Рішення № 42966263, 25.02.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/116/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2015 Справа № 908/5673/14

За позовом: Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "МТМ" Орджонікідзевського району (69057, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 4)

До відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2)

про стягнення 8 487, 79 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

У судовому засіданні брали участь представники:

Від позивача: Пятковська О.О., довіреність №34/20-19 від 05.01.2015

Від відповідача: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

10.12.2014 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "МТМ" Орджонікідзевського району до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 8 487,79 грн.

Ухвалою суду від 10.12.2014 № 908/5673/14 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №908/5673/14, справі присвоєно номер провадження - 5/116/14, розгляд якої призначено на 12.01.2015. Ухвалою від 12.01.2015 у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача, ненадання ним витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 09.02.2015. Ухвалою суду від 09.02.2015 №908/5673/14 за клопотанням представника позивача строк розгляду справи було продовжено строком на 15 днів - до 25.02.2015, судове засідання призначено на 25.02.2015. В судовому засіданні 25.02.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

За письмовим клопотанням позивача розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

Позивач повністю підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві та надав суду пояснення, відповідно до яких: 01.11.2008 між Концерном "Міські теплові мережі" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №203189, згідно п. 1.1 якого теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами. Позивач у період з жовтня 2012 по вересень 2014 постачав відповідачу теплову енергію в гарячій воді. Відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати у повному обсязі отриманої теплової енергії не виконав у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість. Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 8 487,79 грн., з яких: ) основний борг у розмірі 6 786, 42 грн., пеню у розмірі 249, 95 грн., 3 % річних у розмірі 250, 34 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 201, 08 грн. В обґрунтування позову посилається на договір № 203189 від 01.11.2008, ст. ст. 11, 15, 16, 96, 509, 526, 530, 625 ЦК України, ст. ст. 193, 230, 276 ГК України, ст.ст. 1, 2 ГПК України. Просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання 25.02.2015 втретє не з'явився, про причини неявки су не повідомив. Клопотань про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву та документи, витребувані ухвалами господарського суду Запорізької області від 10.12.2014, 12.01.2015 та від 09.02.2015 відповідачем не надано. Про дату, час та місце призначеного судового засідання відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення на його адресу відповідних ухвал. Своїм правом бути присутнім у судовому засіданні відповідач не скористався.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до підпункту 3.1. пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали господарського суду Запорізької області від 10.12.2014 № 908/5673/14 про порушення провадження у справі та від 12.01.2015 № 908/5673/14 про відкладення розгляду справи, направлені відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 повернулась на адресу суду із відміткою суду: «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 116-117, 124-125).

В матеріалах справи міститься Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 02.02.2015, відповідно до якого місцем проживання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 (а.с. 118).

Саме за цією адресою здійснювалось листування з відповідачем.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Надання відзиву та документів, що підтверджують заперечення проти позову, є не обов'язком, а правом відповідача, в чому вбачається прояв принципу диспозитивності.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають право брати участь у господарських засіданнях. Оскільки зміст норми не передбачає обов'язку сторін брати участь в судових засіданнях, нез'явлення повноважного представника відповідача в судові засідання є реалізацією процесуального права сторони.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2008 між Концерном "Міські теплові мережі" (далі - теплопостачальна організація) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - споживач) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №203189 (далі - Договір з усіма додатками, змінами та доповненнями).

Згідно п. 1.1. Договору теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Пунктами 6.1. - 6.5., 6.7., 6.7.1. Договору передбачено, що розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (Додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Підставою для розрахунків споживча з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

При наявності приладів комерційного обліку - обсяги спожитої теплової енергії визначаються за фактичними показниками приладів обліку.

Споживачам, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними тепловими навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді.

Споживач з 10 по 12 число м'ясця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації, документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ).

ОСОБА_3 приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з лати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику споживача; при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів).

Відповідно до п. 7.2.8. Договору в разі несплати або несвоєчасної сплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3. цього Договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу (але не більше обумовленої чинним законодавством) за кожен день фактичної сплати.

Концерном "Міські теплові мережі" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 теплова енергія в гарячій воді постачалась кожного місяця, починаючи з жовтня 2012 по вересень 2014 на суму 6 786, 42 грн., що підтверджується виставленими рахунками, актами приймання-передачі теплової енергії та реєстрами відправки та вручення повідомлень (а.с. 24 - 82).

Відповідач належним чином не виконав зобов'язання за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №203189 від 01.11.2008.

Листом від 20.10.2014 № 1233-1/09 позивач направив на адресу відповідача Акт звірки взаєморозрахунків на загальну суму 6 786, 42 грн., що підтверджується фіскальним чеком № 3440 від 04.11.2014 та описом вкладення у цінний лист (а.с. 83-84).

Також, позивач направляв відповідачу претензію № 1159/05-юр від 02.06.2014 на суму 6697,91 грн. (а.с. 91).

Відповіді позивач не отримав.

25.12.2014 позивач направив на адресу відповідача Акт звірки взаєморозрахунків на суму 6 786,42 грн., що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення у цінний лист (а.с. 100-101). Відповіді позивач також не отримав.

В матеріалах справи міститься Акт, відповідно до якого 09.01.2015 представник позивача виходив за адресою відповідача: АДРЕСА_1 з метою вручення Акту звірки на виконання вимог ухвали суду. Однак приміщення було закрито (а.с. 110).

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 8 487,79 грн., з яких: ) основний борг у розмірі 6 786, 42 грн., пеню у розмірі 249, 95 грн., 3 % річних у розмірі 250, 34 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 201, 08 грн.

Оцінивши представлені докази в їх сукупності вважаю, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать надані до суду документи, 01.11.2008 між Концерном "Міські теплові мережі" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №203189, згідно п. 1.1 якого теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

У вказаному договорі сторони погодили порядок здійснення розрахунків за отриману відповідачем теплову енергію, визначивши, що підставою для розрахунків ФОП ОСОБА_1 з Концерном "Міські теплові мережі" є рахунок та акт приймання-передачі.

На виконання вказаного договору, Концерн "Міські теплові мережі" постачав відповідачу теплову енергію, починаючи з жовтня 2012 по вересень 2014 на суму 6 786, 42 грн., що підтверджується виставленими рахунками, актами приймання-передачі теплової енергії та реєстрами відправки та вручення повідомлень (а.с. 24-82).

Станом на 25.02.2015 сума основного боргу за договором складає 6 786, 42 грн.

Відповідно до п. 7.2.8. Договору в разі несплати або несвоєчасної сплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3. цього Договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу (але не більше обумовленої чинним законодавством) за кожен день фактичної сплати.

Розрахований позивачем станом на 25.02.2015 розмір пені складає 249,95 грн., перевірений судом та відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Станом на 25.02.2015 три проценти річних з простроченої суми складає 250, 34 грн., інфляційні витрати складають 1201, 08 грн., відповідно до розрахунку, наданого позивачем, який містяться в матеріалах справи, перевірений судом та відповідає вимогам законодавства.

Таким чином, на день розгляду справи загальна сума заборгованості відповідача складає 8 487, 79 грн. та підтверджується матеріалами справи.

Заборгованість відповідачем у сумі 8 487, 79 грн. у повному обсязі або частково сплачена не була.

Доказів зворотного суду не надано.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином згідно умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Крім цього, Господарський кодекс України містить спеціальні норми щодо регулювання питань з енергопостачання.

Зокрема, відповідно до п. 6 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Пунктом 7 ст. 276 ГК України встановлено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Факт наявності вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.

Судові витрати відносяться на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69057, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 4, п/р зі спеціальним режимом використання №26039302042813, 26007301001951 у філії ЗОУ ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) основний борг у розмірі 6 786 (шість тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 42 коп., пеню у розмірі 249 (двісті сорок дев'ять) грн. 95 коп., 3 % річних у розмірі 250 (двісті п'ятдесят) грн. 34 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 201 (одна тисяча двісті одна) грн. 08 коп., судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Суддя К.В.Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 02.03.2015.