Ухвала суду № 42945956, 05.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2015 року м. Київ К/800/37066/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Бутенка В.І (доповідач), Олексієнка М.М., Штульман І.В.,

розглянувши в порядку письмового касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області (далі - Управління ДМС), Герцаївського сектору державної міграційної служби України в Чернівецькій області (далі - Герцаївський сектор ДМС) про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

У лютому 2013 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив визнати дії та висновок Управління ДМС від 13.12.2012 року щодо перевірки належності його до громадянства України незаконними та зобов'язати Герцаївський сектор ДМС видати йому паспорт громадянина України.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

В поданій в інтересах ОСОБА_4 касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення цих судів і ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач 31 серпня 1997 року одружився з ОСОБА_6 - громадянкою України, жителькою с. Куліківка Герцаївського району Чернівецької області.

Позивач 24 квітня 2002 року звернувся в СГІРФО Герцаївського РВ УМВС із заявою про видачу паспорта громадянина України, надавши при цьому паспорт громадянина СРСР серії НОМЕР_3.

Герцаївським РВ УМВС 05 липня 2002 року позивачу було видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_1, та 27 липня 2009 року - паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2, завдяки якому позивач отримав закордонну візу і як водій протягом 2010-2011 років їздив до Республіки Італія.

Ординарним судом міста Катанзаро, відділом судді з попереднього слідства, видано європейський ордер на арешт ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ст. 416 абзац 1, 2, 3, 4, 5, 8 Кримінального кодексу Італії та ст.ст. 11, 81, ст. 12 абзац 3 Законодавчого декрету Італії.

За ініціативою Генерального прокурора Республіки Італія і Апеляційного суду міста Катанзаро Управлінням карного розшуку УМВС України в Чернівецькій області 05 грудня 2012 року позивача було затримано і поміщено в ІТТ при УМВС в Чернівецькій області з метою подальшої екстрадиції в Італію.

Згідно висновку від 13 грудня 2012 року, затвердженого в.о. начальника УДМС України в Чернівецькій області Стадлером В.В., на підставі Закону України «Про громадянство України» позивач не є громадянином України; оформлення і видачу йому паспорта громадянина України здійснено з порушенням вимог ст.6 наказу Міністерства внутрішніх справ України №316-1994 року.

За клопотанням заступника прокурора Чернівецької області на підставі європейського ордеру на арешт та інформації Управління ДМС від 3 січня 2013 року №8-53 позивача 1 лютого 2013 року визнано таким, що не є громадянином України, в зв'язку з чим щодо нього Герцаївським районним судом Чернівецької області ухвалено рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видання особи до Республіки Італія.

Відповідно до ч. 1 даного Закону України «Про громадянство України» (далі - Закон №2235-ІІІ) громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.

Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27.03.2001 року №215/2001 (далі - Порядок) встановлено перелік документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів і провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.

Згідно п. 7 розділу IV Порядку рішення про прийняття особи до громадянства України або припинення особою громадянства України приймає Президент України. Рішенню Президента України передує певна процедура, яка передбачає перевірку відповідності оформлення поданих документів вимогам законодавства України районним, районним у місті, міським управлінням або відділом МВС України; далі - головним управлінням МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, Київській області, управлінням МВС України в області, місті Севастополі; Міністерством внутрішніх справ України; на кінцевій стадії - за результатами розгляду вказаних документів Комісія при Президентові України з питань громадянства вносить Президентові України пропозиції щодо задоволення заяв і подань з питань прийняття до громадянства України. Матеріалами справи не підтверджується те, що позивач проходив вищевказану процедуру.

Відповідно до п. 101 розділу V Порядку у разі прийняття щодо особи рішення про встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України або оформлення набуття громадянства України головне управління МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, Київській області, управління МВС України в області, місті Севастополі, дипломатичне представництво чи консульська установа України за місцем її проживання реєструють особу громадянином України.

Такій особі видається довідка про реєстрацію особи громадянином України, яка подається нею для одержання документів, що підтверджують громадянство України.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, станом на 24 серпня 1991 року і на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) в паспорті громадянина колишнього СРСР серії НОМЕР_3 ОСОБА_4 була дійсна прописка в с. Кіштельниця Теленештського району Республіки Молдова. Даний факт унеможливлював встановлення позивачу належності до громадянства України на підставі пунктів 1, 2 ст.3 Закону №2235, згідно яких громадянами України є:

1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;

2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Жодних рішень про встановлення належності позивача до громадянства України матеріали справи не містять. Проте, його належність до громадянства Молдови підтверджується копіями свідоцтва про одруження, виданого 26 липня 2000 року, і свідоцтва про народження дитини, виданого 16 квітня 1999 року.

Згідно вказаної статті 9 Закону №2235 іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України, а тому обов'язковою умовою для прийняття особи до громадянства є її волевиявлення. Однак позивачем не надано жодних доказів того, що він звертався до уповноважених органів із клопотанням про прийняття до громадянства України.

Під час звернення до СГІРФО Герцаївського РВ УМВС України для видачі паспорта громадянина України позивачу було відомо, що він є громадянином іншої країни і що він не звертався згідно з установленою процедурою з метою оформлення набуття громадянства, належності чи прийняття його до громадянства України. Будь-які рішення компетентних органів з даного питання відсутні.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій правильно встановили, що позивач в порушення Закону №2235 та Указу Президента України №215/2001 отримав паспортний документ, але громадянство України не оформляв, у зв'язку з чим не є громадянином України.

Враховуючи усі обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у даному позові з огляду на те, що відповідачі діяли в межах наданої компетенції відповідно до вимог законодавства і не порушували права та законні інтереси позивача.

Доводи касаційної скарги зроблених цими судами висновків не спростовують, а тому колегія суддів вважає, що підстав для скасування чи зміни оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

С у д д і : В.І. Бутенко

М.М. Олексієнко

І.В. Штульман