Постанова № 42968091, 25.02.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2015 р. Справа № 914/1411/14

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого - судді: Данко Л.С.,

Суддів: Галушко Н.А.,

Орищин Г.В.,

При секретарі судового засідання: Кіт М.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Білдерпоінт» б/н від 29.12.2014 р. (вх. № 01-05/181/15 від 13.01.2015 р.),

на рішення Господарського суду Львівської області від 10 грудня 2014 року

у справі № 914/1411/14 (головуючий суддя Крупник Р.В., судді: Синчук М.М, Яворський Б.І.),

порушеній за позовом

Позивача: Приватного підприємства «Арома-Львів», с. Семенівка Пустомитівського району, Львівської області,

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Білдерпоінт», м. Львів,

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_4, м. Львів,

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства «Прикарпатбуд», м. Дрогобич, Львівської області,

Про: визнання недійсним Договору відступлення права вимоги від 10.09.2013 р. та стягнення судових витрат.

За участю представників сторін:

від апелянта/відповідача: Шаповал М.І. - п/к за довіреністю б/н від 21.01.2015 р.;

від позивача: не прибув;

від третьої особи-1: ФОП ОСОБА_4;

від третьої особи-2: не прибув;

Права та обов'язки сторін визначені ст. ст. 20, 22, 27, 28 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід суддів - не надходило.

За письмовим клопотанням б/н від 05.02.2015 р. (вх. № 01-04/795/15 від 05.02.2015 р.) представника третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, в судовому засіданні здійснюється технічна фіксація судового процесу.

Відповідно до довідки про автоматичний розподіл справ між суддями від 13 січня 2015 року, справу № 914/1411/14 Господарського суду Львівської області розподілено головуючому судді Данко Л.С.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 15.01.2015 р. у склад колегії для розгляду справи № 914/1411/14 Господарського суду Львівської області введено суддів: Галушко Н.А. та Орищин Г.В.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.01.2015 року апелянту поновлено строк на апеляційне оскарження та ухвалою суду від 15.01.2015 р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Білдерпоінт» б/н від 29.12.2014 р. (вх. № 01-05/181/15 від 13.01.2015 р.) до провадження та розгляд скарги призначено на 11.02.2015 року, про що сторони та треті особи були належним чином повідомлені рекомендованою поштою (докази - оригінали повідомлень про вручення знаходяться в матеріалах справи) (том ІІ, а. с. 196-198).

З підстав зазначених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 р. розгляд справи відкладено на 25.02.2015 р., про що сторони та треті особи були належним чином повідомлені рекомендованою кореспонденцією згідно Інструкції з діловодства в господарських судах України.

В судове засідання 25.02.2015 р. представник Апелянта/відповідача прибув, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, доводи наведені в апеляційній скарзі підтримав, просить: змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду Львівської області від 10.12.2014 р. у справі № 914/1411/14, виключивши з тексту абзац 11 на сторінці 8 рішення: «Враховуючи те, що позивач не підписав та не скріпив своєю печаткою письмового документа, в якому фіксується факт досягнення згоди з усіх умов правочину, в тому числі і істотних, суд зазначає, що таким чином він не виявив свого волевиявлення на укладення Договору про відступлення права вимоги від 10.09.2013 року. А тому, в силу положень ч. 8 ст.181 ГК України такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся)» та змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду Львівської області від 10.12.2014 р. у справі № 914/1411/14 відмовити у задоволенні позову ПП «Арома-Львів» до ТзОВ «Будівельна компанія «Білдерпоінт» з підстав схвалення Договору про відступлення права вимоги від 10.09.2013 р. у зв'язку з укладенням Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.09.2013 року.

Представник позивача в судове засідання, повторно, не прибув, про причини не прибуття суд не повідомив, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи рекомендованим листом згідно Інструкції з діловодства в господарських судах України. Через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду позивачем подано Відзив на апеляційну скаргу б/н від 10.02.2015 р. (вх. № 01-04/985/15 від 12.02.2015 р.), просить суд відмовити апелянту в задоволенні його апеляційної скарги в повному обсязі.

Від третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача прибув ФОП ОСОБА_4, проти апеляційної скарги заперечив з підстав зазначених у Відзиві на апеляційну скаргу б/н від 05.02.2015 р. (вх. № 01-04/794/15 від 05.02.2015 р.), доводи наведені у Відзиві на апеляційну скаргу підтримав, просить відмовити апелянту в задоволенні його апеляційної скарги в повному обсязі, а рішення Господарського суду Львівської області від 10.12.2014 р. у справі № 914/1411/14 залишити без змін.

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача повноважного представника у судове засідання, повторно, не направила, про причини не прибуття - не повідомила, була належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, яке отримано 22.01.2015 р. за № 8210001783347 (докази знаходяться в матеріалах справи).

Враховуючи, що сторін та третіх осіб не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також, що сторони та треті особи своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, судова колегія не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 914/1411/14, виходячи з такого.

Відповідно до вимог ст. 98 ГПК України, про прийняття апеляційної скарги до провадження господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.

Частиною першою ст. 102 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Як уже було зазначено вище у цій постанові, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.01.2015 року апелянту поновлено строк на апеляційне оскарження, ухвалою суду від 15.01.2015 р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Білдерпоінт», б/н від 29.12.2014 р. (вх. № 01-05/181/15 від 13.01.2015 р.) до провадження та розгляд справи № 914/1411/14 у зв'язку із не явкою в судове засідання представника апелянта/відповідача, позивача та третьої особи-2 ухвалою суду від 11.02.2015 р. було відкладено на 25.02.2015 р., про що сторін та третіх осіб було належним чином повідомлено про день, час та місце розгляду справи.

Однак, позивач та третя особа-2 повноважного представника в судове засідання, вдруге, не направили.

Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому неможливість представника позивача та третьої особи-2 бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника можливості скористатися правами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки, явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до приписів ст.ст. 67 та 77 ГПК України, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15 липня 2013 року по справі № 6/175(2010).

Крім того, в ухвалі суду від 11.02.2015 р. участь повноважних представників судом обов'язковою не визнавалась (том ІІ, а. с. 230-231).

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засіданні.

Наказом Вищого господарського суду України від 10.12.02 р. № 75 (із змінами та доповненнями) затверджена Інструкція з діловодства в господарських судах України (далі за текстом - Інструкція).

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції, перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам або іншим учасникам судового процесу (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 13.08.08р. № 01-8/482).

З матеріалів справи вбачається, що судом апеляційної інстанції на адресу сторін та третіх осіб у справі було направлено ухвалу про відкладення розгляду справи № 914/1411/14 від 11.02.2015 року, що підтверджується штампом суду з відміткою про відправку документа (том ІІ, а. с. 230-231/зворот).

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.01.2015 р. (п. 6 резолютивної частини ухвали) зобов'язано третю особу-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача подати: довідку з ЄДРПОУ; письмовий, документально та нормативно обґрунтований відзив (заперечення) на апеляційну скаргу, однак вимог ухвали суду третьою особою-2 виконано не було.

Відповідно до статті 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на наведене колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 914/1411/14 та прийшла до висновку, розглядати справу без участі представника позивача та третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів для правильного вирішення справи по суті.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, рішення Господарського суду Львівської області від 10 грудня 2014 р. по справі № 914/1411/14 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30 грудня 2014 р. по справі № 914/1411/14 (головуючий суддя Крупник Р.В.; судді: Синчук М.М., Яворський Б.І.) в позові відмовлено повністю (том ІІ, а. с. 170-171, 172-179).

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Львівської області від 30.12.2014 р. у справі № 914/1411/14, апелянт/відповідач (Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Білдерпоінт» (скорочене найменування ТзОВ «БК «Білдерпоінт») звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду Львівської області від 10.12.2014 р. у справі № 914/1411/14, виключивши з тексту судового рішення абзац 11 сторінки 8 рішення, а саме: «Враховуючи те, що позивач не підписав та не скріпив своєю печаткою письмового документа, в якому фіксується факт досягнення згоди з усіх умов правочину, в тому числі і істотних, суд зазначає, що таким чином він не виявив свого волевиявлення на укладення Договору про відступлення права вимоги від 10.09.2013 року. А тому, в силу положень ч.8 ст.181 ГК України такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся)» (п. 2-й прохальної частини апеляційної скарги/ та /приведено дослівно/ «Змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду Львівської області від 10.12.2014 р. у справі № 914/1411/14 відмовити у задоволенні позову ПП «Арома-Львів» до ТзОВ «Будівельна компанія «Білдерпоінт» з підстав схвалення Договору про відступлення права вимоги від 10.09.2013 р. у зв'язку з укладенням Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.09.2013 року» /п. 3-й прохальної частини апеляційної скарги/ (том ІІ, а. с. 199-202).

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення порушено норми матеріального права, оскільки місцевим судом неповно з'ясовано обставин справи та не вірно зроблено висновки, що дають підстави для зміни мотивувальної частини рішення.

Вважає, що відмовляючи у задоволенні позову місцевий суд виходив з того, що в силу ч. 8 ст. 181 ГК України Договір від 10.09.2013 р. про відступлення права вимоги вважається неукладеним (таким, що не відбувся), однак з таким висновком апелянт не погоджується, так як вважає, що такий договір слід було досліджувати шляхом проведення відповідної експертизи, яка потребує спеціальних знань.

Крім того апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що місцевий суд мотивуючи своє рішення виходив з того, що висновком судового експерта № 2339/2340/2342 судової технічної експертизи матеріалів, речовин та виробів по матеріалах господарської справи № 914/1411/14 від 06.08.2014 р. (том ІІ, а. с. 4-9) було встановлено, що відтиск круглої печатки ПП «Арома-Львів», який міститься на договорі про відступлення права вимоги від 10.09.2013 р., укладеного між ПП «Арома-Львів» та ТзОВ «БК «Білдерпоінт» нанесений фотомеханічним рельєфним кліше. Даний відтиск нанесений не круглою печаткою ПП «Арома-Львів». Крім того, підпис який міститься на договорі про відступлення права вимоги виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою, із унаслідуванням підпису ОСОБА_6, однак, на думку апелянта/відповідача місцевим судом не було взято до уваги, той факт що оскаржуваний договір фактично було укладено та в подальшому схвалено позивачем, оскільки на виконання п. 2.1 Договору про відступлення права вимоги було укладено Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.09.2013 р. та посилається на п. 3.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 р. № 11.

Відтак, у зв'язку із вищенаведеним апелянт/відповідач просить змінити мотивувальну частину рішення в частині встановлення обставин, що даний договір про відступлення права вимоги вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Колегією суддів встановлено, що Апелянт/відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Білдерпоінт» є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи: 35943421, місцезнаходження юридичної особи: п. і. 79066, Львівська обл., м. Львів, Сихівський р-н, вул. Сихівська, буд. 7, кв. 60, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АГ № 914993 станом на 12.05.2014 р. (том І, а. с. 81).

Позивач: приватне підприємство «Арома-Львів» є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи: 34311754, місцезнаходження юридичної особи: п. і. 81162, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Семенівка, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АВ № 211039 станом на 31.10.2013 р. (том І, а. с. 59).

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_4 є суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою (Приватним підприємцем), місце проживання: п. і. АДРЕСА_2, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії НОМЕР_1 станом на 12.05.2014 р. (том І, а. с. 79-80).

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство «Прикарпатбуд» є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи: 01272261, місцезнаходження юридичної особи: п. і. 82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Данила Галицького, буд. 1, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АЄ № 542847 станом на 11.06.2014 р. (том І, а. с. 156).

Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, 17.04.2014р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Приватного підприємства «Арома-Львів» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівелька компанія «Білдерпоінт», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа (Приватний підприємець) ОСОБА_4 про визнання недійсним Договору відступлення права вимоги від 10.09.2013 року (том І, а. с. 11-13).

Судом першої інстанції, з підстав зазначених в ухвалі Господарського суду Львівської області від 29.05.2014 р., залучено до участі у справі, в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Прикарпатбуд».

16.06.2014 р. ухвалою місцевого господарського суду у зв'язку з призначенням у справі комплексної судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи провадження у справі було зупинено.

08.08.2014 р. на адресу Господарського суду Львівської області поступили матеріали справи № 914/1411/14 з Висновком №2338 від 06.08.2014 р. судової почеркознавчої експертизи та Висновком №2339/2340/2342 від 06.08.2014 р. судової технічної експертизи документів, речовин та виробів по матеріалах господарської справи № 914/1411/14, які виконувались Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України (том ІІ, а. с. 4-9, 11-14), у зв'язку з чим, ухвалою місцевого суду від 12.08.2014 р. поновлено провадження у даній справі та призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

З матеріалів справи вбачається та встановлено місцевим судом, що 10 вересня 2013 р. між Приватним підприємством «Арома-Львів» (за Договором - Первісний кредитор, Позивач - у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Білдерпоінт» (за Договором - Новий кредитор, Відповідач - у справі) було укладено Договір про відступлення права вимоги (надалі - Договір-1) (том І, а. с. 17-18).

Відповідно до п.1.1 Договору-1, Первісний кредитор передає Новому кредиторові, а Новий кредитор приймає право вимоги, що належить Первісному кредиторові і стає кредитором за Договором підряду № 26 від 17.06.2009 року (на підставі якого виникла заборгованість в сумі 320 027,00 грн. згідно наказу господарського суду Львівської області від 18.10.2010 року по справі № 13/111 (23/219) за позовом Приватного підприємства "Арома-Львів", код ЄДРПОУ 34311754, до Дочірнього підприємства "ДУМБ" ВАТ "Прикарпатбуд" на користь ПП «Арома-Львів» (далі - Основний договір), укладеного між Первісним кредитором та Дочірнім підприємством «ДУМБ», та згідно Договору про переведення боргу б/н від 27.09.2010 року, відповідно до якого, Дочірнє підприємством "ДУМБ"ВАТ "Прикарпатбуд" перевело борг на Відкрите акціонерне товариство "Прикарпатбуд" (далі - Боржник). Після часткового погашення ВАТ "Прикарпатбуд" шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок Первісного кредитора борг зменшився і на час укладення даного Договору сума до стягнення становить 203 098,60 грн.

У п. 1.2 Договору про відступлення права вимоги зазначено, що за цим Договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за основним Договором.

Розрахунки за відступлення права вимоги за цим Договором здійснюються шляхом підписання договору про взаємозалік зустрічних однорідних вимог між Первісним кредитором та Новим кредитором, оскільки за первісним кредитором числиться заборгованість Новому кредитору за поставлені товари і надані послуги загальною сумою 203098,60 грн. (п.2.1 Договору про відступлення права вимоги).

Крім цього, як встановлено місцевим судом, в матеріалах справи знаходиться Угода про зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.09.2013 року (том І, а. с. 119), яка укладена між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Білдерпоінт» (Сторона-1 - за договором, Відповідач - у справі) та Приватним підприємством «Арома-Львів» (Сторона-2 - за Договором, Позивач - у справі) (надалі Договір 2).

Відповідно до п.1 договору 2, Сторона-1 та Сторона-2 дійшли згоди на підставі ст. 601 ЦК України про зарахування зустрічних однорідних вимог, що випливають з Договору про відступлення права вимоги від 10.09.2013 року за яким сторона-1 є боржником, а сторона-2 є кредитором при виконанні грошового зобов'язання в сумі 203098,60 грн., а також з Договорів підряду № 02/10-1 від 02.10.2009 року, № 02/10-2 від 02.10.2009 року та № 28/03-53 від 30.03.2011 року, за якими Сторона-1 є кредитором, а Сторона-2 є боржником при виконанні грошового зобов'язання на суму 203098,60 грн.

Однак, як вбачається з позовної заяви, предметом даного позову є вимоги Приватного підприємства «Арома-Львів» про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги від 10.09.2013 року.

Підставою позову слугувало те, що вказаний Договір не підписувався директором ПП «Арома-Львів» та не скріплювався печаткою Приватного підприємства «Арома-Львів», а наявні на Договорі підпис керівника /директора/ та печатка підприємства є підробленими.

У зв'язку із чим місцевим господарським судом ухвалою від 16.06.2014 року у даній справі було призначено комплексну судову почеркознавчу та судову технічну експертизу на предмет того, чи виконано підпис на Договорі про відступлення права вимоги від 10.09.2013 року директором ПП «Арома-Львів» ОСОБА_6, а також чи нанесено на цей Договір відтиск печатки ПП «Арома-Львів», зразки якої надані для дослідження.

Відповідно до Висновку № 2339/2340/2342 (том ІІ, а.с. 4-9) судової технічної експертизи речовин та виробів, яка була проведена відповідно до вищезазначеної ухвали місцевого суду за матеріалами справи № 914/1411/14, було встановлено, що відтиск круглої печатки ПП «Арома-Львів», який міститься на Договорі про відступлення права вимоги від 10.09.2013 року, укладеному між Приватним підприємством «Арома-Львів» та ТзОВ «Будівельна компанія «Білдерпоінт» нанесений фотомеханічним рельєфним кліше. Даний відтиск нанесений не круглою печаткою ПП «Арома-Львів», зразки якої надані.

Крім цього, відповідно до Висновку № 2338 (том ІІ, а.с. 11-13) судової почеркознавчої експертизи по матеріалах господарської справи № 914/1411/14 від 06.08.2014 року, підпис від імені ОСОБА_6, який міститься на Договорі про відступлення права вимоги від 10.09.2013 року укладеному між ПП «Арома-Львів» та ТзОВ «Будівельна компанія «Білдерпоінт» виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою, із наслідуванням підпису ОСОБА_6

Як вбачається з ухвали місцевого суду від 16.06.2014 р. у справі № 914/1411/14 експерти попереджалися про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків та за дачу завідомо неправдивого висновку (п. 3 резолютивної частини ухвали).

Слід зазначити, що Висновок № 2338 від 06.08.2014 р. судової почеркознавчої експертизи та Висновок № 2339/2340/2342 від 06.08.2014 р. судової технічної експертизи документів та матеріалів, речовин та виробів, які проводились за матеріалами господарської справи № 914/1411/14, Сторонами, в т.ч. Апелянтом, не оскаржувались, відводи експерту не заявлялися.

Отже обставини стосовно відтиску печатки та підпису керівника встановлено, що даний Договір-1 не був укладений належним чином, відтак твердження Апелянта/відповідача в тій частині є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами даної справи та відповідними Висновками судових експертиз, які були оцінені місцевим господарським судом відповідно до приписів ст. 43 ГПК України.

Відтак доводи апелянта про те, що спірний договір підписано належним чином уповноваженою на це особою, а підпис цієї особи посвідчено печаткою юридичної особи є спростованими.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ч.2 ст.207 ЦК України (в редакції станом на 10.09.2013р.) правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ст. 215 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як зазначає позивач, Договір про відступлення права вимоги від 10.09.2013 року є недійсним в силу вимог ст. 203, 215 ЦК України, оскільки його укладено без відповідного волевиявлення учасника даного договору.

На підставі матеріалів справи, зокрема, висновків судової почеркознавчої та судової технічної експертиз, місцевим судом правомірно було встановлено, що оскаржуваний договір від імені позивача підписано невідомою, невстановленою особою та нанесено відтиск круглої печатки, якої немає в наявності в ПП «Арома-Львів». Вказані обставини свідчать про повну відсутність волевиявлення позивача на укладення оскаржуваного Договору.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що згідно положень ч.2 ст.180 ГК України, які є аналогічними із положеннями ст. 638 ЦК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 1, ст. 627 ЦК України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відтак, волевиявлення є важливим чинником, без якого неможливо вчинення правочину, що узгоджується зі свободою договору, установленою статтею 627 ЦК України.

Своє волевиявлення на укладення договору учасники правочину виявляють в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, в якому фіксуються правові наслідки.

Відтак, позивач таким чином не виявив свого волевиявлення на укладення Договору про відступлення права вимоги від 10.09.2013 року оскільки не підписав та не скріпив своєю печаткою письмового документа, в якому фіксується факт досягнення згоди з усіх умов правочину, в тому числі і істотних.

Відповідно до ч. 8 ст.181 ГК України, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся), про що зазначено місцевим судом.

Щодо заперечень відповідача в тій частині та посилання на п. 3.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 р. № 11, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до абз. 4 п.2.6 Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» №11 від 29.05.2013 року не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (договір, який не укладено). Разом з тим, в абзаці 6 вказаного пункту Пленум ВГСУ зазначив, що якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону.

Слід зазначити, що правової позиції про неукладеність договору за аналогічних обставин, притримується ВГСУ в постановах №18/1389/12 від 30.05.2013 року та №8/189-10 (18/236-09) від 12.05.2011 року.

Щодо заперечень апелянта, що оскаржуваний договір фактично було укладено та в подальшому схвалено позивачем, оскільки на виконання пункту 2.1 Договору про відступлення права вимоги було укладено Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.09.2013 року, колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу суду, оскільки апелянтом/відповідачем дані обставини не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК України.

В даному випадку Угода про зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.09.2013 року є неналежним доказом, який підтверджує фактичне укладення та подальше схвалення Договору про відступлення права вимоги, оскільки вона містить дефект волевиявлення на її укладення зі сторони ПП «Арома-Львів».

Крім того, Висновком № 2339/2340/2342 судової технічної експертизи матеріалів, речовин та виробів по матеріалах господарської справи №914/1411/14 від 06.08.2014р. (том ІІ, а. с.4-9) судовим експертом Біб І.Б. було встановлено, що серед документів є Угода від 10.09.2013 року про зарахування зустрічних однорідних вимог, укладена між ТОВ «Будівельна компанія «Білдерпоінт» та ПП «Арома-Львів», на якій міститься відтиск печатки ПП «Арома-Львів», що за кольором та насиченістю схожий із відтиском печатки ПП «Арома-Львів» на Договорі про відступлення права вимоги від 10.09.2013 року. При детальному порівняльному дослідженні відтиску печатки ПП «Арома-Львів» на Договорі про відступлення права вимоги від 10.09.2013 року із відповідним відтиском печатки на Угоді про зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.09.2013 року встановлено збіги загальних та окремих ознак, що вказує на сталість ознак друкуючої форми, а це, в свою чергу, дає підстави для висновку, що відтиск круглої печатки ПП «Арома-Львів» нанесений на Угоді про зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.09.2013 року також нанесений не круглою печаткою ПП «Арома-Львів», зразки якої надані, що підтвердив експерт Львівського науково-дослідного інституту Біб Ігор Богданович у судовому засіданні, яке відбулося 10.12.2014 р., про що зазначено у Протоколі судового засідання від 10.12.14 р. у справі № 914/1411/14 (том ІІ, а.с. 168).

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідач не надав доказів зменшення та/або погашення заборгованості.

Інші твердження апелянта/відповідача, які викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки вони не доведені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами даної справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами (ст. 34 ГПК України).

За приписами ст.ст. 41, 42 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам. Якщо під час проведення судової експертизи встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, апеляційну скаргу апелянта/відповідача залишити без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 10.12.2014 р. у справі № 914/1411/14 - без змін.

Судовий збір за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 42, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 10.12.2014 року у справі № 914/1411/14 - залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи повернути Господарському суду Львівської області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Орищин Г.В.

25.02.2015 року проголошено вступну і резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 03.03.2015 р.