Ухвала суду № 4295451, 28.04.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-7092/07

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

28 квітня 2009 р.  Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача           Федорова М.О.

суддів:                                                         Брайка А.І.

                                                                       Голубєвої Г.К.

                                                                       Карася О.В.

                                                                       Рибченка А.О.

секретар судового засідання                Патюк А.О.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 28.04.09 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2006 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.02.2007

у справі        №А17/291-06

за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю „Чижи”

до                   Державної податкової інспекції у Красно гвардійському районі

м. Дніпропетровська

про                 визнання нечинним акту та податкового повідомлення рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2006 у справі №А17/291-06 позовні вимоги товариства зі обмеженою відповідальністю „Чижи” до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська задоволено частково: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська №0008431501/019527 від 15.12.2005, в частині визнання нечинним акту Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська №297/15-114/24996375 від 15.12.2005 провадження у справі закрито.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.02.2007  постановою господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2006 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська проведено перевірку податкових декларацій товариства з обмеженою відповідальністю „Чижи” по податку на прибуток, за результатами якої складено акт № 297/15-114/24996375 від 15.12.2005.

Перевіркою встановлено завищення позивачем валових витрат та сум непогашеної заборгованості на суму 862,5 тис. грн. та заниження податкових зобов’язань на 215,6 тис. грн.

В акті перевірки, також зазначено, що 18.03.2002 було порушено провадження у справі про банкрутство закритого акціонерного товариства „Магнезит”, постановою господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2002 по справі №Б/24/36/02 та було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком до 12.11.2003.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008431501/0/9527 від 15.12.2005, яким позивачеві визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 226400 грн.: 215600 грн. основного платіжу, 10800 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо часткового задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідності до Декларації позивача з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2005 року до валових витрат позивачем віднесено 862,5тис.грн. внаслідок врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості (рядок 05.3 Декларації);

Зазначені відомості підтверджуються Додатком К4 до рядків 02.3, 05 та 23 декларації позивача з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2005 року.

Також в Додатку зазначено, що внаслідок коригування були збільшені валові витрати на 862,5 тис. грн. у зв’язку з невиконанням умов договору №3/99 від 01.01.1999 який укладено з компанією „Еліт Дистрибюшн”;

Рішенням Арбітражного суду Дніпропетровської області від 15.02.2001. у справі № 8/504 за позовом позивача до закритого акціонерного товариства „Магнезит”, яке набрало законної сили відповідно до постанови про перевірку рішення у порядку нагляду від 26.04.2001 по справі №8/504, встановлено, що між позивачем, закритим акціонерним товариством „Магнезит” та компанією „Еліт Дистрибюшн” було укладено договір №45 від 28.12.1999 про переведення боргу.

Відповідно до якого закрите акціонерне товариство „Магнезит” прийняло на себе зобов’язання сплатити борг компанії „Еліт Дистрибюшн” по контракту №3/99 від 01.01.1999 на постачання вугільної продукції  на суму 218122,45 доларів США, також було стягнуто з рахунку закритого акціонерного товариства „Магнезит” на користь позивача 1269248,36 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, позивач звернувся до відділу державної виконавчої служби управління юстиції Бабушкінського району м. Дніпропетровська з заявою №326/1 від 01.06.2001 про відкриття виконавчого провадження та забезпечення виконання Рішення суду.

Листом від 26.10.2006 №02-44/4-57ф Державна виконавча служба у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська на запит позивача повідомила його про те, що книга обліку виконавчих документів була втрачена державним виконавцем, на дільницю якого була розписана Заява позивача, у зв’язку з чим немає можливості повідомити про хід виконання зазначеного виконавчого документа та притягти винну особу до відповідальності.

Відповідно до пп. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат включаються суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку. Для банків та інших небанківських фінансових установ норми цього пункту діють з урахуванням норм ст. 12 цього Закону.

Безнадійна заборгованість - це заборгованість, яка відповідає будь-яким ознакам зазначеним у п. 1.25 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, зокрема заборгованість, яка виявилась непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності).

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, закрите акціонерне товариство „Магнезит” визнано банкрутом 12.11.2002, а також наявність заборгованості закритого акціонерного товариства „Магнезит” перед позивачем.

Також, позивачем вжито всі можливі заходи для стягнення боргу.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій стосовно того що, заборгованість закритого акціонерного товариства „Магнезит” перед позивачем 12.11.2002 набула статусу безнадійної заборгованості, позивач правомірно відніс суму заборгованості до складу валових витрат у 2005 році.

Також господарські суди обґрунтовано, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, закрили провадження у справі в частині визнання нечинним акту перевірки Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська № 297/15-114/24996375 від 15.12.2005, оскільки даний акт не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії, а отже позовні вимоги стосовно визнання його нечинним не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду апеляційної інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга Державної податкової інспекції у Красногвардійському  районі м. Дніпропетровськазадоволенню не підлягає, а постанова господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2006 та ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.02.2007 у справі №А17/291-06 – залишаються без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському  районі м. Дніпропетровськазалишити без задоволення.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2006 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.02.2007 у справі №А17/291-06 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. ФедоровСуддіА.І. БрайкоГ.К. ГолубєваО.В.КарасьА.О.Рибченко

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар