Ухвала суду № 42946014, 25.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2015 року м. Київ К/9991/70762/12

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області (далі - Основ'янська МДПІ)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2012

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012

у справі № 2а-896/12/2070

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "САМАЙ - 10" (далі - Товариство)

до Основ'янської МДПІ

про скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012, позов задоволено; скасовано податкові повідомлення-рішення від 12.08.2011 № 0000892310 та № 0000902310.

У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що право Товариства на податковий кредит за операціями з придбання товарно-матеріальних цінностей у товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Сат Імпекс» (далі - ТОВ «Фірма «Сат Імпекс») підтверджується документально.

Посилаючись на невідповідність висновків судів, покладених в основу прийняття оскаржуваних рішень зі спору, положенням чинного законодавства та дійсним обставинам справи, Основ'янська МДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та повністю відмовити у позові.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням такого.

Як вбачається з установлених судами обставин справи, Основ'янською МДПІ було проведено документальну позапланову перевірку Товариства щодо підтвердження відомостей з питань щодо правильності та повноти обчислення ПДВ за квітень 2011 року.

Результати цієї перевірки висвітлено в акті від 29.07.2011 № 1269/23-104/37365252, в якому викладено висновок податкового органу про непідтвердженість податкового кредиту Товариства у сумі 592 826,46 грн. за операціями з придбання товару у рамках господарських правовідносин з ТОВ «Фірма «Сат Імпекс» з огляду на неподання платником доказів транспортування товару, його відвантаження, оплати придбаного товару позивачем, а також реєстрів виданих та отриманих податкових накладних.

Наведене стало підставою для прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень від 12.08.2011 № 0000892310 та № 0000902310, згідно з якими Товариству визначено грошове зобов'язання у сумі 592 826,46 грн. із застосуванням 1 грн. штрафних санкцій та нараховано 1020 грн. штрафних (фінансових) санкцій, відповідно.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог пункту 198.6 цієї ж статті Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень вбачається, що податкові наслідки у вигляді зменшення бази оподаткування податку на додану вартість на суму понесених (нарахованих) витрат по сплаті ПДВ у ціні придбаних товарів (робіт, послуг) є правомірними за умови реального виконання господарської операції та наявності належним чином оформлених первинних документів (зокрема, податкових накладних), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Керуючись наведеними правилами оподаткування при оцінці господарських операцій між позивачем та ТОВ «Фірма «Сат Імпекс», суди встановили, що у рамках виконання договору від 01.03.2011 № 28/03-11 названий контрагент поставив позивачеві товар; виконання цих операцій оформлено складенням податкових накладних, видаткових накладних, актів приймання-передачі; придбаний товар було оплачено позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (копії яких долучені до матеріалів справи). Транспортування товару у процесі його поставки засвідчено поданими платником товарно-транспортними накладними.

Таким чином, установлені судами за наслідками оцінки наявних у матеріалах справи доказів обставини спростовують висновки податкового органу щодо відсутності у Товариства належного документального підтвердження прийняття товару, його оплати та транспортування, які покладені в основу прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

На підставі цього, з огляду на існуючу в податковому праві презумпцію реальності господарської операції та достовірності поданих платником первинних документів (доки вказані факти не спростовано податковим органом в установленому порядку) суди дійшли об'єктивного висновку про реальність виконання цих операцій та їх відображення у податковому обліку Товариства відповідно до їх дійсного економічного змісту на підставі належних документів первинного обліку.

На підставі цього суди цілком правомірно визнали протиправними оспорювані податкове повідомлення-рішення.

З огляду на відповідність висновків судів по суті спору вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам даного спору, правильність ухвалених у справі судових актів підстави для скасування оскаржуваних постанови та ухвали судів першої і апеляційної інстанцій та задоволення касаційних вимог відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області відхилити.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012 у справі № 2а-896/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько