Ухвала суду № 42949604, 24.02.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/6808/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого: - Яковлєва О.В.,

суддів: - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

при секретарі: - Іленко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року, у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування вимоги, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Публічне акціонерне товариство "Одесагаз" звернулося до суду з позовом до СДПІ з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального ГУ Міндоходів про: скасування рішення про опис майна у податкову заставу № 3268/25-033/8 від 07 липня 2014 року; скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-24-25 від 31 жовтня 2014 року; скасування податкової вимоги № 42-25 від 24 вересня 2014 року; зобов'язання відповідача внести до зворотного боку картки особового рахунку ПАТ «Одесагаз» відомості про сплату податкових зобов'язань.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року позов ПАТ "Одесагаз" задоволено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції не відповідає встановленим обставинам справи, так як незалежно від причини несплати платником податків своїх податкових зобов'язань, зокрема у разі порушення банком строків виконання доручень клієнтів на переказ коштів, платник податків не звільняється від обов'язку сплати зазначених зобов'язань, а податковий орган, відповідно, від стягнення податкового боргу.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ "Одесагаз" надані до АТ "Єврогазбанк" на виконання наступні платіжні доручення: № 13523 від 08 липня 2014 року, спрямоване на сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на суму 648125,9 грн.; № 13311 від 18 червня 2014 року, спрямоване на сплату земельного податку, на суму 21438,09 грн.; № 13154 від 12 червня 2014 року, на суму 2000000 грн.; № 13202 від 17 червня 2014 року, спрямовані на сплату ПДВ, на суму 1121166 грн.; № 13343 від 18 червня 2014 року, спрямоване на сплату збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ за червень 2014 року, на суму 354000 грн.,; № 13547 від 17 липня 2014 року, спрямоване на сплату збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, на суму 70000 грн.

АТ "Єврогазбанк" вказані платіжні доручення прийняті до виконання.

Позивач, згідно заяви № 145 від 21 липня 2014 року та заяви № 90 від 23 червня 2014 року, повідомив податковий орган про сплату грошових зобов'язань, згідно зазначених платіжних доручень.

Податковим органом винесено та направлено на адресу ПАТ "Одесагаз" вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 31 жовтня 2014 року № Ю-24-25 відносно сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у сумі 515 088, 49 грн., податкову вимогу № 42-25 від 24 вересня 2014 року, відносно сплати податкового зобов'язання із земельного податку, в сумі 21438,09 грн., відносно сплати податку на додану вартість, в сумі 3121085,53 грн., відносно сплати збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, в сумі 464987,17 грн.,

Податковим органом 07 липня 2014 року прийнято рішення № 3268/25-033/8 про опис майна позивача у податкову заставу.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, зроблено висновок, що за порушення строків зарахування податків до бюджетів, або державних цільових фондів, з вини банку, платник податків звільняється від будь-якої відповідальності, а сума вже сплачених коштів вважаються такими, що сплачені належним чином.

Згідно п. 1.24 ст. 1 ЗУ «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі.

Відповідно до п. 22.4 ст. 22 ЗУ «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», ініціювання переказу вважається завершеним для платника з моменту прийняття банком розрахункового документа на виконання, а банк має забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Відповідно до п. 129.6 ст. 129 ПК України, за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Згідно пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 89.1 ст. 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Судовою колегією встановлено, що підставою для виникнення заборгованості у позивача зі сплати своїх податкових зобов'язань стало не виконання банком його платіжних доручень.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем своєчасно, в межах встановлених законодавством термінів сплати податкових зобов'язань, направлено платіжні доручення на перерахування податків до бюджету, які в свою чергу прийняті банком.

Колегія суддів вважає, що після прийняття банком розрахункового документу про перерахування податків до бюджету його податкові зобов'язання вважаються виконаними.

Право виставляти податкову вимогу та право податкової застави виникає у податкового органу лише за наявності у платника податків непогашеної у встановлені строки суми узгодженого грошового зобов'язання, проте, в даному випадку, вини платника в порушенні строків немає, оскільки кошти не зараховані до державного бюджету з вини банківської установи, в якій він обслуговувався.

Таким чином, надсилання податкової вимоги платнику податків який своєчасно сплатив свої податкові зобов'язання є протиправним, а відомості про вже сплачені кошти платником податків до банку підлягають внесенню в установленому порядку до зворотного боку картки особового рахунку, як такі що сплачені належним чином.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, що є підставою для залишення її без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складання ухвали у повному обсязі, згідно ст. 160 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено 27 лютого 2015 року.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

Т.М. Танасогло