Ухвала суду № 4295442, 03.06.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                                             №К-607/07

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м.Київ, вул.Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2009  Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого                Ланченко Л.В.  

суддів                            Конюшка К.В.

                                       Пилипчук Н.Г.

                                       Сергейчука О.А.

                                       Степашка О.І.

при секретарі:            Андрюхіній І.М.

за участю представників:

позивача: не з’явився.

відповідача: не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Дністер-Авто»

на постанову  Львівського  апеляційного господарського суду від 06.12.2006 

у справі  №5/1235-12/221А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дністер-Авто»

до  Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

                                                                   ВСТАНОВИВ:                                                         

Постановою Господарського суду Львівської області від 14.09.2006 позов ТОВ «Дністер-Авто» задоволено повністю. Скасовано частково податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м.Львова №0001872321/0/23024/32261335/12265 від 01.06.2006 в частині нарахування податку на прибуток у сумі 13349,69 грн. із яких основний платіж 9842,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 3507,69 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м.Львова №0001882321/0/23024/32261335/12264 від 01.06.2006 про  визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 122698,73 грн., у т.ч. основний платіж 81799,16 грн. та штрафні (фінансові) санкції 40899,57 грн.

Судове рішення мотивовано тим, що позивач, провівши реконструкцію належного йому приміщення, збільшив балансову вартість споруди, а тому  правомірно нарахував амортизаційні відрахування  та відніс їх до складу валових витрат в сумі 39376,00 грн., з огляду на викладене  мав усі підстави для включення до податкового кредиту податку на додану  вартість на підставі отриманих податкових накладних які відповідають вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2006 постанову Господарського суду Львівської області від 14.09.2006 скасовано. Прийнято нову постанову про відмову в позові, з тих підстав, що первинними документами не підтверджено, що реконструкція приміщення магазину пов’язана з виробничою (господарською) діяльністю позивача, у зв’язку з чим у нього відсутні правові підстави для віднесення таких витрат до складу валових та формування за цими операціями податкового кредиту.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, внаслідок неправильної правової оцінки обставин справи.

Позивач правом подати заперечення на касаційну скаргу  не скористався.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Справу розглянуто відповідно до приписів ч.4 ст.221 КАС України.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга  не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено планову документальну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2004 по 31.12.2005, за наслідками якої складено акт №15/23-024/32261335 від 10.05.2006.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого заниженого податок на прибуток підприємства на загальну суму 17889 грн. та пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 81799,16 грн.

На підставі акта перевірки прийняті спірні податкові повідомлення-рішення №0001882321/0/23024/32261335/12264 від 01.06.2006, яким визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на додану вартість в сумі 122698,73 грн., у т.ч. основний платіж -81799,16 грн. та штрафна (фінансова) санкція – 40899,57 грн.; №0001872321/0/23024/32261335/12265 від 01.06.2006, яким визначено суму  податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток в сумі 24263,90 грн., у т.ч. основний платіж – 17889 грн. та штрафна (фінансова) санкція -6374,90 грн.

У справі встановлено, що позивачем у 2004 році проводились роботи  по реконструкції належного йому приміщення магазину по вул.Липинського, 36 у м.Львові відповідно до договору підряду від 30.12.2003 з генпідрядником ТОВ «ВВ-Буд». Згідно п.3.1 даного договору позивач разом з генпідрядником розробляє та погоджує в установленому порядку проектно-кошторисну документацію; генпідрядник, відповідно до п.3.2 договору, зобов’язаний  передати замовнику комплект проектно-кошторисної документації та технічної документації реконструкції (журнал робіт, акти прихованих робіт, сертифікати будівельних матеріалів та конструкцій).

Згідно даних оборотно-сальдової відомості по рах.ОС.1 вартість реконструкції приміщення по вул.Липинського, 36 у м.Львові в Ш кварталі 2004 року  позивачем віднесено до складу першої групи основних  засобів в розмірі 408995,83 грн. На вартість реконструкції приміщення нараховано амортизаційних відрахувань всього на суму 39379,28 грн., у т.ч. у ІУ кварталі 2004 року в сумі 8179,92 грн., в І кварталі 2005 року у  сумі 8016,32 грн., в П кварталі 2005 в сумі 7855,99 грн., в Ш кварталі 2005 року в сумі 8016,32 грн., в ІУ кварталі 2005 року в сумі 7586,12 грн.

Під час перевірки, передбачені договором первинні документи позивачем надані не були, з наданих довідок про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за січень-травень 2004 року та податкових накладних не вбачається  які саме роботи виконувались та які матеріали використовувались.

Таким чином,  позивачем належним чином не підтверджено первинними документами, що реконструкція приміщення магазину пов’язана з виробничою (господарською) діяльністю, оскільки не дотримано вимог п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також порушено п.2 ст.9 цього Закону  щодо наявності обов’язкових  реквізитів первинних документів.

З огляду на викладене, судова колегія вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції, що позивачем в порушення  пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»  завищено суму амортизаційних відрахувань на загальну суму 39376 грн. у зв’язку з неправомірним віднесення  до складу першої групи основних засобів вартості реконструкції приміщення магазину, за відсутності доказів, що такі витрати пов’язані з виробничою (господарською) діяльністю підприємства.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкових кредит звітного періоду складається із сум податків сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають  амортизації.

Суми податку на додану вартість сплачені (нараховані) платником   податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів.

Згідно пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Пп.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»   не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку  органом державної податкової служби  суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Враховуючи, що за даними книги придбання товарів (робіт, послуг) підприємства  позивачем суми ПДВ з придбання робіт по реконструкції приміщення включені до складу податкового кредиту в 2004 році у розмірі  81799,16 грн., однак надані  ним локальні кошториси не містять дати та місця складення,  назви підприємства, яким їх складено, доказів їх  погодження, не містить прізвищ та посад осіб, які їх склали та перевірили, крім того не засвідчені печатками підприємства, а, отже, не можуть бути належним доказом  правомірного збільшення балансової вартості споруд, судом апеляційної інстанції вірно зазначено про відсутність у позивача підставі  для включення  до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість лише на підставі отриманих податкових накладних та про помилковість висновків суду першої інстанції. 

Враховуючи викладене, судова колегія вважає правильними висновки суду апеляційної інстанції про скасування рішення суду першої інстанції та відмову в позові.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом апеляційної інстанції допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права, а засновані на власному  тлумаченні правових норм.

За таких обставин, судова колегія не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судового рішення яке належним чином мотивоване і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, у зв’язку з чим касаційна скарга  підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції -  без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230  Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

            Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дністер-Авто» залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.2006 - без змін.

            Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

                               Головуючий                                                        Л.В.Ланченко 

                                 Судді                                                                  К.В.Конюшко

                                                                                                             Н.Г.Пилипчук                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                         О.А.Сергейчук

                                                                                                             О.І.Степашко