Ухвала суду № 42945909, 25.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2015 року м. Київ К/800/59348/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Зайцева М.П.,

суддів: Веденяпіна О.А., Загороднього А.Ф.,

секретаря - Калініна О.С.,

представника відповідача - Гавриленко В.О.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмостдорбуд" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у справі № 802/2569/14-а за позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмостдорбуд" про надання дозволу на погашення податкового боргу, -

в с т а н о в и л а:

Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - ОДПІ) звернулась в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмостдорбуд" (далі - ТОВ "Укрмостдорбуд") про надання дозволу на погашення податкового боргу.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року, адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з рахунків у банках, що обслуговують ТОВ "Укрмостдорбуд" податковий борг на суму 353 413,45 грн. до державного бюджету.

В касаційній скарзі ТОВ "Укрмостдорбуд", посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити частково.

Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що станом на 02 липня 2014 року за відповідачем рахується заборгованість в сумі 497 297,09 грн., в тому числі по податку на додану вартість у розмірі 464 476,89 грн. та по авансових внесках з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 32 820,20 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року у справі № 802/214/14-а, яка набрала законної сили, звернуто стягнення з ТОВ "Укрмостдорбуд" коштів в сумі 353 413,45 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

При розгляді справи судом встановлено, що податковим керуючим складено акт опису майна № 1 від 17 січня 2013 року, яким описано майнові активи на загальну суму 1 092 540,94 грн. Податкова застава зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 13485590 від 21 січня 2013 року.

Також, 29 листопада2013 року складено акт опису майна № 5, яким описано автомобіль марки Volkswagen Passat 1.8 T, державний номер 07730 ВТ. Податкова застава зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 14140653 від 24 січня 2013 року.

На погашення заборгованості ОДПІ звернулася до банків, обслуговуючих відповідача, з інкасовими дорученнями №529-11; №530-11; №533-11, №534/11; №530-11/1; №530-11/2; №532-11; №535-11; №535-11/2; №535-11/3; №535-11/4 від 20 червня 2014 року щодо стягнення коштів з рахунків. Однак, вказані доручення повернені без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках платника.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Відповідно до положень пунктів 95.1 - 95.3 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі здійснюється лише у разі недостатності коштів в результаті здійснених заходів щодо стягнення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Так, з метою погашення заборгованості податковим органом на виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року виставлено в установи банків на рахунки відкриті боржником, інкасові доручення, які повернуті до податкового органу без виконання, оскільки кошти на рахунках боржника відсутні.

Таким чином, позивачем вжито всіх необхідних заходів для погашення податкового боргу відповідача, проте зазначені заходи не призвели до повного погашення боргу.

В силу пункту 87.2 статті 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно до пункту 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України, орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій правомірно надано дозвіл на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Згідно з частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмостдорбуд" залишити без задоволення, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: