Постанова № 42946392, 26.02.2015, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/110/15-a

26 лютого 2015 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Баранюка А.З.

при секретарі судового засідання Хоменко Л.В.

за участю:

представника позивача - Курила В.І.

представників відповідача - Васильчук І.Б., Хмілярука В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Терполімергаз" до Тернопільської митниці Державної фіскальної служби України про скасування рішень та скасування карток відмови у прийнятті митних декларацій, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Терполімергаз" (наділ - позивач, ТОВ "ПК Терполімергаз") із адміністративним позовом до Тернопільської митниці Державної фіскальної служби України (надалі - відповідач, Тернопільська митниця ДФС України) про скасування рішень Тернопільської митниці Міндоходів про коригування митної вартості від 18 листопада 2014 року № 403000006/2014/000010/2, від 18 листопада 2014 року №403000006/2014/000011/2 та від 26 листопада 2014 року № 403000006/2014/12/2, а також скасування карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення видані Тернопільською митницею Міндоходів № 403000006/2014/00046, № 403000006/2014/00047 та № 403000006/2014/00048.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем на підставі необґрунтованих висновків щодо заявленої позивачем митної вартості товарів прийнято незаконне рішення про коригування митної вартості товарів, що призвело до збільшення їх митної вартості.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що незважаючи на те, що позивачем було надано весь необхідний перелік документів, відповідачем без належного обґрунтування було прийнято рішення про збільшення митної вартості товарів.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти заявлених позовних вимог та просили суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі з огляду на те, що в наданих позивачем до митного оформлення документах виявлено розбіжності, які унеможливлюють перевірку числового значення заявленої митної вартості.

Крім пояснень представників сторін, судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані представниками позивача та відповідача, а також витребувані з ініціативи суду.

В судовому засіданні суд ухвалив здійснити заміну відповідача - Тернопільську митницю Міндоходів на Тернопільську митницю Державної фіскальної служби України.

Заслухавши і відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01 травня 2014 року між ТОВ "ПК Терполімергаз" та компанією "UNIPETROL" RPA s.r.o., Litvinov, Чехія укладено договір купівлі-продажу № 0476-2014 від 01.05.2014 року про імпорт поліетилену низького тиску Polyethylene-HD LITEN PL 10.

01 вересня 2014 року аналогічний договір № 01/09/2014 на поставку поліетилену виробництва компаніії "UNIPETROL" RPA s.r.o. був укладений між ТОВ "ПК Терполімергаз" та компанією Solitrans Universal LLP, Лондон, Велика Британія.

На виконання умов даних зовнішньоекономічних договорів, TOB «ПК «Терполімергаз» здійснювало імпорт зазначених товарів на територію України з метою здійснення виробництва водяних та газових труб.

17.11.2014 декларантом ТзОВ "ПК "Терполімергаз" Тернопільській митниці ДФС України для проведення митного оформлення товару полімери етилену в первинних формах питомою густиною більше 0,94 HD LITEN PL 10 - 22000 кг (880 мішків по 25 кг, поліетилен високої низького тиску у гранулах) подано митну декларацію № 403000006/2014/010902 в електронному вигляді із товаротранспортними та товаросупровідними документами на товар. Вказаний товар ввезений на виконання договору купівлі-продажу № 01/09/14 від 01.09.2014 року укладеного між позивачем та компанією Solitrans Universal LLP, London, Great Britain. Відправником товару по вищевказаній МД є "UNIPETROL" RPA s.r.o., Чехія.

Одночасно із митною декларацією декларантом позивача подано і декларацію вартості № 403000006/2014/010902 від 17.11.2014, згідно із якою митну вартість товару декларантом позивачем визначено за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Згідно із проформою № 03/11 від 03.11.2014 та інвойсом № її 12/11 від 12.11.2014 даний товар ввозився на митну територію України на умовах поставки FCA Litvinov (Франко-перевізник) згідно із правилами Інкотермс 2010.

Також 17.11.2014 декларантом позивача подано Тернопільській митниці ДФС для проведення митного оформлення того ж товару митну декларацію № 403000006/2014/010903 в електронному вигляді із товаротранспортними та товаросупровідними документами на товар. Даний товар ввезений в і виконання того ж зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу № 01/09/14 від 01.09.2014, відправником товару є компанії " UNIPETROL " RPA s.r.o., Litvinov, Чехія.

Одночасно із митною декларацією декларантом позивача подано і декларацію митної вартості № 403000006/2014/010903 від 17.11.2014, згідно із якою митну вартість товару декларантом позивача визначено за основним методом визначенні митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, що імпортуються.

Згідно із проформою № 03/11 від 03.11.2014 та інвойсом № 13/11 від 13.11.2014 товар ввозився на митну територію України на умовах поставки FCА Litvinov (Франко-перевізник) згідно із правилами Інкотермс 2010.

26.11.2014 декларантом позивача подано Тернопільській митниці ДФС України для проведення митного оформлення того ж товару митну декларацію № 403000006/2014/011262 в електронному вигляді із товаротранспортними та товаросупровідними документами на товар. Даний товар ввезений на митну територію України на виконання зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу № 0476-2014 від 01.05.2014, укладеного між компанією "UNIPETROL" RPA s.r.o., Litvinov, Чехія та позивачем. Відправником товару по є компанія "UNIPETROL" RPA s.r.o., Litvinov, Чехія.

Одночасно із митною декларацією декларантом позивача подано і декларацію митної вартості № 403000006/2014/011262 від 26.11.2014, згідно із якою митну вартість товару визначено за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Згідно із Proforma invoice № 2910011235 від 04.11.2014 товар ввозився на митну територію України на умовах поставки FCA Litvinov (Франко-перевізник) згідно із правилами Інкотермс 2010.

Тернопільською митницею ДФС України були прийняті рішення від 18 листопада 2014 року № 403000006/2014/000010/2, від 18 листопада 2014 року №403000006/2014/000011/2 про коригування митної вартості з 1,195 євро за 1 кг. до 1,2606 євро за 1 кг та рішення від 26 листопада 2014 року № 403000006/2014/12/2 про коригування митної вартості з 1,195 євро за 1 кг. до 1,2690 євро за 1 кг.

Визначення митної вартості імпортованого поліетилену проводилося відповідачем за ціною договору щодо ідентичних товарів.

За цих обставин відповідачем було прийнято картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення видані № 403000006/2014/00046, № 403000006/2014/00047 та № 403000006/2014/00048.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно з частиною першою статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно із ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ч. 6 ст. 264 Митного кодексу України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Відповідно до частини першої статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, в силу приписів статті 49 Митного кодексу України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст. 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч. 4 ст. 52 МК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. ч. 2-3 ст. 57 Митного кодексу України).

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч. 5 ст. 57 цього Кодексу).

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, це узгоджується з визначеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено обов'язок декларанта подавати додаткові документи (за наявності) до визначеного частиною другою цієї статті загального переліку. При цьому такий обов'язок виникає у декларанта виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У такому випадку декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності): 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частинами 4 та 5 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу ,визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу (ч. 2 ст. 54 МК України).

Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 № 362 (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з приписами пункту 6 Розділу ІІ вказаних Методичних рекомендацій, при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п'ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 Розділу ІІ Методичних рекомендацій).

Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у Главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин другої, четвертої - шостої статті 54, статті 58 Митного кодексу України та пунктів 6, 7 Методичних рекомендацій надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Частиною 3 ст. 54 Митного кодексу України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування (частина друга статті 55 МК України).

Як слідує з карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 403000006/2014/00046, № 403000006/2014/00047 та № 403000006/2014/00048 позивачем до митного оформлення подано наступні документи: картки обліку особи, яка здійснює операції з товарами, міжнародні автомобільні накладні, банківські платіжні документи, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги, висновки про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованою експертною організацією, рахунки-фактури (інвойси), рахунки-проформи, зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу товарів, договори (контракт) про перевезення, інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару, інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару, інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару, сертифікати про походження товару,заяви підприємства, подання якої передує митному оформленню товарів і транспортних засобів, копії митної декларації країни відправлення, митні декларації, за яких було відмовлено у випуску товарів.

На думку відповідача відомості з наданих документів викликали сумнів щодо відображення митної вартості товару поданого на митне оформлення 17 листопада 2014 року та містили певні розбіжності та помилки, а тому відповідачем 17.11.2014 розпочато процедуру консультацій та запропоновано декларанту позивача надати додаткові документи, які підтверджують заявлену позивачем митну вартість товару.

Так, 17.11.2014 року декларанту позивача направлено авторизованими повідомленнями в електронній формі, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи ВМО № 1 про вимогу протягом 10 календарних днів подати такі додаткові документи:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг;

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировину (а.с. 75, 108).

На дане повідомлення митниці позивачем надано лист № 18-11-01 від 18.11.2014, яким позивач повідомив митниці, що всі документи, підтверджують митну вартість поліетилену отриманого від компанії "UNIPETROL" RPA s.r.o. були представлені (а.с. 76).

Щодо партії поліетилену поданого на митне оформлення 26 листопада 2014 року, то відповідачем також 26.11.2014 розпочато процедуру консультацій та запропоновано декларанту позивача надати додаткові документи, що підтверджують заявлену ним митну вартість товару, а саме декларанту позивача направлено авторизоване повідомленням в електронній формі, засвідченні електронним цифровим підписом посадової особи ВМО № 1 про вимогу протягом 10 календарних днів подати такі додаткові документи:

- оригінал пакувального листа;

- сертифікат якості товару;

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації її біржових організацій про вартість товару або сировину (а.с. 141).

На дане повідомлення митниці позивачем надано лист № 18-11-01 від 18.11.2014, яким позивач повідомив митниці, що всі документи, підтверджують митну вартість поліетилену отриманого від компанії "UNIPETROL" RPA s.r.o. були представлені (а.с. 142).

У зв'язку із неподанням додаткових документів відповідачем прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості. Крім того, в графі 33 рішенні від 18 листопада 2014 року № 403000006/2014/000010/2 зазначено, що кількісна та фактурна вартість товару в інвойсі № 12/11 від 12 листопада 2014 року не відповідає даним заявленим у митній декларації, а у графі 33 рішенні від 18 листопада 2014 року № 403000006/2014/000011/2 зазначено, що номерний знак державної реєстрації транспортного засобу в інвойсі № 13/11 від 13 листопада 2014 року не відповідає даним заявленим у митній декларації.

В судовому засіданні представники відповідача також пояснили, що у деклараціях митної вартості поданих декларантом позивача є розбіжності між графою 6 та 7 щодо метода визначення митної вартості.

Як встановлено судом, митна вартість товару була визначена позивачем за першим методом - за ціною договору, а визначення митної вартості імпортованого поліетилену відповідачем проводилося за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши доводи сторін, суд дійшов висновку, що документи, подані позивачем до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, відповідають переліку документів, встановлених частиною третьою статті 53 МК України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач приймаючи спірні рішення, вказав на певні розбіжності в поданих декларантом документах, які на його думку, впливають на числове значення складових митної вартості товарів та діють підстави для обґрунтованого сумніву у достовірності відомостей про митну вартість.

Зокрема, посадовою особою Тернопільської митниці ДФС України було опрацьовано подані до митного оформлення документи, виходячи з аналізу цінової інформації ЄАІС Департаменту митної справи на товари, що ввозилися на митну територію України у період заявлення товару до митного оформлення (а.с. 154-157, 193).

За клопотанням представника позивача у судовому засіданні суд заслухав свідка ОСОБА_6, який подавав митні декларації. Свідок, зокрема, пояснив, що визначена ціна поліетилен за першим методом відповідала ринковій ціні на такий товар.

Відповідно до ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Суд звертає увагу на те, що позивачем подавалися до митного органу і додаткові документи, які не передбачені у картках відмов у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення видані Тернопільською митницею Міндоходів № 403000006/2014/00046, № 403000006/2014/00047 та № 403000006/2014/00048.

Так, позивачем до Тернопільської митниці ДФС України подано лист ДП "Укрпромзовнішекспертиза" № 3869 від 11.11.2012 року згідно якого середній розрахунковий рівень цін на поліетилен низького тиску може становити 1,14-1,36 євро/кг. на умовах поставки FCA - країна постачальника і ціна 1,195 євро/кг відповідає поточній кон'юнктурі ринку (а.с. 56).

Відповідачу також був наданий лист виробника поліетилену компанії "UNIPETROL" RPA s.r.o., Litvinov, Чехія від 17 листопада 2014 року, в якому зазначено, що ціна поліетилену HD LITEN PL 10 для позивача в листопаді 2014 року становить 1,190 євро/кг. (а.с. 74).

Крім цього, відповідачу надавалася специфікація № 5 від 03 листопада 2014 року до договору купівлі-продажу № 0476-2014 від 01.05.2014 року де ціна поліетилену LITEN PL 10 становить 1190 євро за тону, тобто 1,190 євро/кг.

Зазначені документи не були враховані відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що поліетилен виробляється із нафтопродуктів і в умовах зниження ціни на нафту на світових ринках знижується, відповідно, і ціна виробленого з неї поліетилену. Також зазначив, що на момент розгляду справи позивач подав на митне оформлення поліетилену HD LITEN PL 10 чергову митну декларацію вже за ціною 1,050 євро/кг. (а.с. 192).

Як слідує з матеріалів справи підставою для незастосування основного методу визначення митної вартості товару став факт, що в ЄАІС ДМСУ наявна інформація про те, що оцінювані товари розмитнювалися іншими особами за вищою митною вартістю.

Проте за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митними органами контролю митної вартості це не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості товарів за основним методом та її коригування митним органом за другорядним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору. При цьому будь-які обставини можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови та обсяг поставок тощо).

З аналізу наявних в матеріалах справи матеріалів, суд зазначає, що, витребуючи докази у позивача, відповідач не конкретизував, які саме розбіжності містять надані позивачем документи, яких обов'язкових документів не надано позивачем з первинними митними деклараціями, на підтвердження яких саме обставин необхідно надати додаткові документи та не зазначено конкретизованої інформації, яка могла викликати сумнів у достовірності заявленої позивачем митної вартості. Також відповідач не дослідив додаткових документів, що подавалися позивачем.

Приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, що є порушенням ст. 55 Митного кодексу України.

Окрім того, в рішеннях про коригування митної вартості товару митний орган чітко не вказав, які відомості в наданих йому документах викликають сумніви, в чому вони полягають та яким чином витребувані документи можуть вплинути на визначення ціни за будь-яким методом.

Суд звертає увагу, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Згідно правової позиції Верховного суду України вказаної в постановах від 29 травня 2012 року по справі №21-91а12, від 11 вересня 2012 року по справі № 21-262а12, яка винесена у зв'язку з неоднаковим застосуванням норм матеріального права і є обов'язковою для державних органів та судів України, суд дійшов висновку, що за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості.

Щодо вимоги про надання митному органу пакувального листа, який передбачений у договорі купівлі-продажу № 0476-2014 від 01.05.2014 року (а.с. 141), суд звертає увагу, що такий документ не може слугувати підставою для визначення митної вартості, відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України.

А тому суд приходить до висновку, що поданих позивачем документів було достатньо для визначення митної вартості за першим методом.

Поряд з цим у відповідача також виникли сумніви щодо розбіжностей та помилок у поданих на митне оформлення документах.

Як вже зазначалося, в графі 33 рішенні від 18 листопада 2014 року № 403000006/2014/000010/2 зазначено, що кількісна та фактурна вартість товару в інвойсі № 12/11 від 12 листопада 2014 року не відповідає даним заявленим у митній декларації, у в графі 33 рішенні від 18 листопада 2014 року № 403000006/2014/000011/2 зазначено, що номерний знак державної реєстрації транспортного засобу в інвойсі № 13/11 від 13 листопада 2014 року не відповідає даним заявленим у митній декларації. Крім того в митних деклараціях поданих декларантом позивача є розбіжності між графою 6 та 7.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п. 4 6 Розділу ІІ Методичних рекомендацій за результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені статтею 54 Митного Кодексу України.

Частиною 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Судом встановлено, що у відповідях про надання додаткових документів (75, 108, 141) про зазначені недоліки відповідачем не вказано, а тому позивач не міг виправити помилки про які він не був повідомлений.

Так, у поданих декларантом деклараціях митної вартості (а.с. 70, 103, 136) є розбіжності щодо застосування методу визначення митної вартості. У графах 6 декларацій зазначено, що митна вартість визначається за першим методом, а у графах 7 обґрунтовується застосування шостого методу.

В судовому засіданні представник відповідача Хмілярук В.С. пояснив, що він не повідомив позивача чи декларанта позивача про ці помилки, оскільки це від нього не вимагалося.

Представник позивача пояснив, що у графах 7 декларацій зроблена технічна помилка.

Суд погоджується із доводами представника позивача, так як у графах 7 декларацій зазначено, що у митного органу є довідкова інформація про ціни на товар, з поданих документів Тернопільській митниці ДФС України було зрозуміло, що митна вартість позивачем визначалася за першим методом так як її коригування відповідачем відбувалося за другим методом, що підтверджується також поясненнями представників відповідача, крім того, позивач не мав можливості виправити допущену помилку, оскільки відповідач не повідомив його про неї.

Також в інвойсі № 13/11 від 13 листопада 2014 року невірно зазначено номерний знак державної реєстрації транспортного засобу НС7560СІ (а.с. 91), що не відповідає номерному знаку зазначеному у митній декларації ВС7560СІ (а.с. 84). Розбіжність у невірному записі літери номерного знака у інвойсі та декларації відображена у рішенні про коригування митної вартості від 18 листопада 2014 року № 403000006/2014/000011/2.

Як зазначалося, позивачем, відповідно до ст. 53 Митного кодексу України, для митного оформлення подавалися додаткові документи, які не передбачені у картках відмов у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Серед інших документів, які надавалася позивачем Тернопільській митниці ДФС України при митному оформленні поліетилену, була довідка перевізника ПП "ВМВ-Транс" (код ЄДРПОУ 32328001) від 14 листопада 2014 року, проте, що перевезення вантажу для ТОВ "ПК Поліметранс" з м. Літвінов, Чехія здійснювалося, в тому числі, і транспортним засобом д.н.з. ВС 7560СІ (а.с. 89), що відповідає номерному знаку транспортного засобу вказаного у митній декларації. Отже відповідачу була відома причина розбіжності у номерному знаку транспортного засобу у інвойсі та митній декларації, проте довідка ПП "ВМВ-Транс" також не взята до уваги відповідачем.

Таким чином, помилки у митній декларації не допущено, причини помилки у інвойсі пояснювалися поданою довідкою, а позивач теж не мав можливості надати додаткові пояснення, оскільки відповідач його про таку помилку в інвойсі не повідомляв (а.с. 108).

Крім цього, в рішенні від 18 листопада 2014 року № 403000006/2014/000010/2 передбачено, що позивачем допущено помилку в інвойсі № 12/11 від 12 листопада 2014 року (а.с. 57) в якому вказано кількість товару 220000 кг. замість 22000 кг., проте у відповіді Тернопільської митниці ДФС України зазначається про розбіжності у вартості а не у кількості поліетилену (а.с. 75).

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що у даному випадку здійснено помилку у кількості, оскільки вантажопідйомність напівпричіпа становить 22000 кг., а не 220000 кг., що є загальновідомою інформацією. Представники відповідача підтвердили, що загалом 17 та 26 листопада 2014 року позивачем подано для митного оформлення поліетилен у кількості 66000 кг. за трьома митними деклараціями по 22000 кг. кожна.

Таким чином, у митній декларації (а.с. 43) вага нето поліетилену вказана вірно у кількості 22000 кг., помилки щодо кількості поліетилену у ній позивачем не допущено і ця розбіжність була зрозумілою для відповідача. Крім цього, позивач також не мав можливості надати додаткові пояснення, оскільки, як вже зазначалося, відповідач про розбіжність в інвойсі № 12/11 від 12 листопада 2014 року його не повідомляв.

Таким чином, суд приходить до висновку, що виявлені помилки та розбіжності не могли бути усунуті позивачем внаслідок його неналежного повідомлення митним органом, поданих позивачем документів було достатньо для пояснення причин їх виникнення, і вони не могли бути самостійною підставою для прийняття рішень про коригування митної вартості за другим методом.

Виходячи з того, що твердження митного органу про неможливість застосування обраного позивачем методу визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), є необґрунтованим, а документи, подані позивачем до митного органу, відповідають вимогам чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а, отже, і підтверджують заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів, беручи до уваги неналежне повідомлення Тернопільської митниці ДФС України позивача про виявлені розбіжності, суд приходить до висновку, що визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її у сторону збільшення за другим методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Незважаючи на те, що представники відповідача заперечували проти позову, проте ними належними доказами не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Скасувати рішення Тернопільської митниці Міндоходів про коригування митної вартості від 18 листопада 2014 року № 403000006/2014/000010/2, від 18 листопада 2014 року №403000006/2014/000011/2 та від 26 листопада 2014 року № 403000006/2014/12/2.

2. Скасувати картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення видані Тернопільською митницею Міндоходів № 403000006/2014/00046, № 403000006/2014/00047 та № 403000006/2014/00048.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ПК Терполімергаз" судовий збір у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп., сплачений відповідно до платіжного доручення від 13 січян 2015 року № 877.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

В повному обсязі постанова підписана 02 березня 2015 року.

Головуючий суддя Баранюк А.З.

копія вірна

Суддя Баранюк А.З.