Рішення № 42965844, 17.02.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22-ц/791/496/2015р. Головуючий в І інстанції Максимович І.В.

Категорія 47 Доповідач: Кутурланова О.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2015 року лютого місяця 17 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого Кутурланової О.В.

Суддів Орловської Н.В.

Майданіка В.В.

При секретарі Гончар К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Тріус" на рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 22 грудня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Тріус", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю "Рис України" про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння та визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ТОВ "Агро-Тріус", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ "Рис України" про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

В обгрунтування заявленого позову, який неодноразово уточнювався в ході розгляду справи, зазначила, що 05.03.2007 року вона на підставі договору оренди передала у строкове платне користування ТОВ "Агро-Тріус" належну їй земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 3,13 га, що розташована на території Каланчацької селищної ради Херсонської області, строком на 5 років до 05.03.2012 року.

28.11.2011 року у зв'язку із закінченням строку дії договору вона повідомила орендаря про відсутність наміру продовжувати термін дії договору оренди та про свій намір укласти договір оренди належної їй земельної ділянки з ТОВ «Рис України» строком на 49 років з орендною платою 2522 грн.

Разом з тим, в подальшому їй стало відомо про існування договору оренди землі, укладеного між нею та відповідачем 08.12.2011 року з метою пролонгації договору оренди земельної ділянки від 05.03.2007 року. Оскільки вказаний договір вона ніколи не підписувала, позивачка просила суд зобов'язати відповідача повернути належну їй земельну ділянку та визнати недійсним договір оренди землі від 08.12.2011 року.

Рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 22 грудня 2014 року позов ОСОБА_2 до ТОВ "Агро-Тріус", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ "Рис України" про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння задоволено, зобов'язано ТОВ "Агро-Тріус" повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 3,13 га, кадастровий номер 523255100:19:006:0033, що належить їй на підставі державного акту серії ХС №049520, розташованої в адміністративних межах Каланчацької селищної ради в контурі 34 №115, шляхом визнання недійсним договору оренди землі від 08.12.2011 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Агро -Тріус».

Додатковим рішенням Каланчацького районного суду Херсонської області від 30 грудня 2014 року стягнено з ТОВ "Агро-Тріус" на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 243,60 грн. та 121,80 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ "Агро-Тріус" просить рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 22 грудня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_3, діючий в інтересах ОСОБА_2, доводи апеляційної скарги не визнав, вважаючи їх безпідставними, а ухвалене у справі рішення законним та обгрунтованим, у зв'язку з чим просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Додаткове рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 30 грудня 2014 року сторони не оскаржували.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності волі та волевиявлення позивачки на укладення спірного правочину, у зв'язку з чим дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсним договору оренди землі від 08.12.2011 року, укладеного між ОСОБА_2 і ТОВ «Агро-Тріус» та витребування земельної ділянки.

Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, оскільки суд дійшов до них з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 на підставі державного акта серії ХС№ 049520, виданого 24.03.2003 року Каланчацькою селищною радою Херсонської області, належить земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 3,13 га, кадастровий номер 6523255100:19:006:0033, розташована в адміністративних межах Каланчацької селищної ради Херсонської області (а.с.5.).

05.03.2007 року позивачка на підставі договору оренди передала у строкове платне користування ТОВ "Агро-Тріус" належну їй земельну ділянку строком на 5 років до 05.03.2012 року (а.с.6-11).

Взявши за основу лише твердження позивачки про те, що вона не підписувала зазначений правочин, а також дійшовши помилкового висновку, що до закінчення строку дії договору сторони позбавлені можливості укладати додаткові договори, у тому числі і щодо пролонгації строку дії основного правочину, суд вийшов за межі заявлених вимог та безпідставно, з порушенням норм матеріального і процесуального права, у тому числі ч.2 ст.215 ЦК України, встановив у мотивувальній частині рішення, що договір оренди землі від 05.03.2007 року є нікчемним.

При цьому, поза увагою суду залишилася і та обставина, що орендодавцями за вказаним правочином крім позивачки є ще 39 землевласників, які також жодних позовних вимог не заявляли щодо дійсності договору оренди землі від 05.03.2007 року та участі у розгляді справи не приймали.

Крім того, безпідставним є і висновок суду про недійсність договору оренди від 08.12.2011 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ "Агро-Тріус" з метою пролонгації договору оренди від 05.03.2007 року з огляду на наступне.

Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Вимоги щодо форми договору оренди землі визначені в ст.14 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 239 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений представником створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Звертаючись до суду з позовом, позивач в обгрунтування позовних вимог зазначала, що договір оренди землі від08.12.2011 року вона не підписувала та не уповноважувала інших осіб на його підписання, в той час як свого представника ОСОБА_4 вона уповноважила укласти договір оренди із чітко визначеною особою - ТОВ «Рис України».

Разом з тим, з копії довіреності від 02.12.2011 року вбачається, що ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_4 управляти та користуватися належною їй земельною ділянкою, зокрема, надала право здавати в оренду земельну ділянку, представляти її інтереси у будь-яких підприємствах, укладати договори оренди земельної ділянки, проводити державну реєстрацію наданих повіреному прав, самостійно визначати терміни та інші особливі умови цивільно-правових та інших договорів, розписуватись від її імені у цих документах та вчиняти всі інші юридично значимі та дозволені законодавством дії, пов'язані з виконанням довіреності (а.с.105).

Зважаючи на те, що позивач визначила повноваження свого представника ОСОБА_4 на укладення договорів оренди із невизначеним колом контрагентів із правом погодження усіх істотних умов таких договорів та їх підпису та не скористалася своїм правом обмежити коло повноважень свого представника, зокрема, на підписання договору оренди земельної ділянки з конкретною особою, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність волевиявлення позивача на укладення спірного договору.

При цьому, колегія суддів вважає, що за наявності належним чином підтверджених повноважень представника діяти від імені землевласника при укладенні договору оренди землі сам лише факт не зазначення у тексті договору про його підписання саме представником не є підставою для визнання такого правочину недійсним відповідно до ч.3 ст.203, 215 ЦК України.

Посилання ОСОБА_2 на листи-повідомлення, направлені на адресу відповідача та на адресу Херсонської регіональної філії «Центр державного земельного кадастру» 08.11.2011 року (а.с.12-13), про відсутність наміру подальшої пролонгації договору оренди землі від 05.03.2007 року як на підтвердження факту відсутності волевиявлення на укладення спірного правочину безпідставно були прийняті до уваги судом першої інстанції, оскільки за наявності заперечень відповідача щодо їх отримання будь-яких належних доказів навіть щодо їх направлення позивачкою суду не надано.

Крім того, ухвалюючи рішення про зобов'язання відповідача повернути позивачці земельну ділянку шляхом визнання недійсним договору оренди землі від 08.12.2011 року, суд першої інстанції не врахував, що визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки є самостійними позовними вимогами, і законодавством не передбачено такого способу повернення земельної ділянки як визнання недійсним договору оренди землі.

Необгрунтованим та безпідставним є і посилання у рішення суду на ч.2 ст.651 ЦК України як на підставу для розірвання договору оренди землі, оскільки позовні вимоги заявлялися про визнання правочину недійсним, а не про його розірвання.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції, як незаконне та необгрунтоване, відповідно до ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ТОВ "Агро-Тріус", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ "Рис України" про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння та визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

Відповідно до ч.1,5 ст.88 ЦК України з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Агро-Тріус" підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати в загальному розмірі 239,33 грн. (а.с. 219, 227,233).

Оскільки додаткове рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 30 грудня 2014 року оскаржене не було, то відповідно і колегією суддів не переглядалося.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Тріус" задовольнити.

Рішення Каланчацького районного суду Херсонської області від 22 грудня 2014 року скасувати та ухвалити нове.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Тріус", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю "Рис України" про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння та визнання договору оренди земельної ділянки недійсним відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Тріус" судовий збір у сумі 239,33 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді