Ухвала суду № 42967245, 04.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2015 року м. Київ К/800/7067/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Костенка М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 р.

у справі № 2а-1670/1606/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Клуб «Спорт Лайн»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Клуб «Спорт Лайн» (далі - позивач, ТОВ «Клуб «Спорт Лайн») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ), в якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.03.2012 р. № 0001421502/7.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2012 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 р. постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2012 р. скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцька ОДПІ від 05.03.2012 р. № 0001421502/7; вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, проситв скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 р. та залишити в силі постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2012 р.

Позивач у письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції законним, обґрунтованим та прийнятим у відповідності до норм діючого законодавства, а тому просив суд касаційну скаргу податкового органу залишити без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Сторони в судове засідання 04.03.2015 р. не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені. Справу розглянуто в порядку письмового провадження на підставі положень статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 31.01.2012 р. по 06.02.2012 р., на підставі статей 78, 79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 31.01.2012 р. № 487, посадовою особою Кременчуцької ОДПІ була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Клуб «Спорт Лайн» з питань достовірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість (рядок 24 декларації з податку на додану вартість - залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) за грудень 2011 року, за результатами якої складено акт від 13.02.2012 р. № 807/15-322/31574333 та зроблено висновок про порушення позивачем вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» з урахуванням пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) за грудень 2011 року (вхідний від 18.01.2012 р. № 9013597705) з урахуванням уточнюючого розрахунку в загальній сумі 410 986 грн. (період виникнення липень 2007 року - лютий 2008 року).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 05.03.2012 р. було винесене податкове повідомлення-рішення № 0001421502/7, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 410 986 грн.

Як вбачається з акту перевірки № 807/15-322/31574333 від 13.02.2012 р. фактичною підставою для зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, слугували висновки перевіряючого про порушення позивачем строку у 1095 днів на отримання бюджетного відшкодування податкового кредиту за період з липня по вересень, листопад 2007 року та лютий 2008 року в розмірі 410 986 грн.

Судом першої інстанції у задоволенні позову було відмовлено з тих мотивів, що висновки податкового органу викладені в акті перевірки є правомірними та обґрунтованими, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення не підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції постанову окружного адміністративного суду скасував та прийняв нову постанову про задоволення позову, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно із пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Податковий кредит звітного періоду, згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Відповідно до пункту 200.3 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як слідує з матеріалів справи, позивач з липня 2007 року по грудень 2011 року надавав податковому органу щомісяця податкові декларації, згідно яких простежується безперервність переходу від'ємних значень сум податку на додану вартість з одного звітного періоду до іншого.

Отже, позивач своєчасно та правомірно декларував вказані суми податкового кредиту та проводив декларування сум від'ємного значення з податку на додану вартість.

Судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що позивачем не заявлялася сума податкового кредиту до відшкодування з державного бюджету. За період з липня 2007 року по грудень 2011 року позивач, після сплати податкових зобов'язань звітного періоду, залишок від'ємного значення відносив до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Вказані обставини свідчать про правомірність декларування позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, по декларації з податку на додану вартість попередні періоди у спірній сумі.

Крім того, таке декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, позивач має право проводити поза межами строку, встановленого приписами підпункту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

При вирішенні спору судом першої інстанції зазначене не було враховане.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 05.03.2012 р. № 0001421502/7, оскільки вказане податкове повідомлення-рішення було винесене податковим органом за відсутності доказів порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Беручи до уваги вищезазначені правові норми, встановлені фактичні обставини справи та з урахуванням вимог частини третьої статті 2, частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

З урахуванням викладеного, постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 р. у справі № 2а-1670/1606/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя(підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) М.І. Костенко