Ухвала суду № 42946057, 26.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2015 року м. Київ К/800/23874/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Іваненко Я.Л.,розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Агросервіс" до Державної виконавчої служби України, третя особа на стороні позивача - ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та скасування постанови,

за касаційною скаргою Державної виконавчої служби України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 9 квітня 2014 року,

встановив:

В лютому 2014 року Приватне підприємство "Агросервіс" (далі - ПП "Агросервіс") звернулось з позовом до Державної виконавчої служби України про визнання протиправними дій державного виконавця та скасування постанов у виконавчому провадженні № 21301827: від 11.04.2012 р.- про стягнення з боржника виконавчого збору, від 11.11.2013 р. - про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, від 11.04.2012 р. - про розшук майна боржника.

Позов обґрунтувало тим, що до лютого 2014 року підприємство не отримувало жодного документа виконавчого провадження № 21301827. Натомість рішення суду про стягнення солідарно з ПП "Агросервіс" і ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором і суми штрафу було виконано добровільно у встановлений для добровільного виконання строк, тому постанови про стягнення виконавчого збору, арешт майна боржника і оголошення заборони на його відчуження та розшук майна боржника прийняті відповідачем безпідставно.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі в частині вимог про скасування постанов державного виконавця від 11.11.2013 р. про арешт майна боржника і оголошення заборони на його відчуження та від 11.04.2012 р. про розшук майна боржника.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 9 квітня 2014 року, позов задоволено: визнано протиправною і скасовано постанову від 11.04.2012 р. ВП № 21301827 про стягнення з боржника виконавчого збору.

У касаційній скарзі Державна виконавча служба України, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову. Зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 07.09.2010 р. була направлена боржнику 16.09.2010 р. простою кореспонденцією відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" і це поштове відправлення на адресу Державної виконавчої служби України не повернулося, що свідчить про своєчасне повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження.

В запереченні на касаційну скаргу ПП "Агросервіс" просить залишити без змін оскаржувані судові рішення, вказуючи на їх законність і обґрунтованість.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України від 07.09.2010 р. відкрито виконавче провадження ВП № 21301827 з виконання виконавчого листа № 2-4253/10, виданого 16.06.2010 р. Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення солідарно з ПП "Агросервіс" і ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором № 2 від 20.08..2007 р. у розмірі 2798243,14 грн і штрафу в розмірі 16170400 грн. Боржнику надано 7 днів з дня отримання цієї постанови для добровільного виконання рішення суду.

11.04.2012 р. державним виконавцем прийнято постанову про стягнення з ПП "Агросервіс" виконавчого збору в розмірі 1896864,31 грн.

За приписами частин другої і п'ятої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" (тут і далі в редакції, чинній на момент відкриття виконавчого провадження) державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Частиною першою статті 27 цього Закону передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.

При цьому за змістом статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону. У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення. Якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.

У разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми (частина перша статті 46 Закону України "Про виконавче провадження").

Аналогічна норма закріплена в частині першій статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції Закону України від 04.11.2010 р. № 2677-VI.

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій виходили з того, що про відкриття виконавчого провадження та інші документи виконавчого провадження ВП № 21301827 позивач дізнався з письмової відповіді ДВС України від 24.01.2014 р. № 14-0-34-10/5-357/2 на адвокатський запит. Доказів отримання ПП "Агросервіс" постанови про відкриття виконавчого провадження до цієї дати відповідачем не надано, отже, неможливо встановити початок і закінчення 7-денного строку для добровільного виконання рішення суду. Водночас ПАТ КБ "ПриватБанк" в повідомленнях від 26.11.2013 р. і від 24.02.2014 р. зазначає про повне добровільне виконання ПП "Агросервіс" рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12.05.2010 р. у справі № 2-4253/2010.

За наведених обставин суди дійшли обґрунтованого висновку про неправомірність оскаржуваної постанови державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору.

В касаційної скарзі відсутні доводи, які б вказували на те, що боржник своєчасно отримав постанову ДВС від 07.09.2010 про відкриття виконавчого провадження, знав чи міг знати про проведення примусового виконання судового рішення і стягнення з нього виконавчого збору.

Наведений в ній аналіз чинного законодавства і судової практики не дають підстав вважати, що судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної виконавчої служби України залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 9 квітня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Головчук С.В. Іваненко Я.Л.