Рішення № 42975688, 19.02.2015, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/17332/14-ц

Провадження № 2/161/315/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2015 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:

головуючого - судді - Івасюти Л.В.

при секретарі - Щерблюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» до Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, ОСОБА_1, ОСОБА_2, відкритого акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк», ліквідатора акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» про зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (надалі - ПАТ «ПриватБанк») 27.10.2014р. звернулося в суд з позовом до Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, ОСОБА_1, ОСОБА_2, відкритого акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про зняття арешту з майна.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору № М3-83 від 13 10.2008 року ОСОБА_2, 13.10.2008 року отримав кредит у розмірі 33000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 21,50% на рік на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення 11.10.2013р.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 13.10.2008р. уклали договір іпотеки №б/н. Згідно з договором іпотеки ОСОБА_1 надала в іпотеку належне їм майно, а саме: земельну ділянку загальною площею 0,1192га, кадастровий номер 0722880700:01:001:0458. Майно належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВЛ №045347.

У зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_2 своїх зобов'язань по кредитному договору, ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовом про звернення стягнення на майно за вищевказаним кредитним договором. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.02.2010 року даний позов задоволено. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № M3-83 від 13 жовтня 2008 року в розмірі 37 089,37 доларів США звернуто стягнення на земельну ділянку загальною площею 0,1192 га, кадастровий номер 0722880700:01:001:0458, яка знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький район, с. Боратин, що належить ОСОБА_1 на підставі державного акту серії ВЛ № 045347.

В процесі примусового виконання виконавчих документів накладено арешт на земельну ділянку, площею 0,1192 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться в с.Боратин Луцького району, Волинської області, кадастровий номер: 0722880700:01:001:0458, постановами Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, а саме: ВП 23805843 від 20.01.2011 року, ВП29273725 від 07.10.2011 року, ВП 33999701 від 16.07.2012 року та ВП 35451865 від 07.12.2012 року.

Факт виконання згаданих постанов щодо накладення арешту на дане нерухоме майно підтверджується інформаційною довідкою з Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Відповідно до довідки з Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, вищий пріоритет на майно, що перебуває в іпотеці і належить ОСОБА_1 має ПАТ КБ "ПриватБанк", а тому державна виконавча служба не має правових підстав для звернення стягнення на заставлене майно на користь стягувачів, які не є іпотекодержателями або які є обтяжувачами з нижчим пріоритетом на іпотечне майно.

ПАТ КБ "Приватбанк" звернулось до Другого відділу ДВС Луцького МУЮ з листом щодо зняття арештів, накладених у відповідності до вищеназваних постанов, так як наявність даних обставин (накладення арештів) перешкоджає реалізації права банку на продаж цього рухомого майна.

З відповіді, наданої Другим відділом ДВС Луцького МУЮ, вбачається, що підстави для зняття арештів з названого майна силами посадових осіб ДВС відсутні, оскільки за приписами ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження", арешт з майна може бути знятий лише за рішенням суду.

Відповідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.08.76 року №6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються як на праві власності на описане майно, так і на праві володіння ним і відповідачами в справі, суд притягує боржника, особу, в інтересах якої накладено арешт на майно.

Посилаючись на наведене, позивач просить суд зняти арешт з наступного майна: земельної ділянки загальною площею 1192 га, кадастровий номер 0722880700:01:001:0458, яка знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький район, с. Боратин, що належить ОСОБА_1 на підставі державного акту серії ВЛ № 045347, на яку було накладено арешт згідно постанов Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції: ВП 23805843 від 20.01.2011 року, ВП 29273725 від 07.10.2011 року, ВП 33999701 від 16.07.2012 року та ВП 35451865 від 07.12.2012 року.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 20.01.2015р. за уточненою заявою позивача, в якості відповідача по справі, було залучено ліквідатора акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» .

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що позов підтримує з наведених у ньому підстав.

Представник відповідача - Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції в судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, покладається на думку суду.

Представник відповідача - відкритого акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» в судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечує щодо задоволення позову.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі письмові докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до укладеного договору № М3-83 від 13 10.2008 року ОСОБА_2, 13.10.2008 року отримав кредит у розмірі 33000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 21,50% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 11.10.2013 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 13.10.2008р. було укладено договір іпотеки №б/н. Згідно з договором іпотеки ОСОБА_1 надала в іпотеку належне їм майно, а саме: земельну ділянку загальною площею 0,1192га, кадастровий номер 0722880700:01:001:0458. Майно належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВЛ №045347.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений законодавством строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Судом встановлено, що банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином, проте у порушення зазначених норм закону та умов договору, ОСОБА_2 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим, ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовом про звернення стягнення на майно за вищевказаним кредитним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.02.2010 року по справі № 2-2490/10, зазначений позов задоволено. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № M3-83 від 13 жовтня 2008 року в розмірі 37 089,37 доларів США звернуто стягнення на земельну ділянку загальною площею 0,1192 га, кадастровий номер 0722880700:01:001:0458, яка знаходиться за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Боратин, що належить ОСОБА_1 на підставі державного акту серії ВЛ № 045347.

В процесі примусового виконання виконавчих документів накладено арешт на земельну ділянку, площею 0,1192 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться в с.Боратин Луцького району, Волинської області, кадастровий номер: 0722880700:01:001:0458, постановами Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, а саме: ВП 23805843 від 20.01.2011 року, ВП29273725 від 07.10.2011 року, ВП 33999701 від 16.07.2012 року та ВП 35451865 від 07.12.2012 року.

Факт виконання згаданих постанов щодо накладення арешту на дане нерухоме майно підтверджується інформаційною довідкою з Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Статтею 572 ЦК України, передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частинами 6, 7 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має праве задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом, - у черговості їх державної реєстрації.

Таким чином, чинним законодавством встановлений пріоритет іпотекодержателя на задоволення своїх вимог за рахунок майна, яке перебуває в іпотеці.

Відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV "Про виконавче провадження", про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляв заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Відповідно до довідки з Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, вищий пріоритет на майно, що перебуває в іпотеці і належить ОСОБА_1 має ПАТ КБ "ПриватБанк".

Отже, державна виконавча служба не має правових підстав для звернення стягнення на заставлене майно на користь стягувачів, які не є іпотекодержателями або які є обтяжувачами з нижчим пріоритетом на іпотечне майно.

За таких обставин, позов публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» слід задовольнити, та звільнити з-під арешту вищевказане майно.

Керуючись ст.ст. 8 10, 60, 212-215 ЦПК України, ст. 52, ч.4 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», ч.ч. 6, 7 ст. 3 Закону України "Про іпотеку", ст.572 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Звільнити з-під арешту наступне майно: земельну ділянку загальною площею 0,1192 га, кадастровий номер 0722880700:01:001:0458, яка знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький район, с. Боратин, що належить ОСОБА_1 на підставі державного акту серії ВЛ № 045347, та на яку було накладено арешт згідно постанов Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції: ВП 23805843 від 20.01.2011 року, ВП29273725 від 07.10.2011 року, ВП 33999701 від 16.07.2012 року, ВП 35451865 від 07.12.2012 року та ВП № 44973453 від 07.10.2014 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду Л.В. Івасюта