Постанова № 42951698, 24.02.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2015 року

м. Полтава

Справа № 816/5081/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товарства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до Полтавської митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

23 грудня 2014 року Відкрите акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ВАТ "Полтавський ГЗК", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської митниці Міністерства доходів і зборів України (далі - Митниця, відповідач) про визнання протиправними картки відмови в прийнятті митної декларації №806010002/2014/00050 від 25.11.2014, рішення про коригування митної вартості товарів №806010002/2014/000035/1 від 24.11.2014 та їх скасування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Полтавською митницею порушено права та інтереси ВАТ "Полтавський ГЗК" у сфері публічно-правових відносин через безпідставне коригування митної вартості товарів до збільшення. Стверджував про те, що ним правомірно розраховано митну вартість товару (феромарганець середньовуглецевий) на підставі основного методу - за ціною договору.

Відповідач позов не визнав. У письмових запереченнях посилався на те, що контролюючим органом правомірно, на підставі положень статті 60 Митного кодексу України, визначено митну вартість товару, яка ґрунтується на раніше визнаній митній вартості такого самого товару, що задекларований Товариством у митній декларації від 20.10.2014 №112050000/2014/23206.

Позивач у судове засідання 24.02.2015 явку свого уповноваженого представника не забезпечив. Натомість надіслав клопотання про розгляд справи без його участі. При цьому позовні вимоги підтримав з мотивів, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання 24.02.2015 також не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи достатність наданих сторонами доказів та відсутність потреби допитати свідка чи експерта, суд, зважаючи на положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе здійснити розгляду справи в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Між ВАТ "Полтавський ГЗК" (покупець) та компанією "Raw & Refined Commodilies AG", Швейцарія (продавець) 16.05.2014 укладено зовнішньоекономічний контракт №1558 (а.с. 10-16) (надалі - Контракт), за умовами якого продавець продає, а покупець придбаває ферросплави в кількості, в строки, за цінами, на умовах поставки до пунктів відвантаження, вказаних у специфікаціях до даного Контракту, які є його невід’ємною частиною (пункт 1.1).

Відповідно до специфікації від 22.10.2014 №3 (а.с. 17) товаром є ферромарганець середньовуглецевий в кількості 63 метричні тонни +-10% орієнтовно на суму 83 790,00 EUR. Ціна, за якою сторони домовились про купівлю-продаж 1 тонни товару становить - 1 330,00 EUR.

Ціна на товар, що поставляється встановлюється в євро і зазначається в специфікаціях до даного Контракту (пункт 2.11). Поставка товару за даним Контрактом повинна бути проведена автомобільним транспортом на умовах DAP, м. Комсомольськ, Полтавська область, Україна (Інкотермс 2010) (пункт 3.1). Оплата товару має здійснюватися покупцем в євро шляхом перерахування: 50% передоплати на основі інвойсу, виставленого продавцем; 50 % протягом 10 банківських днів із дати поставки товару (пункт 4.2).

Після узгодження з покупцем правильності оформлення товаросупроводжувальних документів і отримання номеру попереднього повідомлення, продавець відправляє з товаром наступний пакет товаросупровідних документів: інвойс із зазначенням номера і дати контракту, найменування товару, вантажоотримувача ВАТ "Полтавський ГЗК" і країни походження; CMR-міжнародна автотранспортна накладна із штампом перевізника, із значенням вантажоотримувача, ВАТ "Полтавський ГЗК"; сертифікат якості/аналізу; сертифікат походження; пакувальний лист із зазначенням: кількості місць, ваги нетто і ваги брутто кожного місця; експортна декларація відправника (розділ 3 Контракту).

На виконання умов пункту 4.2 Контракту ВАТ "Полтавський ГЗК" здійснив попередню оплату в розмірі 50 % від вартості поставки в сумі 13 965 EUR платіжним дорученням від 18.11.2014 (а.с. 18) на підставі рахунку (інвойсу) № SL-14/0034P від 13.11.2014 (а.с. 30).

На виконання умов Контракту продавець здійснив поставку вказаного в ньому товару автомобільним транспортом за експортною декларацією №MRN14DE265607819751E7 від 18.11.2014 (а.с.25-26) загальною вагою брутто - 21021 кг та міжнародною автотранспортною накладною (CMR) від 18.11.2014 (а.с. 29).

Представник позивача, з метою здійснення митного контролю та оформлення товару "чорні метали: феромарганець середньовуглецевий", подав до митного поста "Кременчук" Полтавської митниці митну декларацію (а.с. 20-21).

Разом з митою декларацією декларант подав документи, перелік яких визначено статтею 53 Митного кодексу України, а саме: зовнішньоекономічний контракт 16.05.2014 №1588 із специфікацією №3 (а.с. 10-17); експортну декларацію №MRN 14DE265607819751E7 (а.с. 25-28); рахунки-фактури (інвойси) - рахунок від продавця №SL-14/0034P від 13.11.2014, №SL-14/0034 від 18.11.2014 (а.с. 30-31); міжнародну автотранспортну накладну (CMR) від 18.11.2014 (а.с. 29-30); сертифікат якості №SL-14/0034 від 18.11.2014 (а.с. 35); сертифікат про походження товару №S101039416 від 14.11.2014 (а.с. 33); митну декларацію №806010002/2014/202928 від 24.11.2014 (а.с. 20-21), за якою було відмовлено у випуску товарів; інші документи, які перелічені в картці відмови №806010002/2014/00050 від 24.11.2014 (а.с. 9).

Митна вартість товарів заявлена позивачем за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), на рівні 1,33 EUR за 1 кг товару.

За результатами перевірки митних декларацій відповідач дійшов висновку про відмову у прийнятті митних декларацій, про що складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25.11.2014 №806010002/2014/00050 (а.с. 9).

Крім того, Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 24.11.2014 №806010002/2014/000035/1 (а.с.7-8). Вказаним рішенням митну вартість товару (чорні метали, феромарганець середньовуглецевий) визначено за ціною подібних товарів на рівні 1,44 EUR за 1кг.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями відповідача, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням суб’єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності таких рішень, що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв’язку з чим перевіряє чи прийнято дані рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване ці рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішень; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зі змісту оскаржених рішень суд встановив, що підставою для коригування митної вартості товарів слугувала наявна у контролюючого органу інформація щодо митної вартості раніше імпортованих позивачем подібних товарів. Так, відповідач зазначив, що позивач у жовтні 2014 року ввіз на митну територію України "чорні метали, феромарганець середньовуглецевий", митну вартість яких задекларовано та визнано Митницею на рівні 1,44 EUR за 1 кг (вантажна митна декларація від 20.10.2014 № 112050000/2014/23206).

При цьому відповідач вказав, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не може бути прийнятий у зв'язку з тим, що використані декларантом документи містять розбіжності, а саме згідно умов, щодо яких поставляється товар, в ціну товару включено вартість тари та пакування, однак відсутні документи, в яких було б виділено дану складову, що унеможливлює перевірити складові митної вартості (неможливість виділення із заявленої ціни товару вартості його упаковки не дає можливості перевірити й оцінити фактурну (дійсну) вартість товару, а також установити фактичний розмір витрат на упаковку, з урахуванням яких було сформовано митну вартість оцінюваного товару). Також згідно п. 2.2 контракту від 16.05.2014 №1558 ціни не можуть змінюватись, але в Специфікації № 3 ціну на товар було змінено в порівнянні з попередньою специфікацією.

Суд не погоджується із зазначеними доводами контролюючого органу з урахування наступного.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, що набрав чинності з 01.06.2012.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п’ята статті 58 Митного кодексу України).

Отже, митною вартістю товарів є сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю.

Суд зазначає, що за поставлені компанією "Raw & Refined Commodilies AG", Швейцарія товари позивач сплатив кошти загалом в розмірі 27 930,00 EUR. Дана сума коштів є ціною товарів, що визначена у Специфікації № 3 від 22.10.2014 до Контракту від 16.05.2014 № 1558.

Фактів здійснення позивачем на користь постачальника чи третіх осіб будь-яких інших платежів (страхових виплат, транспортних послуг, комісійної чи брокерської винагород тощо) відповідачем не встановлено та суду відповідних доказів не надано.

Стосовно посилань відповідача на розбіжності у наданих до митних декларацій документах, суд зазначає, що обставини відсутності документів про вартість тари та пакування жодним чином не впливають на визначення фактичної вартості таких товарів. Більш того, відомості про тару та упаковку містяться у пакувальному листі (а.с. 32), а умови оплати вартості товарів сторонами погоджено у Контракті.

Водночас суд враховує ту обставину, що поставка товарів здійснювалася на умовах DAP (поставка до місця призначення), м. Комсомольськ, Полтавська область, Україна. Тобто, товар поставлявся до місцезнаходження покупця у стані, придатному для розмитнення. Вказані умови поставки, окрім іншого, визначають, що оплату вартості тари, упаковки товарів, їх завантаження, транспортування, а також будь-які страхові платежі здійснює сторона-постачальник.

Таким чином, фактична вартість 1 кг поставлених товарів становить 1,33 EUR (27 930,00 EUR/ 21 000 кг).

З приводу посилань контролюючого органу на відомості про вартість подібних товарів суд зазначає, що відповідно до приписів статей 53-55, 64 Митного кодексу України законодавець допускає використання органом доходів і зборів при визначенні митної вартості товарів наявної у такого органу інформації про раніше визнані (визначені) митні вартості лише в тому випадку, коли подані декларантом обов’язкові документи містять істотні розбіжності, що унеможливлюють визначення митної вартості імпортованих товарів за основним методом (ціна договору).

У даному випадку контролюючий орган не надав доказів існування таких розбіжностей.

Суд звертає увагу на те, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

З огляду на вищенаведене, посилання Митниці на раніше визнану вартість товару "чорні метали, феромарганець середньовуглецевий" на рівні 1,44 EUR за 1 кг є неправомірними.

Окрім того, необґрунтованими є доводи Митниці про ненадання позивачем додаткових документів для підтвердження ціни товарів, адже, такі документи не надано у зв’язку з конфіденційністю цієї інформації, як зазначено в листі продавця від 24.11.2014 (а.с. 41). Крім того, в листі зазначено про відсутність прайс-листів виробника, так як контрактна вартість товару формується на підставі основних показників: кількість, умови поставки та умови оплати.

Оскільки в судовому засіданні належними доказами не спростовано позицію позивача, а надані в сукупності документи фактично підтверджують контрактну ціну імпортованого товару та правильність визначення за вказаною ціною його митної вартості, підстави для висновку про те, що заявлена позивачем митна вартість товару за ціною договору на рівні 1,33 EUR за 1 кг є заниженою чи необ’єктивною, відсутні.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару, а тому такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, Митницею таких доказів суду не надано. Натомість матеріалами справи підтверджено правомірність визначення позивачем митної вартості товарів на підставі основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Звідси випливає, що приймаючи спірне рішення про коригування митної вартості товарів, суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з’ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення, чим порушено законні інтереси позивача.

Відтак, позов у даній частині належить задовольнити.

З приводу позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд зазначає наступне.

Частиною дванадцятою статті 264 Митного кодексу України передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи органу доходів і зборів про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

Стаття 24 Митного кодексу України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вона вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

У даній справі суд встановив, що рішення про відмову у прийнятті митної декларації є результатом неправомірної відмови контролюючого органу у визнанні задекларованої позивачем митної вартості товару за основним методом, а тому картки відмови у прийнятті митної декларації також сформована незаконно, у зв’язку з чим така підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Відтак, позов ВАТ "Полтавський ГЗК" слід задовольнити у повному обсязі.

У відповідності до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Полтавської митниці Міністерства доходів і зборів України №806010002/2014/000035/1 від 24.11.2014.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Полтавської митниці Міністерства доходів і зборів України №806010002/2014/00050 від 25.11.2014.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" (ідентифікаційний код 00191282) судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 182,70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Текст постанови складено 27.02.2015.

Суддя Є.Б. Супрун