КП № 236/294/15-к
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03.03.2015м. Красний Лиман
Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді - Ткачова О.М.
при секретарі - Грицай Н.І.
за участю прокурора - Пономарьової О.В.
Обвинуваченого - ОСОБА_1
потерпілого - ОСОБА_2
Представника потерпілого- ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця сел.Кіровськ Краснолиманського району Донецької області, громадянина України, працюючого офіційно охоронцем в інтернаті, з повною середньою освітою, не судимого, який зареєстрований: АДРЕСА_1, та фактично мешкає: АДРЕСА_2, відносно якого не було обрано запобіжний захід, ІПН-НОМЕР_3,
у вчинені злочину , передбаченого ст.286 ч.1 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
19 травня 2014 року приблизно о 21-й годині, водій ОСОБА_1, керуючи на підставі посвідчення водія серії НОМЕР_4 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 технічно справним автомобілем марки «ВАЗ 21013» реєстраційний номер НОМЕР_2 рухався з боку сел.Торське по проїжджій частині вулиці Кірова сел.Кіровськ Краснолиманського району Донецької області.
Під час руху, ОСОБА_1, маючи об'єктивну можливість спостерігати попереду автомобіля пішохода-чоловіка, в порушення вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, відповідно до якого:
п.12.3 - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;
діючи необережно - проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної події, під час виникнення перешкоди для руху у вигляді пішохода-чоловіка, не вжив заходів до зменшення швидкості, аж до повної зупинки автомобіля, внаслідок чого, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5.
В результаті вказаної дорожньо-транспортної події ОСОБА_2 заподіяно закритий перелом обох кісток лівої гомілки середньої третини; закритий остеоепіфіоліз дистального відділу правої большеберцової кістки та нижньої третини малоберцової кістки; забита рана тім'яної області зліва, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Допущені водієм ОСОБА_1 порушення вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України, знаходились в прямому причинно-наслідковому зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків.
Обвинувачений ОСОБА_3свою вину в скоєні ним злочину передбаченого ст.286 ч.1 КК України визнав повністю, та судові пояснив, що 19 травня 2014 року приблизно о 9-й годині вечора він керуючи автомобілем ВАЗ рухався зі сторони с.Торське по вулиці Кірова в с.Кіровськ і побачивши десь на відстані 18 метрів перед собою кілька пішоходів, не встигши застосувати ніяких дій , наїхав на одного з них , той впав , а він злякавшись покинув місце ДТП і поїхав додому де залишив автомобіль а сам втік. З*явившись додому через деякий час він застав там співробітників міліції які почали оформляти відповідні документи. При цьому на задані йому питання пояснив, що він дав десь приблизно 6800,00 гривень на лікування потерпілого його матері , а на питання чому він не навіщав потерпілого в лікарні та не вибачився перед тим він відповісти не зміг, він працюючого офіційно охоронцем в інтернаті.Також на задане йому питання щодо зазначення в його характеристиці, що він раніше скоював ДТП пояснв, що він раніше на цьому ж самому місці на скутері попав в ДТП , при цьому хто в ньому був винен він пояснити не побажав.
В скоєному щиро кається та вважав, що так вже вийшло з ДТП.
Цивільний позов пред*явлений до нього представником потерпілого ОСОБА_2,
його матір*ю ОСОБА_4в відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 3 548,02 гривень і в відшкодування моральної шкоди в розмірі 20 000,00 гривень визнав у повному обсязі.
Обставини справи ні ним ні іншими участниками процесу не оспорюються.
Законний представник потерпілого ОСОБА_2 , його мати ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила про спричинення ОСОБА_1, при вчинені ним кримінального правопорушення, при обставинах установлених судом, шкоди її сину та просила її цивільний позов до нього в відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 3 548,02 гривень і в відшкодування моральної шкоди в розмірі 20 000,00 гривень задовольнити в повному обсязі.
Потерпілий ОСОБА_2в судовому засіданні підтримав позовні вимоги своєї матері та просив позов задовольнити у повному обсязі.
Суд, відповідно до ст.349 КПК України , визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи , які ніким не оспорюються.
Аналізуючи отримані в судовому засіданні та досліджені судом докази в їх сукупності, суд вважає, що оскільки ОСОБА_1порушив правила безпеки дорожнього руху, керуючі транспортним засобом, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди і спричинило тим самим потерпілому ОСОБА_2середньої тяжкості тілесне ушкодження, при цьому наслідки ДТП, а саме спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2, знаходилися у причинному зв'язку з порушенням ОСОБА_1ПДР України, то він повинен нести відповідальність за ст.286 ч.1 КК України , як за порушення правил безпеки дорожнього руху особою яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, а отже його дії правильно кваліфіковані на досудовому слідстві.
Визначаючі вид та міру кримінального покарання ОСОБА_1за скоєний ним злочин суд враховує ступінь тяжкості , характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, а також особу винного.
До обставин,які пом'якшують покарання ОСОБА_5суд відносить його щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1,суд не вбачає.
З урахуванням обставин справи, та особи винного, а також того, що він офіційно працює і отримує заробітну плату , суд вважає, що відносно ОСОБА_1за зазначений злочин необхідно обрати покарання у вигляді штрафу і з позбавленням його права керувати транспортними засобами як особи яка залишила місце ДТП навіть не з*ясувавши стан потерпілого.
Цивільний позов пред*явлений до ОСОБА_1представником потерпілого ОСОБА_2,його матір*ю ОСОБА_4в відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 3 548,02 гривень і в відшкодування моральної шкоди в розмірі 20 000,00 гривень підлягає задоволенню у повному обсязі, як визнаний ним відповідно до ст.174 ЦПК України.
Процесуальні витрати понесені НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області ( а.с.75,116 ) в загальній сумі 1 362,78 гривень, відповідно до КПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_1
Речові докази по справі- автомобіль «ВАЗ 21013» реєстраційний номер НОМЕР_2, переданий на зберігання ОСОБА_1 ( а.с.123-124) , після набрання вироком законної сили, підлягає залишенню йому як володільцю зазначеного майна.
Для застосування до ОСОБА_1заходу забезпечення кримінального провадження, до набрання вироком законної сили, підстав немає.
Керуючись ст. ст.368,370,374 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ :
ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину передбаченого ст.286 ч.1 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі 300 ( трьохсот ) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вигляді становить 5100,00 ( п*ять тисяч сто) гривень з позбавленням його права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Цивільний позов пред*явлений до ОСОБА_1представником потерпілого ОСОБА_2,його матір*ю ОСОБА_4в відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 3 548,02 гривень і в відшкодування моральної шкоди в розмірі 20 000,00 гривень задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 3 548,02 гривень і в відшкодування моральної шкоди в розмірі 20 000,00 гривень, а всього в загальній сумі 23 548,02 ( двадцять три тисячі п*ятьсот сорок вісім) гривень 02 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Донецькій області м.Донецьк вул.Фізкультурна-1, р/р-31253272210095,МФО-834016,ЄРДПОУ-25574914 процесуальні витрати в загальній сумі 1 362,78 ( одна тисяча триста шістдесят дві ) гривни 78 копійок.
Речові докази по справі-автомобіль «ВАЗ 21013» реєстраційний номер НОМЕР_2, переданий на зберігання ОСОБА_1 , після набрання вироком законної сили, залишити йому.
Заход забезпечення кримінального провадження до ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили, не застосовувати.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги , якщо таку скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено відповідно до розпорядження ВССУ №27/10/38-14 від 02.09.2014 року до Апеляційного суду Запорізької області щляхом подання апеляційної скарги через Краснолиманський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення .
Суддя
Судове рішення № 42960467, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області) було прийнято 03.03.2015. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 236/294/15-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: