YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Херсонська область

/

Херсонський окружний адміністративний суд

Постанова № 4297683, 27.07.2009, Херсонський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення

27.07.2009

Номер справи

2-а-3395/09/ 2170

Номер документу

4297683

Форма судочинства

Адміністративне

Компанії, зазначені в тексті судового документа

1) СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЕДИЧНЕ ЕКОЛОГІЧНО-ЧИСТЕ СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО МАХАРІШІ"

u

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2009 р.

Справа № 2-а-3395/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кравченко К.В.,

при секретарі: Сорочинська О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Ведичне екологічно-чисте сільське господарство Махаріші

до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області

про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування, ,

встановив:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Ведичнеекологічно-чисте сільське господарство Махаріші(надалі-позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції (надалі-відповідач-1) №НОМЕР_1 від 20.11.2007р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 2 358 079 грн., а також просить стягнути на свою користь вказану суму бюджетного відшкодування з Державного бюджету України.

Згідно позовної заяви, доповнень до неї та пояснень представника позивача в ході судового розгляду, позовні вимоги ґрунтуються на наступному.

Заявлена до відшкодування з бюджету сума ПДВ 2358079 грн., яка зменшена спірним податковим повідомленням-рішенням, складається з двох сум -328 573,05 грн. та 2 029 505,86 грн.

Сума ПДВ у розмірі 328 573,05 грн. сплачена позивачем 17.08.07р. в ціні придбання с/г продукції у ТОВ Вішва Анандана загальну суму 1 971 438,29 грн. за договором №25/07 від 25.07.07р. і віднесена до податкового кредиту липня 2007р. на підставі податкової накладної вказаного контрагента №14 від 27.07.07р.. Дана сума ПДВ заявлена до бюджетного відшкодування у серпні 2007р.. На підставі акту позапланової перевірки №64/23-32472052 від 17.10.07р. та винесеного відповідачаем-1 повідомлення рішення №00001523501/0 від 19.10.07р., яким зменшена сума бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2007р. на 359 166 грн., позивачем проведено коригування податкової звітності за серпень 2007р., і вказана сума бюджетного відшкодування була врахована в залишку від'ємного значення, яке включається до складу податкового кредиту вересня 2007р. у рядку 23.2 декларації з ПДВ. Позивач вважає, що за результатами показників декларації з ПДВ за вересень 2007р., сплачена ним 17.08.07р. сума ПДВ у розмірі 328 573,05 грн. була обґрунтовано включена до суми бюджетного відшкодування вересня 2007р..

Сума ПДВ у розмірі 2 029 505,86 грн. була сплачена позивачем до державного бюджету 31.08.07р. при розмитненні сільськогосподарської техніки згідно ВМД №004847 від 04.07.07р.. Дана сума ПДВ була включена до податкового кредиту загальної декларації з ПДВ за серпень 2007р. і за результатами показників загальної декларації з ПДВ за вересень 2007р. була включена до суми бюджетного відшкодування вересня 2007р.. Позивач вважає, що сплачений ним податок на додану вартість при розмитненні сільгосптехніки, яка є внеском засновника позивача до статутного фонду, не підлягає включенню до спеціальної декларації сільськогосподарського товаровиробника, а тому 2 029 505,86 грн. обґрунтовано включені до податкового кредиту загальної декларації і за результатами показників декларації з ПДВ за вересень 2007р. обґрунтовано заявлені до бюджетного відшкодування.

В обґрунтування цього твердження позивач зазначає, що у 2007 році він не мав статусу сільськогосподарського товаровиробника у 2007 році, дія п.11.29 ст.11 Закону України Про податок на додану вартістьщодо встановлення спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість сільськогосподарських товаровиробників на нього не поширюється, а тому у 2007 році він не мав права на використання спеціального режиму оподаткування.

Згідно письмових заперечень відповідача-1 на позовну заяву, доповнень до заперечень та пояснень представника відповідача-1 в ході судового розгляду, відповідач-1 не погоджується з позовними вимогами на підставі наступного.

Сума ПДВ у розмірі 328 573,05 грн. безпідставно заявлена до бюджетного відшкодування, оскільки позивач не дотримався встановленого законодавством порядку визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету у вересні 2007 року. Відповідач-1 зазначає, що подавши 19 та 23 жовтня 2007 року уточнюючи розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ за серпень 2007р., які за змістом виключають один одного, позивач тим самим залишив в силі податкову декларацію за серпень 2007р., яка не відповідає дійсності, оскільки заявлена в ній до відшкодування сума ПДВ у розмірі 328 573,05 грн. своєчасно не була сплачена.

Сума ПДВ у розмірі 2 029 505,86 грн. безпідставно заявлена у вересні 2007 року до бюджетного відшкодування, оскільки позивач протягом 2006, 2007 років здійснював сільськогосподарську діяльність, добровільно використовував спеціальний (пільговий) режим оподаткування і щомісячно подавав скорочені декларації з ПДВ, а тому сплачений позивачем при розмитненні сільськогосподарської техніки податок на додану вартість в розмірі 2 029 505,86 грн. повинен бути відображений в складі податкового кредиту у спеціальній декларації сільськогосподарського товаровиробника, за якою відшкодування з бюджету не здійснюється, а сума податкового кредиту лише зараховується у зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів.

Представник головного управління Державного казначейства України в Херсонській області (надалі -відповідач-2) надав суду письмові пояснення, в яких просив прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Суд, заслухавши пояснення сторін, їх представників, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного.

Податковим повідомленням-рішенням №НОМЕР_1 від 20.11.2007р., що є предметом оскарження, відповідач-1 зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2007 року на суму 2 358 079 грн..

Спірне повідомлення-рішення прийняте на підставі акту про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2007 року від 19.11.2007р. № 70/230-32472052.

Як встановлено судом, зменшена сума бюджетного відшкодування складається з податку на додану вартість у розмірі 328 573,05 грн., який сплачений позивачем товариству з обмеженою відповідальністю Вішва Ананда17.08.07р. в ціні придбання с/г продукції на загальну суму 1 971 438,29 грн. за договором №25/07 від 25.07.07р., а також з податку на додану вартість у розмірі 2 029 505,86 грн., який було сплачено позивачем до державного бюджету 31.08.07р. при розмитненні сільськогосподарської техніки згідно ВМД №004847 від 04.07.07р., за рахунок погашення податкового векселя №1053301 від 04.07.07р..

Щодо правомірності зменшення бюджетного відшкодування на суму 328573,05 грн. суд зазначає наступне.

Згідно акту перевірки, позивач в порушення пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість№168/97-ВР від 03.04.97р. у податковій декларації з ПДВ за вересень 2007р. збільшив показники рядка 23.2 на 359 166 грн..

Відповідно до роз'яснення ДПА України щодо окремих питань з ПДВ, доведених листом від 12.01.2007 р. № 329/7/16-1517-26, на підставі отриманих акта перевірки та податкового повідомлення-рішення, якими зменшується сума бюджетного відшкодування, платники зобов'язані провести відповідні коригування податкової звітності.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ право на подачу уточнюючих розрахунків виникає у платника податків у разі самостійного виявлення помилок у показниках раніше поданих податкових декларацій. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Отримавши акт перевірки № 64/23-32472052 від 17.10.2007р. та податкове повідомлення рішення від 19.10.2007р. № 00001523501/0, позивач провів корегування показників податкової декларації за серпень 2007 року шляхом перенесення зменшеної відповідачем-1 суми бюджетного відшкодування у розмірі 359 166 грн. до рядка 23.2 податкової декларації за вересень 2007р. на збільшення залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду.

На підтвердження правомірності віднесення до податкового кредиту 328 573,05 грн., сплачених позивачем постачальнику - ТОВ Вішва Ананда17.08.07р. в ціні придбання с/г продукції за договором №25/07 від 25.07.07р., позивачем надана податкова надана вказаного контрагента №14 від 27.07.07р. та платіжне доручення від 16.08.07р. №740 на суму 1 999 026,63 грн., у т.ч. ПДВ 328 573,05 грн.

На підставі досліджених в судовому засіданні доказів суд приходить до висновку, що позивач дотримався встановленого порядку відображення у податковій звітності результатів проведеної відповідачем-1 перевірки, і у відповідності до пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість№168/97-ВР правомірно включив 328 573,05 грн. до складу бюджетного відшкодування в декларації за вересень 2007р..

Суд не приймає до уваги посилання відповідача-1 на факт подання позивачем 19 та 23 жовтня 2007р. уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ за серпень 2007р., оскільки ці розрахунки не змінюють показників декларації за серпень та вересень 2007р.. Так, в уточнюючому розрахунку від 19.10.2007р. позивач спочатку зменшує суму бюджетного відшкодування за серпень 2007р. на 359 166 грн., а в розрахунку від 23.10.2007р. знову збільшує бюджетне відшкодування серпня 2007р. на таку ж суму, що свідчить про те, що показники декларації за серпень 2007р. вказаними уточнюючими розрахунками залишились не зміненими.

Слід зазначити, що оскільки податкова декларація з ПДВ за серпень 2007р. була предметом позапланової перевірки відповідачем-1, за результатами якої складений акт перевірки № 64/23-32472052 від 17.10.2007р. та податкове повідомлення рішення від 19.10.2007р. № 00001523501/0, необхідність подачі уточнюючих розрахунків до цієї декларації після проведеної перевірки відсутня.

Щодо правомірності зменшення бюджетного відшкодування на суму 2 029 505,86 грн., суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено, що позивачем в порушення п.11.29 ст.11 Закону №168/97-ВР до складу податкового кредиту у декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, включений податок на додану вартість, сплачений при розмитненні сільськогосподарської техніки за рахунок погашення податкового векселя №1053301 від 04.07.2007р. на суму 2 029 505,86 грн..

В обґрунтування спірного рішення про зменшення позивачу бюджетного відшкодування за вересень 2007 р. на суму 2 029 505,86 грн. відповідач-1 зазначає, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником, який використовує спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, а тому сплачений позивачем при розмитненні сільгосптехніки ПДВ повинен бути відображений у спеціальній (скороченій) декларації з ПДВ, за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом по операціях відповідно до спеціального режиму, передбаченого п. 11.29 ст. 11 Закону про ПДВ.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про помилковість висновків відповідача-1 щодо наявності у позивача у 2007 році статусу сільськогосподарського товаровиробника, який дає право на використання спеціального режиму оподаткування, встановленого п. 11.29 ст. 11 Закону №168/97-ВР у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

При цьому суд виходить з наступного.

Пунктом п. 11.29 ст. 11 Закону №168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для сільськогосподарських товаровиробники був передбачений спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, особливості застосування якого визначено постановою КМУ від 26.02.99 р. №271 у редакції постанови КМУ 23.04.01 №374.

Відповідно до пункту 11.29 ст.11 Закону №168/97-ВР зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету ПДВ щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюється сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства. Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку. Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

З наведеного вбачається, що право на використання спеціального режиму оподаткування за п.11.29 ст.11 Закону №168/97-ВР мають лише ті сільськогосподарські товаровиробники, у яких сума, одержана від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50% від загальної суми валового доходу цього товаровиробника.

Наказом Мінагрополітики України від 12.01.2007 р. №6 затверджені методичні рекомендації для визначення питомої ваги доходу від реалізації продукції сільського та рибного господарства власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу підприємства за попередній звітний (податковий) рік, а також форма розрахунку питомої ваги, який подається до органів податкової служби.

В своїх письмових запереченнях відповідач-1 зазначив, що такого розрахунку позивач за 2006 рік не подавав, що підтверджує твердження позивача про відсутність у нього права на використання у 2007 році пільгового режиму оподаткування ПДВ.

Слід також зазначити, що позивач згідно довідок відповідача-1 від 14.07.2005р. №1571 та від 21.02.2005р. №274-15/04 у 2005 та 2006 роках був платником фіксованого сільськогосподарського податку, який сплачується в рахунок податків і зборів, зазначених у ст.. 1 Закону України Про фіксований сільськогосподарський податок.

Платником ФСП, відповідно до ст..2 цього ж Закону є сільськогосподарські підприємства у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.

Не зважаючи на відмінність у розмірах відсоткового бар'єру питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, і для набуття права на сплату ФСП, і для набуття права на використання спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість сільськогосподарські підприємства повинні підтвердити податковому органу наявність необхідного відсотка питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній рік.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що у 2007 році позивач не був платником ФСП і для отримання права сплачувати цей податок у 2007 році не подавав податковому органу розрахунок питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва за 2006 рік.

Відповідач-1 не надав суду докази того, що позивач був платником фіксованого сільськогосподарського податку у 2007 році і для набуття такого статусу подавав розрахунок питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва за 2006 рік, як це передбачено п.5 Положення про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 р. N 658 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 р. N 725).

Таким чином, відсутність у позивача права на використання спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість у 2007 році підтверджується відсутністю у позивача і права на сплату ФСП у цьому році.

Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом ДПА України від 01.03.2000 р. №79, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 р. за № 208/4429 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачалась реєстрація відповідним органом державної податкової служби сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість на підставі заяви такого підприємства з видачею відповідного Свідоцтва (п.27, п.27.1 даного Положення).

Докази того, що позивач звертався до відповідача-1 з заявою про видачу свідоцтва про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість і позивачу таке свідоцтво видавалось, відповідачем-1 не надані.

Наказом ДПА України від 04.12.2008 р. N 755 внесені зміни до п.27 Положення реєстрацію платників податку на додану вартість, якими передбачений обов'язок сільськогосподарських підприємством вказувати в заяві про реєстрацію як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва.

Таким чином, суд приходить до висновку, що для отримання права на використання у 2007 році спеціального режиму оподаткування за п.11.29 ст.11 Закону №168/97-ВР позивач повинен був надавати відповідачу-1 розрахунок питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва за 2006 рік, а відповідач-1 повинен був контролювати правомірність користування позивачем спеціальним режимом оподаткування, оскільки контроль за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість здійснюється відповідним податковим органом.

Той факт, що вищевказані зміні до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, які внесені наказом ДПА України від 04.12.2008 р. N 755, набули чинності з 01.01.2009р., не спростовують висновок суду про необхідність перевірки відповідачем-1 права позивача на використання спеціального режиму оподаткування на підставі наданого позивачем розрахунку питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній рік.

Для підтвердження того факту, що у 2007 році позивач не мав права на використання спеціального режиму оподаткування за п. 11.29 ст.11 Закону №168/97-ВР, позивачем надані наступні документи: довідка Управління агропромислового розвитку Каланчацької РДА №223/03.01 від 17.06.09р., Баланс сільськогосподарської продукції на 01.01.2007р. та на 01.01.2008р. (форма №16-сг), форма №29-сг -Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та виноградуна 01.12.2006р. та на 01.12.2007р., Звіт про фінансові результати за 2006 рік та за 2007 рік (форма №2), довідка відділу статистики у Каланчацькому районі №01-18/190 від 18.06.09р., накладна №29 від 28.09.2007р..

Зі змісту вказаних документів вбачається, що у 2006 році позивачем було засіяно 50 га. озимого жита, а зібрано 152 тони; у 2007 році засіяно 50 га. льону, збирання якого не проводилось через загибель врожаю. Валовий дохід позивача за 2006 рік становить 18 444 900 грн., а за 2007р. -2 699 500 грн. (за даними Звіту про фінансові результати за 2006 та 2007 рік).

Згідно регістрів бухгалтерського обліку позивача за 2006 рік по бухгалтерському субрахунку №703 Дохід від реалізації робіт та послуграхується надходження в сумі 17 212 626, 84 грн., а по субрахунку №702 Дохід від реалізації товаріврахується надходження в сумі 1 232 003, 64 грн..

Для підтвердження джерела надходжень по субрахунку №703 за 2006 року позивачем наданий договір підряду від 04.01.2006р., укладений позивачем з ТОВ Вішва Ананда, за яким позивач зобов'язувався виконати агротехнічні роботи по оранню, культивації, боронуванню, внесенню добрив, посіву, збиранню, перевезенню та зберіганню сільськогосподарських культур, а також акти виконаних робіт за даним договором підряду №30/12-01 від 31.12.2006р. на суму 9443917,20 грн. та №31/08-01 від 31.08.06 р. на суму 6002000 грн.. Вказані суми за актами виконаних робіт відображені по субрахунку №703.

Таким чином, отримані позивачем кошти за договором підряду від 04.01.2006р. складають більше 50 відсотків загальної суми валового доходу позивача за 2006 рік.

Аналіз норм, котрі визначають поняття сільськогосподарської продукції, зокрема преамбули Закону України від 17.07.97 №468/97-ВР Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції, ст.1 Закону України від 23.12.97 №771/97-ВР Про безпечність та якість харчових продуктів, ст.1 Закону України від 13.09.01 №2681-ІІІ Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України, п.2.15 ст.2 Закону України від 24.06.04 №1877-IV Про державну підтримку сільського господарства в Україні, дає підстави вважати що такою є продукція тваринного і рослинного походження, що призначена до споживання, а також сільськогосподарська сировина та продукти її переробки.

Для визначення права на користування спеціальним режимом сільськогосподарського товаровиробника у наступному звітному році враховуватимуться виключно операції з продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продукції її переробки за попередній рік.

Тобто, операції з надання послуг власними трудовими ресурсами не враховуватимуться при визначенні питомої ваги сільгосппродукції власного виробництва в загальній сумі валового доходу підприємства.

Сума, яка одержана позивачем за договором підряду від 04.01.2006р. за виконання послуг з орання, культивації та боронування ґрунту, внесення добрив, посіву, збиранню, перевезенню та зберіганню сільськогосподарських культур не є виручкою від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, сировини та продуктів її переробки, у значенні вжитому у нормі п.11.29 ст. 29 Закону №168/97-ВР. Ці послуги у розумінні ст.1 Закону України від 18.01.01 №2238-ІІІ Про стимулювання та розвитку сільського господарства на період 2001-2004 роківвідносяться до таких, які надаються у сфері сільськогосподарського виробництва та пов'язані з біологічним процесом вирощування продукції, а тому підстав користуватися пільгою, передбаченою пунктом 11.29 Закону №168/97-ВР у позивача не було.

В своїх запереченнях відповідач-1 зазначає, що оскільки у 2006 році позивач відобразив у спеціальних деклараціях з ПДВ по рослинництву за 2006 рік валовий дохід в розмірі 14344830 грн. (без ПДВ), то з урахуванням показників Звіту про фінансові результатиза 2006 рік (Ф.№2), питома вага доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва за 2006 рік перевищує 50 відсотків загальної суми валового доходу за цей рік, а тому позивач правомірно самостійно обрав у 2007 році спеціальний режим оподаткування, передбачений п.11.29 ст.11 Закону №168/97-ВР .

Такі твердження на думку суду є помилковими, оскільки питома вага доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва розраховується з урахуванням вищезазначених методичних рекомендацій, затверджених Наказом Мінагрополітики України від 12.01.2007 р. №6, а не за показниками податкових декларацій з ПДВ.

Як встановлено судом, позивач протягом 2006 та 2007 року подавав до ДПІ Чаплинської МДПІ як загальні так і скорочені декларації з ПДВ, проте лише сам факт подачі позивачем скорочених декларацій з ПДВ не свідчать про правомірність використання ним спеціального режиму оподаткування.

Представник позивача в судовому засіданні вказав на помилковість подачі позивачем у 2007 році скорочених декларацій з ПДВ.

За результатами проведених відповідачем-1 перевірок позивача, на порушення позивачем податкового законодавства у зв'язку з подачею скорочених декларацій з ПДВ у 2007 році не вказувалось.

Оскільки контроль за правильністю нарахування та сплатою позивачем податку на додану вартість здійснюється відповідачем-1, а суд розглядає справу лише в межах позовних вимог, то можливі порушення податкового законодавства при подачі позивачем скорочених декларацій з ПДВ у 2007 році не є предметом розгляду у даній справі, і не можуть враховуватися при вирішенні судом питання про правомірність визначення позивачем суми бюджетного відшкодування за загальними деклараціями з ПДВ.

Слід також зауважити, що види економічної діяльності, які визначені в довідці про включення позивача до ЄДРПОУ, не відносяться до виробництва сільськогосподарської продукції, тож позивач не може вважатися сільськогосподарським товаровиробником, на якого поширюються положення п.11.29 ст.11 Закону №168/97-ВР.

В своїх запереченнях відповідач-1 також вказував на те, що позивач протягом двох років використовував спеціальний (пільговий) режим оподаткування, і податок на додану вартість до бюджету не сплачував, а використовував його лише на свої власні потреби.

З цього приводу слід зазначити наступне.

Згідно з п.4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини (далі - Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1999 р. № 271 у редакції постанови КМУ 23.04.01 №374 на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби. Одночасно з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням із Міністерством аграрної політики. Суми ПДВ, що залишаються у розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників, перераховуються ними з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування сум ПДВ до бюджету. При цьому окремий рахунок сільськогосподарський товаровиробник повинен відкрити в установі банку протягом одного звітного періоду після отримання права на застосування спеціального режиму оподаткування. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що кошти, перераховані сільськогосподарськими товаровиробниками на окремий рахунок, використовуються ними для придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання кошти стягуються до державного бюджету в безспірному порядку. Спрямуванню до державного бюджету підлягають також кошти, які у період до 1 березня 2008 р. не були перераховані на окремий рахунок (незалежно від причини).

Контроль за дотриманням цього Порядку здійснюють органи державної податкової служби (п.6 Порядку).

Як встановлено судом, за результатами показників скорочених декларацій з ПДВ за 2006 рік позивач не отримував ПДВ, який згідно з Порядком підлягав би перерахуванню на окремий рахунок для використання за цільовим призначенням. При цьому відповідач-1 не оспорює правильність показників скорочених декларацій позивача з ПДВ за 2006-2007 роки.

Зі змісту Порядку вбачається, що право на використання спеціального режиму оподаткування за п.11.29 ст.11 Закону №168/97-ВР безпосередньо пов'язано також з дотриманням платником податків цього Порядку.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що позивач не здійснював перерахування ПДВ на окремий рахунок, до скорочених декларацій з ПДВ не додавав довідок про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, та не використовував суми ПДВ на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.

Представник відповідача-1 ці твердження не спростував, докази на підтвердження факту дотримання позивачем вимог Порядку не надав, що також свідчить про відсутність у позивача права на використання спеціального режиму оподаткування.

В тому випадку, якщо за результатами показників скорочених декларацій податок на додану вартість, який залишався б в розпорядженні позивача, не перераховувався ним на окремий рахунок та не використовувався за цільовим призначенням, то сума такого податку підлягала б стягненню з позивача до державного бюджету.

Оскільки контроль за дотриманням позивачем вимог Порядку покладений на відповідача-1, то саме відповідач-1 повинен був вживати заходи по стягненню з позивача сум ПДВ, які за показниками скорочених декларацій не перераховувались позивачем на окремий рахунок і не використовувались за цільовим призначенням.

Слід також зазначити, що зміст Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджений наказом ДПА України від 01.03.2000 р. №79, в частині, яка стосується реєстрації сільськогосподарських підприємств як суб'єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, свідчить про наявність обов'язку таких підприємств самостійно перейти на загальний режим оподаткування ПДВ з місяця, наступного за місяцем, у якому втрачається право на використання спеціального режиму оподаткування.

Виходячи з того, що правомірність використання позивачем спеціального режиму оподаткування у 2006 році не є предметом розгляду у даній справі і відповідачем-1 не оспорюється, то з урахуванням встановлених обставин справи можливо дійти висновку, що у 2007 році позивач не мав права на використання спеціального режиму оподаткування, передбаченого п.11.29 ст.11 Закону №168/97-ВР, а тому сплачений позивачем при розмитненні сільськогосподарської техніки податок на додану вартість в сумі 2 029 505,86 грн. підлягав відображенню у загальних деклараціях з ПДВ.

Порядок визначення суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, встановлений п.7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР.

Згідно п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 п.7.7 вказаної статті закону (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

На підставі долучених до матеріалів справи копій декларацій позивача з ПДВ за липень-вересень 2007р. з додатками, платіжних доручень, вантажно-митної декларації №004847 від 04.07.07р., податкової накладної ТОВ Вішва Ананда№14 від 27.07.2007р. суд приходить до висновку, що позивач дотримався вимог Закону №168/97-ВР в частині визначення суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, і правомірно заявив до бюджетного відшкодування у вересні 2007 року 2 358 079 грн..

При вирішенні позовних вимог про стягнення бюджетного відшкодування з державного бюджету, суд виходить наступного.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 цього Закону, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Позивач витримав вимоги даної норми закону, своєчасно надавши відповідачу-1 всі необхідні документи для отримання бюджетного відшкодування, що не оспорюється відповідачем-1.

Оскільки відповідач-1 у встановлений пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР термін відповідний висновок до органу державного казначейства не надав, сума бюджетного відшкодування за вересень 2007 року позивачеві не перерахована.

Способом захисту порушеного права у випадку невідшкодування платнику податку бюджетної заборгованості з податку на додану вартість є стягнення такої заборгованості з Державного бюджету, а тому позовні вимоги про стягнення на користь позивача суми бюджетного відшкодування за вересень 2008р. з Державного бюджету є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

постановив :

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції №НОМЕР_1 від 20.11.2007р..

Стягнути з Державного бюджету України (уповноважений територіальний орган -Головне управління Державного казначейства України у Херсонській області, АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_2, р/р НОМЕР_3 в ГУДКУ у Херсонській області, код ЄДРПОУ НОМЕР_2, МФО НОМЕР_4, код доходу НОМЕР_5) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Ведичне екологічно-чисте сільське господарство Махаріші(АДРЕСА_1) бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 2358079 ( два мільйони триста п'ятдесят вісім тисяч сімдесят дев'ять ) гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Ведичне екологічно-чисте сільське господарство Махаріші витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 04 серпня 2009 р. .

Суддя Кравченко К.В.

Часті запитання

Який тип судового документу № 4297683 ?

Документ № 4297683 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 4297683 ?

Дата ухвалення - 27.07.2009

Яка форма судочинства по судовому документу № 4297683 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 4297683 ?

В Херсонський окружний адміністративний суд

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 4297683, Херсонський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 4297683, Херсонський окружний адміністративний суд було прийнято 27.07.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 4297683 відноситься до справи № 2-а-3395/09/ 2170

Це рішення відноситься до справи № 2-а-3395/09/ 2170. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:

1) СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЕДИЧНЕ ЕКОЛОГІЧНО-ЧИСТЕ СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО МАХАРІШІ"

Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 4285832

Наступний документ : 4302650

Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
Перевірити наявність податкового боргу;