Постанова № 42967378, 10.02.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2015 р. справа № 804/1376/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В.

при секретарі судового засідання Крюковій О.В.

за участю:

представника позивача Кляйн С.А.

представник відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЄЛЄС-МК" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року, та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

17 січня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЄЛЄС-МК» (далі - ТОВ «ВЄЛЄС-МК», позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ «ВЄЛЄС-МК» з податку на додану вартість за жовтень 2014 року;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області вважати податкову декларацію ТОВ «ВЄЛЄС-МК» з податку на додану вартість за жовтень 2014 року прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби, а саме 19.11.2014 року

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 18.11.2014 року засобами поштового зв'язку було направлено до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року, яка 19.11.2014 року була отримана податковим органом. 26.11.2014 року ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було направлено лист № 41592/10/04-63-15-01-19 про те, що подана податкова звітність не вважається податковою декларацією у зв'язку із заповненням з порушенням вимог п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України. Позивач зазначає, що подана декларація відповідає вимогам Податкового кодексу України, у зв'язку із чим дії відповідача щодо відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ «ВЄЛЄС-МК» з податку на додану вартість за жовтень 2014 року є протиправними (а.с. 4-7).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2015 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 1).

03.02.2015 року представником відповідача були надані заперечення проти позову, у яких зазначено, що у зв'язку з тим, що подана декларація з податку на додану вартість за жовтень 2014 року заповнена з порушенням вимог п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України, надіслана ТОВ «ВЄЛЄС-МК» поштою податкова звітність не вважається податковою, про що підприємство було повідомлено листом.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримував та просив задовольнити.

Представник відповідача 10.02.2015 року до судового засідання не з'явився, надав до суду клопотання про здійснення розгляду справи без його участі.

Дослідивши всі документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЄЛЄС-МК» перебуває на податковому обліку в органах податкової служби - Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження ТОВ «ВЄЛЄС-МК»: 49000, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, Жовтневий р-н., вул.Панікахи, буд.2, корп.11.

Порядок подання податкової звітності до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 ПК України.

Відповідно до пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з пункту 49.2 статті 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до пункту 49.3 статті 49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

18.11.2014 року ТОВ «ВЄЛЄС-МК» було надіслано на адресу ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року разом із додатками, що підтверджується описом вкладення до цінного листа та квитанцією (а.с.20).

Згідно пункту 49.10 статті 49 ПК України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених статтею 49 ПК України передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Пунктами 49.8, 49.9 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно із пункту 49.11 статті 49 ПК України у разі подання платником податків до територіальних органів Міністерства доходів і зборів України податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пункту 48.3 та пункту 48.4 статті 48 Кодексу, такий територіальний орган Міністерства доходів і зборів України зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

- у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;

- у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Отже, у разі відмови у прийнятті податкової звітності територіальний орган Міністерства доходів і зборів України зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті податкової звітності із зазначенням підстав неприйняття.

Пунктом 49.12 статті 49 ПК України встановлено, що у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська на адресу позивача направлено лист «Про те, що звітність не вважається податковою декларацією» № 41592/10/04-63-15-01-19 від 26.11.2014 року.

У вищевказаному листі зазначено, що декларація з податку на додану вартість за жовтень 2014 року заповнена з порушенням вимог п. 48.3 ста.48 Податкового кодексу України.

Згідно з положеннями пункту 48.1, пункту 48.3, пунктів 48.4, 48.7 статті 48 ПК України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

- повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків;

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

- підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку ( за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:

- відмітка про звітування за спеціальним режимом;

- код виду економічної діяльності (КВЕД);

- код органу місцевого самоврядування за КОПТУУ;

- індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

Судом встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2014 року містить всі необхідні реквізити передбачені пункту 48.3 та пункту 48.4 статті 48 ПК України.

03.02.2015 року в судовому засіданні представником відповідача було пояснено, що причиною не прийняття податкової звітності позивача стало встановлена відсутність платника податків за місцезнаходженням, про що податковим органом було складено Акт перевірки відповідності місцезнаходження платника податку № 8749/150/38753952 від 18.12.2014 року та Довідку про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків № 7339 від 19.12.2014р.

Проте суд зауважує, що інформація щодо відсутності ТОВ «ВЄЛЄС-МК» за податковою адресою, вказана у Акті перевірки відповідності місцезнаходження платника податку № 8749/150/38753952 від 18.12.2014 року та Довідці про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків № 7339 від 19.12.2014 р. станом на грудень 2014 року, відтоді як лист «Про те, що звітність не вважається податковою декларацією» № 41592/10/04-63-15-01-19 було сформовано відповідачем 26.11.2014 року.

Відповідно до пункту 45.2 статті 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Суд зазначає, що представником позивача було надано договір оренди нежитлового приміщення № 28-13 від 01.08.2013 року, відповідно до якого ТОВ «ВЄЛЄС-МК» орендує у ВАТ НВП «Орбіта» нежитлове приміщення за адресою м.Дніпропетровськ, вул. Панікахи, буд.2, корп.11.

Згідно з частини 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (далі - Закон України № 755) якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Між тим, слід зазначити, що згідно статті 19 Закону України № 755 у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

У разі ненадання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, встановленою для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення державному реєстратору відповідного повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. № 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону (755 IV). Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про направлення повідомлення вноситься запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф.19-ОПП (додаток 25).

Таким чином, єдиним доказом відсутності платника податків за юридичною адресою є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі.

Повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу було направо на адресу ТОВ «ВЄЛЄС-МК» лише 15.01.2015 року та 26.01.2015 року надано відповідь шляхом надіслання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Окрім того, як вбачається із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.11.2014 року місцезнаходження ТОВ «ВЄЛЄС-МК»: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Жовтневий р-н., вул. Панікахи, буд.2, корп.11.

Також, суд звертає увагу, що запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням також станом на 26.11.2014 року відсутній.

За викладених обставин, оскільки подана ТОВ «ВЄЛЄС-МК» податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2014 року оформлена у відповідності до вимог ПК України, та в ній наявні всі реквізити визначені п.48.3. та п.48.4. ст.48 ПК України, дії ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ «ВЄЛЄС-МК» з податку на додану вартість за жовтень 2014 року є протиправними.

Крім того, всупереч приписам ПК України у листі «Про те, що звітність не вважається податковою декларацією» № 41592/10/04-63-15-01-19 від 26.11.2014 року не зазначено конкретні порушення, або ж які саме недоліки містить податкова звітність.

Згідно з пунктом 49.13 статті 49 ПК України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Задоволення судом позовних вимог, щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі пункту 49.13 статті 49 ПК України. Тому, в такому разі, обов'язок платника податків, щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими.

Резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати).

Вимоги про зобов'язання податкового органу прийняти податкову декларацію, визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності податкового органу, визнання поданої декларації податковою звітністю, визнання податкової декларації поданою варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.

Дана правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 15.06.2012 року за № 1503/12/13-12.

З огляду на норми статті 11 та 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зобов'язує Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області вважати податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЄЛЄС-МК» з податку на додану вартість за жовтень 2014 року прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби, а саме 19.11.2014 року.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи протиправність дій відповідача, а також те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЄЛЄС-МК» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем - ТОВ «ВЄЛЄС-МК», при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 73,08 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 142 від 22.12.2014 року.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10 лютого 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 16 лютого 2015 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 11, 14, 70, 71, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЄЛЄС-МК" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року, та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо відмови у прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЄЛЄС-МК" з податку на додану вартість за жовтень 2014 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області вважати податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЄЛЄС-МК" з податку на додану вартість за жовтень 2014 року прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби, а саме 19.11.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЄЛЄС-МК" (код ЄДРПОУ 38753952; індекс 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вулиця Панікахи, будинок 2, корпус 11) судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 16 лютого 2015 року.

Суддя С. В. Прудник