Рішення № 42965006, 02.03.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1395/15

Головуючий у першій інстанції Малиновський О.М.

Доповідач Мартинова К. П.

Категорія ЦП: 6

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Мартинової К.П.,

суддів - Кравця Ю.І., Оверіної О.В.,

за участю секретаря - Желєзнова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, за участю третіх осіб без самостійних вимог: Одеської міської ради, Комунального підприємства ЖКС "Пересипський", Інспекції державного архітектурного - будівельного контролю в Одеській області, Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод у користуванні власністю, стягнення моральної шкоди, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третіх осіб без самостійних вимог: Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення самочинного будівництва, за позовом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради до ОСОБА_4, за участю третіх осіб без самостійних вимог: Одеської міської ради, Комунального підприємства ЖКС "Пересипський", Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про знесення самочинно збудованого об"єкту за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 15 жовтня 2014 року,

ВСТАНОВИЛА :

У червні 2006 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні садибою та стягнення моральної шкоди.

Позивачі посилалися на те, вони проживають в житловому будинку АДРЕСА_1 в м.Одесі.

На сусідній земельній ділянці в будинку № 173-б відповідач ОСОБА_4 почала проводити роботи з будівництва житлового будинку впритул до літньої кухні під літ. "Б", яка перебуває у їх власності.

Незаконним самовільним будівництвом житлового будинку закривається повністю стіна літньої кухні, що позбавляє позивачів належно доглядати господарську споруду. Крім того, житловий будинок ОСОБА_4 розташований таким чином, що з його даху на дах літньої кухні потрапляють опади, що призводить до постійної вологості стін та пошкодження самої літньої кухні.

На даний час ОСОБА_4 збудувала коробку житлового будинку, вікна якого виходять у двір їх земельної ділянки.

Посилаючись на зазначені обставини позивачі просили зобов"язати ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні їх власністю шляхом знесення самочинного незакінченого будівництвом житлового будинку.

Позивачі також вважають, що неправомірними діями відповідача, їм було завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, які вони зазнали у зв"язку з діями відповідача, які можуть призвести до знищення та пошкодження їхнього майна. Вони вимушені постійно нервувати, це впливає на їх стан здоров"я, та вимагає від них докладати додаткових зусиль для відновлення свого попереднього образу життя. Посилаючись на вказані обставини позивачі просили стягнути по 50000 грн. моральної шкоди кожному позивачу.

ОСОБА_4 не визнала позов та звернулася до суду з зустрічним позовом до відповідачів про усунення перешкод у користуванні належного їй житлового будинку шляхом знесення самочинно побудованої літньої кухні під літ. "Б" у складі домоволодіння АДРЕСА_1 в м. Одесі.

Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради звернулось до суду з самостійними позовними вимогами, в яких просило зобов"язати відповідачку за власний рахунок знести самочинне будівництво - незавершений будівництвом житловий будинок, розташований за адресою : АДРЕСА_2, посилаючись на те, що ОСОБА_4 без дозвільних документів на проектування та проведення будівельних робіт, самовільно розпочала будівництво двоповерхового житлового будинку, який не можливо привести до відповідності будівельних норм і правил.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволені частково.

Суд зобов"язав ОСОБА_4 знести за власний рахунок об"єкт самочинного будівництва - незавершений будівництвом житловий будинок , розташований за адресою: АДРЕСА_2.

Стягнуто зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі по 1000 грн. кожному.

Позовні вимоги Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради задоволено.

Суд зобов"язав ОСОБА_4 знести за власний рахунок об"єкт самочинного будівництва - незавершений будівництвом житловий будинок , розташований за адресою: АДРЕСА_2.

Стягнуто зі ОСОБА_4 на користь Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради понесені судові витрати в розмірі 7,50 грн. та на користь держави несплачений судовий збір в розмірі 243,60 грн.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третіх осіб без самостійних вимог: Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення самочинного будівництва відмовлено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати, тому що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у позовних вимогах Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовити, задовольнити зустрічні позовні вимоги.

Справа в суді апеляційної інстанції розглянута на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України у відсутності представників Одеської міської ради, КП ЖКС "Пересипський", Інспекції державного архітектурного - будівельного контролю в Одеській області, Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради котрі належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, що підтверджується розписками про отримання ними судових повісток про виклик.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов"язковими підставами для скасування рішення суду.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об"єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруди, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Стаття 391 ЦК України передбачає захист права власності.

Відповідно до вимог статті 376 ЦК право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування.

У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК), а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 ЦК).

Відповідно до положень статті 38 Закону № 3038-VI право на звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованих об'єктів містобудування належить також відповідним інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю. Такий позов може бути пред'явлено до суду у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил із визначенням строку для добровільного виконання припису, та/або якщо перебудова об'єкта є неможливою.

Розглядаючи зазначені позови відповідно до вимог вказаної норми та положень частини сьомої статті 376 ЦК, суди мають встановлювати, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об'єкту та чи відмовляється особа, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 є власником житлового будинку з господарчими спорудами АДРЕСА_1 в м. Одесі на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Жилкомунвідділом виконавчого комітету Ленінської ради народних депутатів м. Одеси від 22.12. 1994 року. Вказаний житловий будинок з господарчими спорудами знаходиться на земельній ділянці площею 478 кв.м., яка була виділена ОСОБА_2 на підставі рішення № 347 виконкому Одеської міської ради.

ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 15.04.2005 року отримала у власність домоволодіння з надвірними спорудами АДРЕСА_2 в м. Одесі. Вказане домоволодіння в цілому складається з житлового будинку літ. "А", сараю літ. "Б", вбиральні літ. "В", та розташоване на земельній ділянці площею 249 кв.м..

У 2006 році ОСОБА_4 знесла вказаний житловий будинок з господарчими спорудами та без дозвільних документів, без затвердженої проектної документації самочинно розпочала будівництво двоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_2 яка граничить з земельною ділянкою ОСОБА_2

Приписами Інспекції ДАБК в Одеській області за № 15 від 28.03.2006 року та № 21 від 31.05.2006 року ОСОБА_4 зобов"язано надати проектно-правові документи на проведення будівництва житлового будинку, а у випадку ненадання, усунути виявлені порушення тобто самочинної забудови.

Також 02.06.2006 року Інспекцією ДАБК відносно ОСОБА_4 було складено протокол № 000246 про порушення у сфері містобудування, на підставі якого постановою № 246 від 05.06.2006 року вона була притягнута до адміністративної відповідальності

Згідно будівельно-технічного висновку від 16.11.2006 року збудований по АДРЕСА_2 двохповерховий житловий будинок під літ. "Г" побудований на відстані менше 1,0 метра від літньої кухні літ. "Б", яка перебуває у власності ОСОБА_2

Відповідно до ч. 2 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку, або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Приватним підприємством "ТОП.ПРОЕКТ" на замовлення ОСОБА_4 06 листопада 2014 року виготовлено технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_3 в м. Одесі, загальною площею 146,1 кв.м., житловою 96,8 кв.м.

Згідно Декларації про готовність об"єкта до експлуатації від 13 листопада 2014 року № ОД 142143170787, зареєстрованою та затвердженою департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, замовник ОСОБА_4, житловий будинок в м. Одесі по АДРЕСА_2-Г вважати закінчений будівництвом та готовим до експлуатації.

Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 23 січня 2015 року визначено право власності ОСОБА_4 на житловий будинок АДРЕСА_3 загальною площею 146,1 кв.м., житловою - 96,8 кв.м.

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23 січня 2015 року зареєстровано право власності ОСОБА_4 на житловий будинок АДРЕСА_3

Представник ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила, що предмет спору - незавершений будівництвом житловий будинок по АДРЕСА_2 в м. Одесі це і є житловий будинок по АДРЕСА_3 м. Одесі, на який ОСОБА_4 видано право установчі документи.

Вказані документи, які підтверджують право власності ОСОБА_4 на спірне домоволодіння, надані до суду апеляційної інстанції, оскільки на момент розгляду справи в суді першої інстанції перешкодою для їх надання було те, що питання про прийняття в експлуатацію об"єкту нерухомості та видача документів тривалий час знаходилися на розгляді органів місцевої влади, до компетенції яких відносяться ці питання.

При встановлених обставинах колегія суддів приймає надані докази як належні та допустимі, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, та з об"єктивних причин не були надані до суду першої інстанції.

Оскільки спірний об"єкт нерухомості в установленому законом порядку прийнятий до експлуатації, на нього видано свідоцтво про право власності, яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_3, ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва, стягнення моральної шкоди, та позову Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про знесення самочинного будівництва.

Колегія суддів також прийшла до висновку , що доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 про задоволення її позову про знесення літньої кухні під літ. "Б" задоволенню не підлягають з наступних підстав.

ОСОБА_4 не надано жодного доказу на підтвердження того, що літня кухня під літ. "Б" не відповідає вимогам державних будівельних норм, порушує її права. При розгляді справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_4 та її представник не заявляли клопотань про призначення експертизи з цього питання при відсутності перешкод з боку суду для здійснення ними своїх процесуальних прав та обов"язків.

При встановлених обставинах та наданих доказах /правоустановчих документів, які підтверджують право власності ОСОБА_4 на спірний об"єкт нерухомості/, оскільки право власності підлягає захисту, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовів ОСОБА_3, ОСОБА_2 про знесення самочинного будівництва, стягнення моральної шкоди, та Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про знесення самочинного будівництва підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні вказаних позовів.

При відмові в задоволенні позову Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради також не підлягають задоволенню вимоги про стягнення судових витрат.

Судове рішення в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_4 про знесення об"єкту нерухомості постановлене з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 305, 307, 309 ч. 1 п.п. 3, 4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2014 року в частині задоволення позовів ОСОБА_2, ОСОБА_3, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради та стягнення судових витрат скасувати, ухвалити нове рішення в цій частині.

Відмовити в задоволенні позовів ОСОБА_2, ОСОБА_3, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення самочинного будівництва, стягнення моральної шкоди.

В решті рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2014 року в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий К.П. Мартинова

Судді Ю.І. Кравець

О.В. Оверіна