Ухвала суду № 42967210, 03.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2015 року м. Київ К/800/50069/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. (головуючий); Єрьоміна А.В.; Кравцова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом «Азово-Чорноморська інвестиційна компанія» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області, Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Вовченко Оксани Сергіївни, третя особа - Публічне акціонерне товариство «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА», про зобов`язання вчинити дії, що переглядається за касаційними скаргами Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області та Публічного акціонерного товариства «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 4 липня 2014 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року,

у с т а н о в и л а :

У червні 2014 року ТОВ «Азово-Чорноморська інвестиційна компанія» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до Державної реєстраційної служби України (далі - Укрдержреєстр), Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області (далі - Служба), державного реєстратора прав на нерухоме майно Укрдержреєстра Вовченко О.С. (далі - Реєстратор) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Зазначали, що уклали кредитний та іпотечний договори з АКБ «МЕРКУРІЙ» (іпотекодержатель), право вимоги за якими згодом передано ПАТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА». З підстав невиконання позивачем вимог кредитного договору ПАТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» звернуло стягнення на передане в іпотеку майно, а Реєстратором здійснено державну реєстрацію права власності на це майно.

Посилаючись на те, що реєстрація здійснена без подання належних документів, а також на те, що строк виконання основного зобов'язання за кредитним договором не настав, просили, з урахуванням уточнення позовних вимог, скасувати рішення Реєстратора від 3 червня 2014 року № 88210663101 про реєстрацію права власності ПАТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» на нежитлові приміщення третього поверху № 1-6, 8-20 в будівлі літ.А-3, розташованій за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 96. Також просили визнати дії Реєстратора неправомірними та зобов'язати Укрдержреєстр і Службу вилучити відповідний запис та поновити реєстрацію права власності на спірне майно за позивачем.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 4 липня 2014 року позов задоволено частково. Оскаржуване рішення Реєстратора скасовано, його дії визнані протиправними, зобов'язано Укрдержреєстр вилучити запис про реєстрацію права власності за ПАТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА», а Службу - поновити запис про реєстрацію цього права за позивачем. У задоволенні вимоги про зобов'язання Укрдержреєстра поновити запис про реєстрацію права власності за позивачем відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано, а позов задоволено частково. Оскаржуване рішення Реєстратора скасовано, його дії визнані протиправними, зобов'язано Службу вилучити запис про реєстрацію права власності за ПАТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА». У задоволенні решти вимог відмовлено.

У касаційних скаргах Служба та ПАТ «Банк Золоті Ворота», посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять оскаржувані рішення скасувати, а у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарги задоволенню не підлягають.

Судами встановлено, що 21 січня 2008 року між АКБ «МЕРКУРІЙ» та позивачем, укладено договір № І-25К-02 на кредитну лінію, для забезпечення виконання вимог якого цього ж дня укладено іпотечний договір. За іпотечним договором іпотекодержателю (АКБ «МЕРКУРІЙ») передані нежитлові приміщення третього поверху № 1-6, 8-20 в літ.А-3, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 96.

7 лютого 2014 року АКБ «МЕРКУРІЙ» уклав з ПАТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» договір відступлення права вимоги за договором на кредитну лінію.

23 травня 2014 року ПАТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» подало до Служби заяву про державну реєстрацію прав власності на іпотечне майно, яка передана до Укрдержреєстру за належністю.

Рішенням Реєстратора № 13517451 від 3 червня 2014 року зареєстровано право власності ПАТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» на відповідне майно.

Задовольнивши позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що на момент вчинення реєстраційної дії строк виконання основного зобов'язання за кредитним договором не настав, крім того, реєстраційна справа не містить кредитного договору і документу, який належно підтверджує надіслання позивачу повідомлення про усунення порушень вимог кредитного договору.

Скасувавши це рішення та задовольнивши позов частково, апеляційний суд зазначив про те, що ПАТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» набув право на стягнення, проте при реєстрації не додав документу, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя. Відмовивши у задоволенні вимоги про зобов'язання поновити запис про реєстрацію права власності за позивачем, апеляційний суду послався на те, що такий запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутній, оскільки право власності позивача реєструвалось ще бюро технічної інвентаризації.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи, викладені в касаційних скаргах, висновків апеляційного суду не спростовують.

Частиною першою статті 35 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

За змістом пункту 3.2 іпотечного договору іпотекодержатель звертає стягнення достроково у разі, якщо на момент настання строку виконання будь-яких зобов'язань за кредитним договором такі зобов'язання не будуть виконані.

Апеляційним судом правильно не взяті до уваги посилання позивача на те, що строк повернення суми кредиту не настав, оскільки Товариством не спростовано наявності у нього простроченої заборгованості зі сплати додаткових платежів за кредитним договором.

Водночас, порядок здійснення державної реєстрації майна, на яке звернуто стягнення за іпотечним договором, передбачає подання завіреної копії письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві, а також документу, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем цієї вимоги (пункт 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868).

Аналіз наведеної норми дає підстави стверджувати, що обов'язок з надіслання вимоги може вважатися виконаним тільки у разі, коли така вимога отримана іпотекодавцем (оскільки строк її виконання обчислюється з моменту отримання). Це також означає, що іпотекодержатель має довести не тільки факт надсилання, а й отримання вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» подав Реєстратору два повідомлення про вручення поштового відправлення, адресованого позивачу. При цьому, як встановлено судами, з першого повідомлення неможливо з'ясувати вміст відправлення, а у другому відсутні відомості про особу, яка прийняла кореспонденцію від імені позивача.

Викладене означає, що ПАТ «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» не дотримався законодавчої вимоги про подання Реєстратору документа, який підтверджує завершення строку на усунення порушень, оскільки не довів отримання вимоги іпотекодавцем.

Тому висновок апеляційного суду про незаконність здійсненої реєстрації вбачається обґрунтованим і доводами касаційних скарг не спростовується.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційні скарги Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області та Публічного акціонерного товариства «БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА» залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді М.І.Цуркан

А.В.Єрьомін

О.В.Кравцов