Ухвала суду № 42966244, 26.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16700/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

26 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ОТП Капітал" до Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання недійсною податкової консультації, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ОТП Капітал" звернувся до суду з позовом до Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання недійсною індивідуальної податкової консультації від 04 вересня 2014 року №8318/10/26-15-11-01-08 та зобов'язання надати податкову консультацію з урахуванням висновків суду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Головне управління Міндоходів у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ОТП Капітал" звернулось до Державної фіскальної служби України з листом від 14 серпня 2014 року №910, у якому просило надати роз'яснення з питання: чи стосуються зміни, внесені до підпункту 136.1.9 пункту 136.1 статті 136 Податкового кодексу України, доходів інститутів спільного інвестування, отриманих у вигляді процентів, нарахованих за активами таких інститутів.

28 серпня 2014 року Державна фіскальна служба України надала Головному управлінню Міндоходів у місті Києві доручення №3092/7/99-99-19-02-02-17 щодо надання ТОВ "Компанія з управління активами "ОТП Капітал" роз'яснення за зверненням.

Листом від 04 вересня 2014 року №8318/10/26-15-11-01-08 Головне управління Міндоходів у місті Києві надало позивачу наступне роз'яснення з поставленого питання: «Враховуючи те, що підпунктом 136.1.9 пункту 136.1 статті 136 Податкового кодексу України встановлений порядок оподаткування активів інститутів спільного інвестування та активів фондів операцій з нерухомістю, то починаючи з 03.08.2014 до інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування та визначаються відповідно до пункту 135.5 статті 135 Кодексу, включаються доходи, отримані інститутами спільного інвестування і фондами операцій з нерухомістю у вигляді процентів, нарахованих за активами інститутів спільного інвестування та активами фондів операцій з нерухомістю.».

Не погоджуючись з індивідуальною податковою консультацією відповідача та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ст. 52 Податкового кодексу України, за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Згідно п. 52.2 ст. 52 Податкового кодексу України, податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Пунктом 53.1 ст. 53 Податкового кодексу України передбачено, що не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Згідно п. 53.3 ст. 53 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

В силу п.п. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 статті 135, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 статті 135; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 статті 135, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 статті 135 та у статті 136 Кодексу.

Згідно п.п. 135.5.1 п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, інші доходи включають, зокрема доходи у вигляді процентів.

Так, до 03 серпня 2014 року п.п. 136.1.9 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України був викладений у наступній редакції: «Для визначення об'єкта оподаткування не враховуються доходи: суми коштів спільного інвестування, а саме коштів, залучених від інвесторів інститутів спільного інвестування, доходи від проведення операцій з активами таких інститутів та доходи, нараховані за активами зазначених інститутів, а також кошти, залучені від власників сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, доходи від проведення операцій з активами фондів операцій з нерухомістю та доходи, нараховані за активами фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону».

Однак, з урахуванням змін, внесених п.п. 4) п. 1 розділу І Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 31 липня 2014 року №1621-VII, які набрали чинності з 03 серпня 2014 року, п.п. 136.1.9 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України викладений у наступній редакції: «Для визначення об'єкта оподаткування не враховуються доходи: суми коштів спільного інвестування, а саме коштів, залучених від інвесторів інститутів спільного інвестування, доходи від проведення операцій з активами таких інститутів та доходи, нараховані за активами зазначених інститутів, а також кошти, залучені від власників сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, доходи від проведення операцій з активами фондів операцій з нерухомістю та доходи, нараховані за активами фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону, крім доходів, отриманих у вигляді процентів, нарахованих за такими активами».

Тобто, з 03 серпня 2014 року було скасовано пільгу з оподаткування доходів у вигляді процентів, нарахованих за активами.

Як вбачається з матеріалів справи, за клопотанням Української асоціації інвестиційного бізнесу від 11 серпня 2014 року, Державним підприємством «Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України» було проведено експертне дослідження, за результатами якого складено висновок № 056/429 від 19 серпня 2014 року.

Так, на розгляд експерта було винесено наступні питання: чи можливо визначити шляхом лінгвістичного аналізу речення, з якого складається п.п. 136.1.9 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України, якої частини зазначеного підпункту стосується вираз «крім доходів, отриманих у вигляді процентів, нарахованих за такими активами»; чи є лінгвістичні підстави стверджувати, що вираз «крім доходів, отриманих у вигляді процентів, нарахованих за такими активами» у тексті п.п. 136.1.9 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України стосується лише активів фондів операцій з нерухомістю; чи є лінгвістичні підстави стверджувати, що вираз «крім доходів, отриманих у вигляді процентів, нарахованих за такими активами» у тексті п.п. 136.1.9 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України стосується і активів фондів операцій з нерухомістю, і активів інститутів спільного інвестування.

При цьому, на поставлені питання експертом надано наступні відповіді: - попри складну синтаксичну структуру речення, з якого складається п.п. 136.1.9 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України, зв'язки між його окремими компонентами є прозорими й однозначними, тому змістові зв'язки виразу «крім доходів, отриманих у вигляді процентів, нарахованих за такими активами» можуть бути встановлені за суто формальними показниками; - є лінгвістичні підстави стверджувати, що вираз «крім доходів, отриманих у вигляді процентів, нарахованих за такими активами» у тексті п.п. 136.1.9 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України стосується лише активів фондів операцій з нерухомістю; - лінгвістичних підстав стверджувати, що вираз «крім доходів, отриманих у вигляді процентів, нарахованих за такими активами» у тексті п.п. 136.1.9 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України стосується і активів фондів операцій з нерухомістю, і активів інститутів спільного інвестування, немає.

Згідно заключної частини висновку експертного дослідження, експерт дійшов висновку про те, що текст п.п. 136.1.9 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України не дає лінгвістичних підстав стверджувати, що вираз «крім доходів, отриманих у вигляді процентів, нарахованих за такими активами» стосується водночас і активів фондів операцій з нерухомістю, і активів інститутів спільного інвестування.

Так, в оскаржуваній консультації вказано, що підставою для такого висновку стало те, що «п.п. 136.1.9 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України встановлений порядок оподаткування активів інститутів спільного інвестування та активів фондів операцій з не рухомістю», а тому з цього випливає висновок, що до доходів, які підлягають оподаткуванню, включаються отримані інститутами спільного інвестування та фондами операцій з нерухомістю проценти, нараховані за активами інститутів спільного інвестування та активами фондів операцій з нерухомістю.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, надаючи податкову консультацію, відповідач фактично змінив зміст норми, а тому даний висновок не можна вважати обґрунтованим, оскільки він суперечить тексту прийнятої норми.

Тобто, відповідач не може змінювати порядок оподаткування доходів в податковій консультації, оскільки будь-які елементи податку та зміни до них можуть передбачатися тільки законом.

Крім того, судом першої інстанції вірно зазначено, що розширене тлумачення п.п. 136.1.9 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України не відповідає основними засадам податкового законодавства та принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що індивідуальна податкова консультація Головного управління Міндоходів у м. Києві від 04 вересня 2014 року №8318/10/26-15-11-01-08 надана з порушенням вимог Податкового кодексу України.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ОТП Капітал" щодо визнання недійсною наданої Головним управлінням Міндоходів у місті Києві індивідуальної податкової консультації листом від 04 вересня 2014 року №8318/10/26-15-11-01-08 та зобов'язання відповідача надати ТОВ «КУА «ОТП Капітал» індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.

Повний текст ухвали виготовлено 03.03.2015 року.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.