Ухвала суду № 42961726, 04.03.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 320/10272/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 320/10272/14-к Головуючий у 1-й інстанції Ковальова Ю.В

Провадження № 11-кп/778/380/15 Доповідач у 2-й інстанції Літвіна В.В.

Категорія ст. 307 ч.2

КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палат з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого - судді Літвіної В.В.,

суддів - Бочарникова С.О., Смолки Н.О.,

секретаря Вечеренка Є. М.,

прокурора Мотренко М.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

адвоката ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі апеляційну скаргу процесуального прокурора на вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26 листопада 2014 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Спаське Мелітопольського району Запорізької області, громадянина України, українця, з середньо спеціальною освітою, розлученого, працюючого машиністом крану на залізничному ходу відокремленого структурного підрозділу «Колійна машина станція № 136» ДП «Придніпровська залізниця», зареєстрованого у АДРЕСА_1, мешканця АДРЕСА_2, раніше не судимого;

засуджено: за ст. 307 ч. 2 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2,3,4 ст. 76 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишено у вигляді домашнього арешту.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати на загальну суму 1 179 грн. за проведення судових хімічних експертиз № 142 від 21 серпня 2014 року; № 149 від 27 серпня 2014 року; № 150 від 29 серпня 2014 року.

Питання речових доказів вирішено в порядку ст. 100 КПК України.

Згідно вироку, на початку серпня 2014 року, в денний час, знаходячись на території лісосмуги, розташованої між селом Новобогданівка та селом Відродження Мелітопольського району Запорізької області, ОСОБА_2, маючи умисел на незаконне придбання, виготовлення, перевезення та зберігання з метою збуту, а також на незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів у місцях, що призначені для проведення культурних заходів, незаконно, з метою збуту, придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс (марихуану), який переніс та поклав до схованки біля одного із дерев у лісосмузі між селом Новобогданівка та селом Відродження Мелітопольського району Запорізької області для висихання. Продовжуючи свій злочинний умисел, в середині серпня 2014 року, в денний час, знаходячись на території лісосмуги між селом Новобогданівка та селом Відродження Мелітопольського району Запорізької області, шляхом перетирання руками, подрібнив висушені частині раніше придбаного ним особливо небезпечного засобу, обіг якого заборонено - канабісу (марихуани), тим самим незаконно з метою збуту виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс (марихуану), який продовжував незаконно зберігати при собі з метою збуту.

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів у місцях, призначених для проведення культурних заходів, 19 серпня 2014 року, приблизно о 16 - 50 годині ОСОБА_2, незаконно, зберігаючи при собі з метою збуту вказаний наркотичний засіб, на електропоїзді перевіз з села Новобогданівка Мелітопольського району до міста Мелітополя Запорізької області, та переніс наркотичний засіб до БК «Залізничників» по вул. Чайковського, 61 в м. Мелітополі Запорізької області, що є місцем, призначеним для проведення культурних заходів, де приблизно о 17 - 30 годині, того ж дня, діючи з корисливих мотивів, незаконно, шляхом продажу, при оперативній закупівлі, збув за 100 грн. ОСОБА_4 9,75 г. в перерахунку на суху речовину, особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу (марихуани).

27 серпня 2014 року,приблизно о 16-50 годині, ОСОБА_2, маючи умисел на незаконне зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, у місцях, призначених для проведення культурних заходів, діючи повторно, з корисливих мотивів, незаконно зберігаючи при собі з метою збуту, на електропоїзді, перевіз особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс (марихуану) з села Новобогдагівка Мелітопольського району до міста Мелітополя Запорізької області, де незаконно, з метою збуту, переніс вказаний наркотичний засіб до будинку культури «Залізничників» по вул. Чайковського, 61 в м. Мелітополі Запорізької області, що є місцем, призначеним для проведення культурних заходів, де приблизно о 18-55 годині того ж дня, незаконно, шляхом продажу, при оперативній закупівлі, збув ОСОБА_4, за 150 грн., особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс (марихуану) вагою7, 84 г. в перерахунку на суху речовину.

28 серпня 2014 року, ОСОБА_2, також маючи умисел на незаконне зберігання з метою збуту, та на незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, діючи повторно, з корисливих мотивів, незаконно, зберігаючи при собі з метою збуту, переніс останню частину незаконно придбаного ним особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу (марихуани) до магазину «Лаванда» по вул. Горького в с. Новобогданівка Мелітопольського району Запорізької області, де приблизно о 15-30 годині того ж дня, незаконно, шляхом продажу за 150 грн., збув ОСОБА_5, який проводив оперативну закупівлю, особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс (марихуану) вагою 11,57 г. в перерахунку на суху речовину.

В апеляційній скарзі процесуальний прокурор, не оспорюючи обставин справи, доведеність вини та юридичну кваліфікацію дій обвинуваченого, вважає вирок суду незаконним в частині призначеного покарання, яке, на його думку, не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, вказує на те, що висновки суду про можливість призначення покарання із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України є необґрунтованими. Просить скасувати вирок суду першої інстанції, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 за ст. 307 ч. 2 КК України покарання у вигляді 6 років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна.

Заслухавши доповідача; думку прокурора на підтримання доводів апеляційної скарги; адвоката ОСОБА_3, який заперечував проти задоволення апеляції прокурора, останнє слово та позицію обвинуваченого ОСОБА_2 який вважав вирок суду законним та обґрунтованим; перевіривши матеріали кримінального провадження, та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно вимогам ст. 65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу винного та обставини пом'якшуючі та обтяжуючі покарання. Особі, яка скоїла злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд, призначаючи покарання ОСОБА_2, обґрунтовано визнав пом'якшуючими обставинами повне визнання ним вини, щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, позитивну характеристику за місцем проживання та за місцем роботи.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КК України за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та суттєво знижують ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, суд може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини КК України. Згідно з ч.2 ст. 69 КК України на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті Особливої частини цього кодексу як обов*язкове .

На підставі ч.1,2 ст.69 КК України, враховуючи наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, обтяжуючих покарання, конкретні обставини провадження, дані про особу винного, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, враховуючи принцип справедливості покарання, суд першої інстанції також обґрунтовано визнав можливим призначити ОСОБА_2 основне покарання за ст. 307 ч. 2 КК України нижче від найнижчої межі, у вигляді 5 років позбавлення волі і без конфіскації майна.

Щодо застосування судом ст. 75 КК України, то суд першої інстанції, також , враховуючи тяжкість злочину, особу винного, який раніше не засуджувався, має позитивну характеристику, визнав свою вину, сприяв розкриттю злочину, має постійне місце роботи, обґрунтовано дійшов висновку про можливість його виправлення без відбування покарання і звільнив його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Такий висновок суду не суперечить вимогам кримінального та кримінального процесуального законів, відповідає особі засудженого, обставинам скоєного ним і, на думку апеляційного суду , є достатнім для виправлення ОСОБА_2 і попередження нових злочинів.

До того ж, ОСОБА_2, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, не походить з кримінального середовища і ніяк з ним не пов*язаний. З 2007 року постійно працює у структурному підрозділі ДП «Придніпровська залізниця»,постійно перебуває у робітничому оточенні. Адміністрацією за місцем роботи характеризується технічно грамотним, відповідальним робітником, таким, що забезпечує високу якість роботи, досконало володіє професією, є працьовитим та дисциплінованим робітником. Ніколи не притягався до кримінальної відповідальності.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги прокурора щодо невідповідності призначеного судом покарання ОСОБА_2, його особі і неможливості застосування ст. 75 КК України щодо нього, не є надто переконливими для її задоволення і скасування судового рішення, з цих підстав.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, що тягнуть за собою безумовне скасування вироку, по справі не вбачається.

Висновки суду про винність ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, кваліфікацію його дій в апеляційній скарзі не оскаржено.

Керуючись ст. ст. 404, 407, 419, КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

апеляційну скаргу процесуального прокурора залишити без задоволення.

Вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26 листопада 2014 року стосовно ОСОБА_2 залишити без змін.

Касаційна скарга на вирок суду може бути подана протягом трьох місяців з дня його проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: