Ухвала суду № 42972144, 24.02.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2015 р. Справа № 876/1099/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

за участю секретаря: Прокопенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Бориславської міської ради Львівської області на ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду від 26.12.2014 року про повернення позовної заяви у справі за позовом Бориславської міської ради Львівської області до Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2014 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Бориславської міської ради Львівської області до Головного управління юстиції у Львівській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 02.12.2014 року ВП №45382851.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 26.12.2014 року позовну заяву Бориславської міської ради Львівської області повернено на підставі п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України.

Не погодившись із винесеною ухвалою, її оскаржила Бориславська міська рада Львівської області, яка, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову, якою справу направити для продовження розгляду.

В апеляційній скарзі апелянт звертає увагу на те, що судом першої інстанції при винесенні спірної ухвали не враховано, що відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Повертаючи позовну заяву, суддя суду першої інстанції виходив з того, що дана справа підсудна місцевому загальному суду як адміністративному з урахуванням вимог щодо предметної підсудності адміністративних справ.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судді та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Статтею 181 КАС України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Положенням ч. 3 ст. 108 КАС України визначені підстави для повернення позовної заяви, перелік яких є вичерпним.

Так, відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у разі, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.

Для застосування положень вказаної статті Кодексу достатньо, щоб при поданні позовної заяви було порушено хоча б одне правило предметної, територіальної чи інстанційної підсудності, що визначені статтями 18-20 КАС України. В ухвалі про повернення позовної заяви суд повинен вказати адміністративний суд, якому підсудні вимоги позивача, або ж вказати, які саме правила підсудності необхідно врахувати при поданні позовної заяви.

З матеріалів справи видно, що позивач є стороною виконавчого провадження, оскаржує постанову про накладення штрафу, яка прийнята державним виконавцем у межах виконавчого провадження, відкритого за виконавчим листом, виданим Бориславським міським судом Львівської області.

Пленум Вищого адміністративного суду України в абзаці 2 пункту 9 своєї постанови №10 від 12.09.2014 року «Про внесення доповнення до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 року №3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», зі змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановами Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21.05.2012 року №5, від 14.09.2012 року №10 та від 30.09.2013 року №14», судам роз»яснив, що місцевим загальним судам як адміністративним судам також предметно підсудні адміністративні справи з приводу оскарження постанов державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу в ході виконання ними ухвалених цими судами рішень (пункт 5 частини першої статті 18 КАС України)».

Колегія суддів вважає, що законодавцем чітко визначена як предметна, так і територіальна підсудність адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця щодо виконання ними рішень судів.

Отже, суддя суду першої інстанції прийшов до вірного висновку про повернення позовної заяви позивача на підставі п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України, оскільки дана справа підсудна місцевому загальному суду як адміністративному з урахуванням вимог щодо предметної підсудності адміністративних справ.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвала судді суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм процесуального права, тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Доводи апеляційної скарги не мають належного правового обґрунтування, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов»язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

З врахуванням того, що Бориславська міська рада Львівської області звернулася до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на ухвалу суду та не сплатила при цьому судовий збір, звернувшись із клопотанням про відтермінування сплати такого збору, на підставі чого ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015 року відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26.12.2014 року про повернення позовної заяви до вирішення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що несплачений судовий збір підлягає сплаті.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 ст. 4 вказаного Закону визначено ставки судового збору, відповідно до якої, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду сплачується 0,05 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» мінімальна заробітна плата станом на 1 січня 2015 року становить 1218 грн.

Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання до адміністративного суду апеляційної скарги становить 60 грн. 90 коп. (1218 х 0,05 = 60 грн. 90 коп.).

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Бориславської міської ради Львівської області залишити без задоволення, а ухвалу судді Львівського окружного адміністративного суду про повернення позовної заяви від 26.12.2014 року у справі №813/8738/14 - залишити без змін.

Стягнути із Бориславської міської ради Львівської області судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26.12.2014 року про повернення позовної заяви у справі у справі №813/8738/14 в розмірі 60 (шістдесят) грн. 90 коп. на рахунок Державного бюджету України за реквізитами: одержувач - Державний бюджет Галицького району м. Львова, код ЄДРПОУ - 38007573, рахунок - 31219206781004, банк одержувача - ГУДКУ у Львівській області, МФО банку - 825014, призначення платежу - судовий збір за подання апеляційної скарги, код - 34668371.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Гудим Л.Я.

Судді: Довгополов О.М.

Святецький В.В.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 25.02.2015 року.