Ухвала суду № 42952235, 03.03.2015, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

03 березня 2015 р. м. Чернівці Справа № 824/256/15-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораш Віталій Олександрович, розглянувши адміністративний позов Комунального підприємства Сумської обласної ради "Суми-Фарм" до Першотравневий відділ Державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Обласного комунального підприємства «Буковина-Фарм» про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В поданому до суду адміністративному позві Комунальне підприємство Сумської обласної ради «Суми-Фарм» (позивач) просить зобов'язати Першотравневий відділ державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції (відповідач) зняти арешт з коштів, що знаходяться на рахунку Обласного комунального підприємства "Буковина-Фарм" р/р №26000017113338 в Укрексімбанку м. Чернівці, МФО 356271, код ЄДРПОУ 21435200, в частині коштів на суму 50000,00 грн належних Комунальному підприємству Сумської обласної ради "Суми-Фарм"; зобов'язати Першотравневий відділ державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції повернути належні Комунальному підприємству Сумської обласної ради "Суми-Фарм" (р/р 26009055017878 в СФ ПАТ КБ "ПриватБанк" МФО 337546, код ЄДРПОУ 05399277) арештовані кошти в сумі 50000,00 грн, що знаходяться на рахунку Комунального підприємства "Буковина-Фарм" р/р №26000017113338 в Укрексімбанку м. Чернівці, МФО 356271, код ЄДРПОУ 21435200.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження у справі слід відмовити, з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 статті 3 КАС України справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

При визначенні юрисдикції справи, суд виходить з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.

Згідно ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України до адміністративного суду із позовною заявою мають право звернутися учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно ч. 4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Тобто, позивачами в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби можуть бути учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій.

Перелік учасників виконавчого провадження та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій, визначений статтею 7 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, заявлений позов обґрунтовано тим, що 27.01.2015 року позивач помилково перерахував на розрахунковий рахунок Комунального підприємства "Буковина-Фарм" №2600007113338 в Філії АТ "Укрексімбанк" м. Чернівці платіж в розмірі 50000,00 грн, згідно платіжного доручення №277 від 27.01.2015 року. Першотравневим відділом державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції на підставі постанов про арешт коштів боржника від 12.11.2014 року та від 16.01.2015 року накладено арешт на розрахунковий рахунок Комунального підприємства "Буковина-Фарм" №2600007113338 в Філії АТ "Укрексімбанк" м. Чернівці. Позивач у позовній заяві зазначив, що розрахунковий рахунок неналежного отримувача платежу арештований органом виконавчої служби, у зв`язку з цим він втратив можливість повернути помилково перераховані кошти.

З вищезазначеного слідує, що позов обґрунтовано тим, що майно, на яке накладено арешт державним виконавцем, за твердженням позивача, належить йому, а не боржнику по виконавчому провадженню. Відтак, суд дійшов висновку, що даний позов мотивований неправомірними діями державного виконавця з підстав належності спірного майна позивачу, що є спором про право на це майно.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 року № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби", судам при розгляді справ з приводу оскарження дій державного виконавця стосовно арешту майна боржника потрібно враховувати, що в межах статті 181 КАС України розглядаються вимоги щодо арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно.

З доданих до позовної заяви матеріалів вбачається, що позивач не є учасником (стороною) виконавчого провадження, у якому державним виконавцем накладено арешт на спірне майно (грошові кошти), а отже відсутні підстави для розгляду даної позовної заяви за правилами, встановленими ст.181 КАС України

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ч. 1 ст. 391 ЦКУ власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Згідно ст. 392 ЦКУ власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У господарських відносинах державні органи прирівняні до юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності і наділені тими ж самими правами та обов'язками, згідно з положеннями ст. 2 ГК України, а спір між суб'єктами господарської діяльності не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, заявлені позовні вимоги не підвідомчі адміністративним судам і не можуть розглядатися за правилами адміністративного судочинства. З огляду на суб'єктний склад сторін спірних правовідносин ці вимоги підлягають розгляду в порядку господарського судочинства. Частиною 3 статті 16 ГПК України передбачено, що справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що для правильного врегулювання даного спору позивачу потрібно звернутися із позовною заявою до Комунального підприємства "Буковина-Фарм" із позовною заявою про визнання права власності і про зняття з нього арешту, залучивши в якості третьої особи Першотравневий відділ державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції.

Враховуючи вищевикладене, заявлені позивачем вимоги не підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, а повинні розглядатись в порядку господарського судочинства і позивач не позбавлений можливості звернутися до господарського суду за захистом порушених його прав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 107, 109, 165, 181 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У відкритті провадження у справі за Комунального підприємства Сумської обласної ради "Суми-Фарм" до Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Обласного комунального підприємства "Буковина-Фарм" про зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.

2. Повернути Комунальному підприємству Сумської обласної ради "Суми-Фарм" (вул. Харківська, буд. 24, м. Суми, Сумська область, код ЄДРПОУ 05399277) з Державного бюджету України судовий збір сплачений ним відповідно до платіжного доручення №1182 від 19.02.2015 року в сумі 73,08 грн.

3. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала, відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає закон ної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала відповідно до ст. 185 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена повністю або частково в апеляційному порядку.

Згідно із ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.О. Григораш