Ухвала суду № 42977320, 19.02.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1326/8578/12 Головуючий у 1 інстанції: Кузь В.Я.

Провадження № 22-ц/783/357/15 Доповідач в 2-й інстанції: Богонюк М. Я.

Категорія: 59

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого судді: Богонюка М.Я.

Суддів: Ванівського О.М., Шеремети Н.О.

При секретарі: Жукровській Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційними скаргами ТзОВ АЕБ "Ефорт", УПФ України у Франківському районі м. Львова на заочне рішення Франківського районного суду м. Львова від 28 березня 2014 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним заочним рішенням задоволено позов ОСОБА_2 до ТзОВ "АЕБ "Ефорт", ПП "Олекс М.ЕФ-3", треті особи - УПФ України у Франківському районі м. Львова про зобов'язання до сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України за час роботи в ТзОВ "Ефорт".

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенство Економічної Безпеки «Ефорт» (код ЄДРПОУ 32262103; 79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, 72) та Приватне підприємство «Олекс М.ЕФ - 3» (реєстраційний номер юридичної особи в ЄДР 10072550153; 79039, м. Львів, вул. Золота, буд.№26,квартира№21) сплатити страхові внески до управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова на ОСОБА_2 за період роботи на посаді «охоронника 1 категорії» з 25 червня 2005 року по 30 березня 2008 року.

Рішення суду оскаржили ТзОВ АЕБ "Ефорт", УПФ України у Франківському районі м. Львова.

В апеляційній скарзі ТзОВ АЕБ "Ефорт просять рішення суду скасувати та закрити провадження по справі.

Апелянти вважають, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Покликаються на те, що вони не були роботодавцями ОСОБА_2, а тому не мали обов'язку нараховувати на його заробітну плату страхові внески, перераховувати їх до Пенсійного фонду, а відтак не можуть вважатись такими, що порушили норми законодавства, які встановлюють такі обов'язки. Також вважають, що вказаний спір має ознаки публічно правового спору і підлягає розгляду адміністративним судом в порядку адміністративного судочинства.

В апеляційній скарзі УПФ України у Франківському районі м. Львова просять рішення суду скасувати. При цьому покликаються на те, що суд помилково зобов'язав підприємство сплатити страхові внески до УПФ України на конкретну фізичну особу (позивача), оскільки страхувальником і платником виступає роботодавець, який перебуває на обліку в Пенсійному фонді. А відтак, зарахування платежів може відбутися в календарній черговості виникнення заборгованості по платнику, а не окремій запропонованій особі.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення на підтримання та заперечення скарг, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що такі задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_2 з червня 2005 року по березень 2008 року працював охоронником в ДП "Ефорт - 29" ЗАТ "АЕБ "Ефорт".

В червні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до УПФ України у Франківському районі м. Львова з заявою про призначення пенсії по - інвалідності. Однак останнім йому було відмовлено в задоволенні вимог з покликанням на те, що період його роботи в ДП "Ефорт - 29" ЗАТ "АЕБ "Ефорт" не зараховано в стаж його роботи оскільки дане підприємство не сплатило страхових внесків в органи Пенсійного фонду.

Вважаючи своє право на отримання пенсії порушеним, позивач в жовтні 2012 року звернувся в суд з позовом до працедавця про зобов'язання такого нарахувати та сплатити страхові внески до УПФ України на нього за період роботи в підприємстві.

Задовільняючи позовні вимоги суд першої інстанції вірно виходив з того, що бездіяльністю відповідачів порушені законні права позивача і він звернувся в суд за захистом порушеного права встановленим законом способом.

Преамбулою Закону України «Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування» визначено, що цей закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 7 Закону визначено принципи загальнообов'язкового пенсійного страхування, якими, зокрема, є рівноправність застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; диференціація розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу); державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав, передбачених цим Законом; відповідальність суб'єктів системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.

Вказані норми визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади, правову основу, економічні механізми і організаційну структуру загальнообов'язкового державного пенсійного страхування громадян.

Безпідставними є покликання ТзОВ "АЕБ "Ефорт"про те, що вони є неналежними відповідачами по справі, оскільки ДП "Ефорт - 29" належало ЗАТ "АЕБ "Ефорт", після реорганізації якого в ТзОВ "АЕБ "Ефорт" позивач був звільнений по переводу з ЗАТ в ТзОВ, що підтверджується відповідним записом в трудовій книжці (а.с. 4,5). Також ЗАТ "АЕБ "Ефорт" як власник корпоративних прав ПП "Олекс М.ЕФ-3", правонаступник ДП "Ефорт - 29", відчужив такі ОСОБА_4 (що підтверджується договором купівлі - продажу корпоративних прав від 19 січня 2014 року (т. 2 а.с.41-46)), і що в свою чергу свідчить про те, що дочірнє підприємство належить ЗАТ "АЕБ "Ефорт", та не було окремою юридичною особою.

Що ж стосується апеляційної скарги УПФ України у Франківському районі м. Львова, то твердження апелянта про неможливість нарахування страхових внесків на конкретну фізичну особу, не заслуговують на увагу оскільки в даному випадку позивач звернувся в суд з позовом за захистом свого порушеного права, а саме зобов'язання працедавця нарахувати страхові внески на його заробітну плату.

У відповідності до ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" страховий стаж - це період (строк) протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Статтями 14, 15 зазначеного закону визначено, що страхувальниками та платниками страхових внесків за застрахованих осіб є роботодавці.

Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, правильно застосований матеріальний закон та дотримана процедура розгляду передбачена ЦПК України.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення таких.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч. 1 п. 1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційні скарги ТзОВ АЕБ "Ефорт", УПФ України у Франківському районі м. Львова - відхилити.

Заочне рішення Франківського районного суду м. Львова від 28 березня 2014 року -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з часу набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: