Ухвала суду № 42973654, 03.03.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-кп/775/88/2015(м)

265/3258/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2015 року м. Маріуполь

Колегія суддів палати в кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді Гришина А.Г.,

суддів Шигірта Ф.С., Гєрцика Р.В.,

при секретарі Кравцові С.С.,

розглянувши апеляційні скарги прокурора та обвинуваченого на вирок Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 26 грудня 2014 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кутаїсі, Грузія, громадянина РФ, з вищою освітою, неодруженого,не працюючого, раніше не судимого, який мешкає: АДРЕСА_2,

засуджено за ч.1 ст.121 КК України до 5 років позбавлення волі.

На підставі ст.6 Закону України «Про амністію у 2014 році» скорочено ОСОБА_1 на половину невідбуту частину покарання у вигляді позбавлення волі.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку, 8 березня 2013 року, приблизно о 01 голині 00 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у АДРЕСА_1,під час варки з ОСОБА_2,що виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи умисно, маючи на меті заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілій, утримуючи кухонний ніж у руці, наніс ушкодження у вигляді: колото-різаного поранення грудної клітини зліва в 6 межребір'ї, проникаюче у плевральну та черевну порожнини з ушкодженням перикарду, печінки, селезінки, шлунку, що ускладнилося внутрішньою кровотечею, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя під час їх заподіяння, а також колото-різані поранення грудної клітини зліва в другому міжребір'ї зліва, що не приникає у плевральну порожнину, та колото-різане поранення правого передпліччя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що тягнуть за собою короткочасний розлад здоров'я.

В апеляційній скарзі прокурор, просить вирок суду першої інстанції скасувати, постановити новий вирок, яким призначити покарання ОСОБА_1 у виді 5 років позбавлення волі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що вирок суду підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосуванням закону, який не підлягає застосуванню та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості.

Вказує, що судом першої інстанції не законно ухвалено рішення про скорочення наполовину невідбуту ОСОБА_1 частини покарання, оскільки відповідно до змісту ст.6 ЗУ «Про амністію у 2014 році» вбачається, що вона застосовується до осіб, які на час вступу в закону силу даного Закону відбувають покарання.

Прокурор звертає увагу суду на те, що на даний час вирок за яким засуджено ОСОБА_1 не вступив в закону силу та останній по зазначеному вироку покарання не відбуває.

В апеляційній скарзі обвинувачений, просить вирок суду першої інстанції скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Обвинувачений посилається не те, що при ухваленні вироку судом істотно порушені вимоги кримінального процесуального законодавства, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та допущена неповнота судового слідства внаслідок того, що залишились не дослідженими обставини, з'ясування яких може мати суттєве значення для ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Вказує, що потерпіла змінила свої показання у судовому засіданні, оскільки на неї чинився тиск з боку правоохоронних органів, крім того у відношення потерпілої було порушено кримінальну справу за ст.384 КК України, однак суд не з'ясував за дачу яких саме пояснень у відношення потерпілої було порушено кримінальну справу і не дав даному факту належно оцінки.

Крім того,суд взяв до уваги як один з доказів його вини пояснення свідка ОСОБА_3, але при цьому не прийняв до уваги інші докази, які підтверджують його не винність.

Також обвинувачений вказує, що судом першої інстанції були порушені його права передбачені ст.29,42 КПК України, оскільки він є громадянин Росії і не володіє українською мовою на якій велось судочинство, а у клопотанні про залучення перекладача йому було відмовлено.

Повідомлені про час та місце розгляду апеляцій, сторони провадження в судове засідання не з`явились.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а апеляція обвинуваченого задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст.29 КПК України кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом. Судові рішення, яким суд закінчує судовий розгляд по суті надаються сторонам кримінального провадження у перекладі на їх рідну мову або іншу мову, якою вони володіють.

Обвинувачений в силу ст.42 КПК України має право користуватися рідною мовою, в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.

Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_1 за національністю росіянин, є громадянином ОСОБА_5 Федерації, мешкає на території України не тривалий час.

Первинний обвинувальний акт було отримано ОСОБА_1 в перекладі на російську мову (т.1, а.с.4) та судове провадження починалось із участю перекладачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Але в послідуючому, при зміні складу суду, перекладача в судове засідання викликано не було, копію обвинувального акту (т.2, а.с.137-138) в останній редакції у перекладі на російську мову ОСОБА_1 вручено не було. В журналі судового засідання від 06.08.2014р. (т.2, а.с.14) є вказівка про те що обвинувачений не наполягає на участі перекладача в судовому засіданні, але з врахуванням даних про особу ОСОБА_1, того що спілкувався він з судом російською мовою, не має юридичної освіти, колегія суддів вважає, що судовий розгляд кримінального провадження без участі перекладача, без вручення обвинуваченому копій процесуальних документів у перекладі на російську мову є порушенням законних прав обвинуваченого, порушення його права на захист. За таких суттєвих порушеннях прав обвинуваченого та вимог процесуального закону судовий розгляд та постановлений вирок неможливо визнати законним. У зв`язку із чим оскаржений вирок підлягає скасуванню, а провадження - поверненню на новий судовий розгляд до суду 1-ї інстанції.

Відповідно до вимог ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, які не були предметом безпосереднього дослідження суду. Сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.

Згідно ч.4 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 цього Кодексу.

Але, в супереч зазначеним нормам закону, суд 1-ї інстанції в обґрунтування своїх висновків поклав показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, які вони дали попередньому складу суду, безпосередньо не допитавши цих осіб, що є суттєвою неповнотою судового розгляду. Даних про належне виконання ухвал суду про привід свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, крім нічим не підтверджених рапортів працівників карного розшуку, в провадженні немає.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у зв`язку із суттєвими порушеннями права обвинуваченого на захист, вимог процесуального закону, неповноти судового розгляду оскаржений вирок підлягає скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд в суд 1-ї інстанції, в ході якого слід в повному обсязі, із дотриманням вимог процесуального закону дослідити зібрані докази та на грунті оцінки їх сукупності зробити висновок про доведеність пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення. В разі застосування амністії суду слід зазначити, яке саме покарання скорочується, і яке покарання суд визнає остаточним для відбування.

На підставі викладеного та керуючись ст. 407 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги задовольнити частково.

Вирок Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 грудня 2014 року відносно ОСОБА_1 скасувати, провадження направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді