учасників процесу, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції правильно виходив із того, що оскільки пенсія відповідачу була зайво виплачена з його вини внаслідок невиконання зобов'язання про повідомлення органу, що здійснює нарахування та виплату пенсій, про своє працевлаштування, а тому підлягають поверненню як безпідставно набуте майно.На підтвердження даного висновку в рішенні наведені відповідні мотиви і докази, з якими погоджується і апеляційний суд.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Рівне та отримував пенсію по інвалідності з 10 липня 2009 року.

____________________

Справа №569/19331/14-ц Головуючий у 1 інстанції - Музичук Н.Ю.

Провадження № 22-ц 787/479/2015 Доповідач - Ковальчук Н.М.

На підставі заяви ОСОБА_2 від 04.01.2011 року йому виплачувалась проіндексована пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком як непрацюючому пенсіонерові.

Вищевказаною заявою про призначення пенсії, а також пам'яткою пенсіонера від 04.01.2011 року, відповідач, відповідно до норм Постанови Пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005р. № 22-1, зобов'язався повідомити орган, що призначає та виплачує пенсію, про прийняття на роботу, реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності, звільнення з роботи, зміни в складі сім'ї, зміну місця проживання та інші обставини, що можуть вплинути на його пенсійне забезпечення.

Як вбачається з копії трудової книжки відповідача, він 01.02.2011 року влаштувався на роботу у ТзОВ «Будівельно-монтажне управління «Промжитлобуд-13», де працював до 01.07.2011 року (а.с. 18 зв.). При цьому про даний факт відповідач не повідомив управління Пенсійного фонду України в м. Рівне та продовжував отримувати пенсію по інвалідності як непрацюючий пенсіонер.

У зв'язку з цим відповідачу була зайво нарахована та безпідставно виплачена пенсія за період із 01.07.2011 року по час виявлення факту працевлаштування відповідача - 30.11.2011р., розмір якої, відповідно до листа управління з координації та контролю за виплатою пенсій ГУ ПФУ в Рівненській області склав 5 226,42 грн..

Шляхом відрахування 20% пенсії за період з 01.01.2012р. по 31.05.2012р. відповідачем було відшкодовано надміру отримані кошти в сумі 1607,62 грн., що підтверджується відомістю про відрахування по особовому рахунку (а.с. 31).

Разом з цим доводи апеляційної скарги на те, що залишок заборгованості ОСОБА_2, який має бути стягнутий в судовому порядку і становить 3 617, 80 грн., не заслуговують на увагу та не підлягають до задоволення з огляду на наступне. За ч. 1 с. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

В судовому засіданні суду першої інстанції досліджено лист-вимога позивача на адресу відповідача № 2040/07 від 15 лютого 2013 року, згідно якого залишок заборгованості становить 1001 грн. 55 коп. (а.с. 9). Відповідач не заперечив вказану суму і пояснив її несплату відсутністю коштів. Таким чином, зазначена в листі сума, як визнана обома сторонами, не підлягає доказуванню в силу положень ч. 1 ст. 61 ЦПК України.

Норми процесуального права передбачають, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Рівне відхилити.

Рішення Рівненського міського суду від 28 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий суддя Ковальчук Н.М.

Судді: Рожин Ю.М.

Шеремет А.М.